Реферат РЕФЕРАТ на тему: Архітектура автоматизованих інформаційних систем У процесі створення й у ході функціонування автоматизованих інформаційних т


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
РЕФЕРАТ на тему: Архітектура автоматизованих інформаційних с

РЕФЕРАТ

на тему:

Архітектура автоматизованих інформаційних систем

У процесі створення й у ході функціонування автоматизованих інформаційних технологій управління виділяють деякі аспекти внутрішньої будівлі системи керування, розрізняючи відповідно до цим різні види структур системи: організаційного, функціональну, комплексу технічних засобів і ін.

Організаційна структура системи управління визначає наявність підрозділів різного рівня (відділів, підвідділів, цехів, ділянок і ін.) і їхнє взаємне адміністративне підпорядкування. Функціональною структурою називають структуру, елементами якої є підсистеми, функції автоматизованої інформаційної системи чи керування їхні частини, а зв'язками між елементами виступають потоки інформації, що циркулює в системі.

У структурі систем адміністративно-організаційного керування прийнято виділяти підсистеми по функціональній ознаці. Це дозволяє чітко виділяти комплекси задач у підсистемах відповідно до визначеної функції керування. У цих системах функціональна й організаційна структури часто багато в чому збігаються. Це порозумівається прагненням створити постійний колектив людей, що працюють під єдиним керівництвом, для систематичної і кваліфікованої реалізації визначеної функції керування.

Автоматизована інформаційна технологія керування складається як би з декількох частин:

1.загальносистемна частина, що містить загальний опис і обґрунтування рішень, прийнятих у проекті АСУ,

2.функціональна частина, що реалізує функціональні підсистеми

3.частина, що забезпечує, необхідна для успішної роботи функціональних підсистем і складається з опису різних видів забезпечення. Розрізняють наступні види забезпечення:

• технічне забезпечення — комплекс технічних засобів is, застосовуваних для функціонування автоматизованої інформаційної технології керування;

• математичне забезпечення — сукупність використовуваних економіко-математичних методів, моделей і алгоритмів;

• програмне забезпечення — сукупність загальносистемного і прикладного програмного забезпечення. Загальносистемне програмне забезпечення включає операційні системи, транслятори, утиліти, бази даних і т.п. Прикладне програмне забезпечення включає прикладні програми, що реалізують функціональні запити користувачів і різного роду опису (користувача, оператора, програміста і т.д.), що дозволяють успішно застосовувати програмне забезпечення;

• інформаційне забезпечення — сукупність реалізованих рішень по обсязі, розміщенню і формам організації інформації, що циркулює в системі керування. Воно включає нормативно-довідкову інформацію, необхідні класифікатори техніко-економічної інформації, уніфіковані документи, масиви даних, контрольні приклади, використовувані при рішенні задач керування;

• організаційно-методичне забезпечення — сукупність документів, що регламентують діяльність персоналу в умовах функціонування системи керування. Воно призначено для опису змін організаційної структури керування об'єктом, зв'язаних зі створенням АСУ (схема організаційної структури, опис організаційної структури); для опису дії персоналу по забезпеченню функціонування АСУ (технологічна інструкція, інструкція з експлуатації); для установлення функцій, прав і обов'язків посадових осіб по забезпеченню функціонування АСУ (посадова інструкція);

• лінгвістичне забезпечення — сукупність інформаційних мов, методів індексування, а також лінгвістичної бази (словників, тезаурусів, рубрикаторів) і методів її ведення.

• правове забезпечення — сукупність правових норм, що регламентують правовідносини при функціонуванні АСУ і юридичний статус результатів її функціонування.

Комплекс технічних засобів і інформаційне забезпечення є загальними для всіх задач, розв'язуваних у системах керування. Інші види забезпечення використовуються стосовно до конкретних задач і конкретним АСУ і, як правило, їх у самостійні підсистеми не виділяють.

Сховища даних

Системне проектування в порівнянні з побудовою моделей діяльності має важливу особливість у техніку структурування моделі: особливу роль грають сховища (нагромаджувачі) даних, тому що практично всі процеси моделі зв'язані не прямо, а через ці нагромаджувачі. Основний принцип: дані повинні заноситися в нагромаджувач один раз у тім місці, де вони з'являються. До виявлення базових нагромаджувачів треба відноситися надзвичайно ретельно, тому що саме з ними будуть працювати бізнеси-процеси на усіх без винятку рівнях деталізації моделі. Задачі керування вимагають уміння використовувати й обробляти великий обсяг інформації, проводити аналіз цієї інформації, моделювати процеси і ситуації і структурувати матеріал для прийняття рішень.

Актуальність проблеми збереження й оперативного пошуку даних привела до появи такого поняття, як «сховище даних». Варто згадати про необхідності використання єдиних інформаційних сховищ в аналітичних системах і в першу чергу в системах підтримки прийняття рішень (СППР). Системи СППР користаються інформацією, зібраної за допомогою комп'ютерних мереж з безлічі систем обробки даних (СОД). Дані в СОД збираються, зберігаються і по досягненні встановленого терміну вивантажуються. Дані в різних СОД можуть бути не погоджені між собою, інформація в них може бути по-різному структурована, ступінь її вірогідності визначити відразу буває досить важко. Усе це свідчить про те, що архівні дані із СОД без попередньої доробки використовувати в інформаційних сховищах недоцільно.

В даний час для спільного використання даних здійснюється інтеграція різних СОД на основі єдиного довідника метаданих, тобто по кожнім новому запиті передбачається динамічне вивантаження даних з різних СОД, їхнє узгодження, агрегація і транспортування користувачу. З запропонованої схеми видно, що в ній відсутня інтерактивна взаємодія з користувачем для проведення динамічного аналізу.

Інформаційні сховища для СППР повинні володіти деякими специфічними властивостями. Вони повинні забезпечувати збереження інформації в хронологічному порядку, тому що без підтримки хронології даних не можна говорити про рішення задач прогнозування й аналізу тенденцій (основних задач СППР). Основна вимога, пропонована до інформаційних сховищ, — навіть не оперативність, також дуже необхідна, а вірогідність інформації, що без погодженості даних забезпечити неможливо. Справа в тім, що різні СОД на той самий запит можуть дати різні відповіді з ряду причин:

» асинхронність модифікації даних у різних СОД;

» розходження в трактуванні подій, понять і т.д.;

« зміна семантики даних у процесі розвитку предметної області;

» помилки при введенні й обробці;

» часткова утрата фрагментів інформації з архіву і т.п.

Задача створення інформаційних сховищ надзвичайно складна. Її рішення зв'язане з поруч проблем глобального характеру. Перша проблема полягає в тому, що сховища даних працюють із зовнішніми джерелами, тобто різними інформаційними системами, електронними архівами, каталогами і довідниками, статистичними збірниками і т.д. Усі зовнішні джерела реалізовані на основі різних програмних і апаратних засобів. На основі цих різнорідних засобів і рішень необхідно побудувати єдину інформаційну систему, функціонально погоджену.

Друга проблема полягає в тім, щоб ця єдина інформаційна система мала розподілене рішення, тобто варто фізично розділити вузли комп'ютерної мережі, де відбувається операційна обробка інформації, і вузли, у яких виконується аналіз даних. Третя проблема — це метадані і засобу їхнього представлення. Колись метаданими користалися розроблювачі й у меншому ступені адміністратори баз даних, тобто фахівці. В даний час метадані застосовуються всіма користувачами і засобу їхнього представлення повинний відповідати рівню підготовки простого користувача. Для аналітичних систем, для СППР база метаданих життєво необхідна, як путівник для туриста в незнайомому місті. Користувачу, крім структури і взаємозв'язків даних, необхідно знати:

• джерела одержання даних і ступінь їхньої вірогідності, тому що та сама інформація може потрапити в сховище з різних джерел;

• періодичність відновлення, тобто не тільки коли були обновлені дані, але і коли вони будуть знову обновлятися;

• власників даних, щоб визначити, які кроки користувач повинний почати для доступу до цих даних;

• статистичну оцінку запитів, оцінку часу й обсягу отриманої відповіді.

Зібравши інформацію про історію розвитку організації, її успіхах і невдачах, причинах цих невдач, взаєминах з постачальниками і замовниками, історії і розвитку ринку, менеджери одержують унікальну можливість для аналізу минулого, що тече ситуації і складання обґрунтованих прогнозів. Але виникає четверта проблема — проблема захисту інформації. Регіональний менеджер повинний мати інформацію з регіону, а менеджер підрозділу — по підрозділі.

Остання проблема, про яку варто згадати, — це проблема великих обсягів сховищ. В даний час 50% організацій уже планують обсяг сховищ у 100 гігабайт. Середній коефіцієнт, на який потрібно множити цю цифру для розрахунку реально необхідного обсягу сховища, дорівнює 4,87, але він може бути різним у залежності від виду інформації.

Створення єдиних сховищ даних припускає використання технологій статистичної обробки інформації для її попереднього аналізу, визначення складу і структури тематичних рубрик. Початковий етап попереднього аналізу — виділення груп з однорідне даними і розчленовування інформації на одноякісні інтервали, тобто угруповання по типі інформації.

Якщо існуючі в даний час технології аналізу даних у сховищах розподілити по збільшенню аналітичних можливостей, то список буде виглядати так: Online Transaction Processing (OLTP); Online Analytical Processing (OLAP); Data Mining. Технологія оперативного аналізу розподілених даних (OL/lP-технологія), що займає середнє положення в цьому списку, найбільш поширена. Ця технологія забезпечує:

» побудова багатомірних моделей баз даних;

» ієрархічне представлення інформації із семантичних зв'язків;


СкачатиСкачати:РЕФЕРАТ на тему: Архітектура автоматизованих інформаційних с


Схожі реферати:
  • Бюджетний процес як предмет бюджетного менеджменту У фінансовій системі кожної країни одне з провідних місць належить бюджету держави. На в
  • Художні особливості тобівок на Гуцульщині ХІХ – ХХІ ст..(Курсова)
  • Суть та структура світового ринку праці (реферат)
  • Педагогічні роздуми і методичні поради вчителя хімії. Викладаючи предмет хімія у школі, спостерігала: учні, вивчивши
  • 1. Суть і завдання роздержавлення та приватизації в Україні. 2. Етапи, особливості та результати проведення приватизації в Україні (контрольна)
  • РЕФЕРАТ на тему: Надзвичайні ситуації природного характеру Надзвичайні ситуації природного характеру це небезпечні геологіч
  • Елементи головної підгрупи VII групи періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва (реферат)
  • Рак молочної залози(реферат)
  • Контрольна робота на тему: Організація і практика рекламної діяльності ПЛАН ВСТУП ЦІЛЬ РЕКЛАМНОЇ КАМПАНІЇ І ЇЇ ЗВ'ЯЗ
  • Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000 (Курсова)




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.030507