Реферат Завдання оптимізації взаємодії людини і живої природи - стратегія майбутнього(реферат)


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Завдання оптимізації взаємодії людини і живої природи - стра

ЗАВДАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДИНИ І ЖИВОЇ ПРИРОДИ — СТРАТЕГІЯ МАЙБУТНЬОГО

Останнім часом завдання оптимізації взаємовідносин у системі "жива природа — людина — суспільство" приділяється все більше уваги, оскільки без оптимізації цих взаємовідносин дальше існування життя на Землі стає неможливим. Всебічний аналіз перс­пектив такої оптимізації наведений у працях О. В. Букварьової, Г. М. Алещенко, Н. ф. Реймерса (1994), матеріали яких слід вивчати детальніше. Автори справедливо вважають, що суть стратеги зводить­ся до збереження біорозмаїтгя в біосфері за умов оптимізації існу­вання життя.

Одним із найважливіших завдань сучасної екології є розробка стратегії збереження, поновлення (відродження) і стійкого викори­стання біорозмаїтгя. Йдеться про створення нової стратегії взаємо­відносин у системі "жива природа — людина", при якій би гаран­тувалось біорозмаігтя.

У зв'язку з тим, що проблеми охорони виникають як результат діяльності людини, необхідно управляти не стільки біорозмаїття (як наслідком), а насамперед, соціально-економічними системами, які визначають (по суті) видове розмаїття в результаті діяльності людини як суспільної істоти.

Мста природних біосфер — цс досягнення максимальної продук­тивності або швидкості накопичення речовин, енергії, інформації в системі при досягненні максимальної стабільності.

Антропогенні трансформації природних систем виражаються в підвищенні їх продуктивності за умов одночасного скорочення загальної біомаси і структури. Вони протилежні природним тенден­ціям розвитку природних систем. Ігнорування цих природних тенден­цій з боку соціально-економічної системи — джерело антропогенних екологічних криз на плансті-

Сьогодні екологічна криза на нашій планеті призвела до:

1) консолідації людства на основі об'єктивного знання й перс-творення науки в рушійну силу суспільства;

2) усвідомлення взаємозалежності людей один від одного (модель організації суспільства);

3) безальтернативності озброєння суспільства екологічними знаннями як найважливішої умови запобігання екологічній катастро­фі. Цс можливо лише за умови зниження "екологічного пресу" на навколишнє середовище, яке відбувається лише за правильної демог­рафічної політики та опгимізації рівня потреб суспільства.

Ці три наслідки утворюють систему з негативним зворотним зв'язком. Розвиток перших двох — ключ до розв'язання третього.

Зараз головна мета людства зводиться до вирішення таких завдань:

стратегія екологічного розвитку.

Обов'язкове дотримання всіх об'єктивних закономірностей розвитку природи і суспільства, особливо тих, які заперечують доко­рінні перетворення природи понад допустимі масштаби.

Головною метою соціально-економічного розвитку повинно стати благополуччя кожної людини — максимальна тривалість життя при мінімумі хвороб і науково обгрунтованому максимумі задоволення потреб;

— виключення будь-яких конфронтацій з життя суспільства з його правовим закріпленням у масштабах планети як єдиного (цілого) організму, що функціонує в системі гармонії і порядку;

— усвідомлення факту, що майбутнє людства неможливе без природного вцггворсння природи і середовища життя на основі само-підтримування і саморегуляції;

— входження людства і його господарства у глобальні, субгло-бальні біогеохімічні цикли з підтриманням екологічного балансу на всіх рівнях організації біосфери та екосфери Землі;

— поступове цілеспрямоване, базоване на основах людської моралі та гуманних принципах регулювання народжуваності до рівня відповідності чисельності народонаселення наявному природно-ре­сурсному потенціалу планети. Розумний перерозподіл людей по планеті протягом сміграційно-імміграційних процесів;

— подальша всесвітня інтеграція промисловості і сільського господарства за умов усвідомлення закону опгимальності; крайності у розмірах господарських одиниць небезпечні екологічно і нераціо­нальні економічно;

— вироблення еколого-соціально-економінчого механізму пре­вентивного збереження мінімуму природно-ресурсного потенціалу суспільства; інвентаризація природних ресурсів, їх якості й динаміки, квотування використання для регіонів (держав) і санкцій за їх пору­шення;

— вироблення узгодженої і глобально виведеної оцінки і ціни природних ресурсів та способів підтримання середовища життя і квот,порядку оплачування; включення репродукування природи в соціаль-но-скономічні механізми функціонування світового господарства з автоматизацією зворотних зв'язків у системі "природа — людина";

— розробка стратегії глобального природокористування розрахо­вана на довгочасну перспективу, головне завдання якої — оздоров­лення середовища проживання людини, запобігання будь-яким еко­логічним катастрофам і досягнення режиму саморегулювання за допомогою регіональної та глобальної екосистем;

— включення механізмів "батога і пряника", коли оптимальна з позиції екології поведінка індивіда або групи людей повинна стати вигідною в усіх відношеннях;

— врахування і розуміння суті інтегральних ресурсів у розвитку людства і країн світу;

— усвідомлення необхідності дотримання принципу розумної достатності і допустимого риску в практичній діяльності;

— повний перехід від системи промислу до системи господарю­вання (відтворення або штучне культивування);

— науково обгрунтоване регіональне і місцеве планування вико­ристовування ресурсів планети, яке включає порушення екологічного балансу;

— необхідність утворення всесвітнього центру для екологічного оцінювання й сертифікації проектів і господарських заходів, а також центру економічної взаємодопомоги й демографічного планування;

— наполегливе виховання екологічного світогляду, розширення меж екологічної освіти, створення центрів екологічної підготовки осіб.

Необхідно зробити докорінні зміни в характері й діяльності людини в усіх сферах її взаємодії з природою.

Що стосується енергетики, то необхідно зазначити, що поріг енергетичного насичення на планеті визначається не можливостями отримання енергії, а допустимими лімітами її використання, безпеч­ними для функціонування Землі (див. закон одного процента). Слід віддавати перевагу відносно "чистим" та економічним джерелам енер­гії (сонячні батареї, транспортні засоби на фотоелементах, вітряки і т. д.), добиватися значної економії енергозатрат.

У сфері комунікації прагнути до створення єдиної інформаційної системи на основі розвитку енсргоскономічних засобів живого зв'язку замість особистих контактів (що все ж таки досить проблематично), розвивати мобільний аудіо- і відсозв'язок замість транспортних за­собів.

Замінити існуючі енергоємні способи накопичення і передачі інформації (книги, газети і т. д.) на мініатюрні носії, які не вимагають

вирубування лісів, з подальшою переробкою на папір. Намагатися використовувати "четверту владу" на користь людині.

У сфері промислових технологій прагнути до максимальної мініа­тюризації виробів, ресурсоекономії виробництва, зниження його впливу на середовище життя.

Припинити забруднення навколишнього середовища будь-якими видами виробничої діяльності й відходами побуту. Забезпечити повну та об'єктивну екологічну експертизу техніки та технології потенційно небезпечних для природи, життя та здоров'я людей. Виробити меха­нізми безпечної та економної комплектації виробництва у природ­но-територіальні комплекси, які становлять єдиний ресурсоекономіч-ний вузол.

Відійти від технократичного мислення, опанувавши комплексним методом оцінки будь-яких новацій.

У сфері сільського господарства перейти до екологічного (біоло­гічного, біономічного, органічного) землеробства, розробити системи біологічного придушення чисельності шкідливих організмів в агро-ценозах.

З мстою оптимізації стану населення в місцях та зонах рекреації створювати зелені зони, які забезпечуватимуть міста киснем та очи­щатимуть повітря, ураховуючи місцеві природні умови і гіркий досвід технополісів при будівництві нових міст. Особливо ретельно слід вибирати зони відпочинку, знаходячи для цієї мети ще збережені куточки "дикої природи", розглядаючи їх як найвищу цінність серед людських цінностей. Сучасні міста-курорти потребують повної модер­нізації на основі наукових принципів рекреації. Лише так можна забезпечити здоров'я людей і збереження генофонду людства. Най­важливішою умовою життя його повинна стати перемога нової мора­лі. Десять біблійних заповідей у сучасній інтерпретації повинен знати кожний. Відхилення від них повинні засуджуватись на всіх рівнях. Слід визнати історичність усіх релігій і необхідність їх трансформації до сучасних умов. Необхідно також зміцнити інститут сім'ї та інших суспільних інститутів за умови повної свободи вибору. Здоровий глузд у всьому — цс стратегія виживання людства.


СкачатиСкачати:Завдання оптимізації взаємодії людини і живої природи - стра


Схожі реферати:
  • Національний характер, свідомість і самосвідомість як феномен культури Кожний етнос, кожний народ має риси, притаманні лише йому. Наук
  • Побудова гіпотези та стан її розвитку. Роль гіпотези у пізнанні(реферат)
  • Реферат на тему Організація праці менеджера Зміст Схеми розміщення робочих місць для персоналу Особливості провед
  • Гамлет - вічний образ світової літератури. багатогранність шекспірівських характерів (реферат)
  • Космічна роль зелених рослин З появою автотрофних організмів, насамперед зелених рослин, став можливим синтез органічних речовин з неоргані
  • Ігри-заняття із сюжетними картинками (реферат)
  • 1. Основні принципи виборчого права. 2. Виборча система в Україні (контрольна)
  • Типи керівників (реферат)
  • Українська мова у часи української державності і бездержав'я (Пошукова робота)
  • Міжнародно-правове співробітництво держав з охорони повітряного простору та озонового шару (дипломна)




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.029403