Реферат Облік і аудит. Аналіз і контроль праці та заробітної плати в бюджетних установах (дипломна)


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Облік і аудит. Аналіз і контроль праці та заробітної плати в

РЕФЕРАТ

на тему: “Автоматизована система фінансових розрахунків”

План

  1. Призначення та особливості побудови системи.
  2. Структура АСФР і характеристика її підсистем.
  3. Технологія розв’язування задач АСФР у центральних і місцевих фінансових органах

7.1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ

У системі Міністерства фінансів України найвищою формою організації обробки інформації, пов'язаної із формуванням та ви­конанням Державного бюджету, з допомогою обчислювальної тех­ніки 3—4-го поколінь стала автоматизована система фінансових розрахунків (АСФР). Завдяки створенню в рамках АСФР інтегрова­них баз даних сфера автоматизації поширюється, охоплюючи поряд з функціями планових розрахунків також функції обліку, оператив­ного аналізу й регулювання, контролю та формування звітності.

АСФР створюється як органічна частина фінансової системи і охоплює всі її ланки: від низової — районних фінансових відділів (управлінь) — до Міністерства фінансів України. Організацій­на структура АСФР відповідає адміністративно-територіальному принципу поділу, який діє в Україні. У цій структурі виокрем­люють три рівні ієрархії, на яких ведеться автоматизація фінан­сових розрахунків: загальнодержавний — Міністерство фінан­сів України; обласний — фінансові управління областей та Автономної Республіки Крим; районний — районні (міські) фі­нансові управління, відділи.

Характерною для функціонування АСФР є єдність основних цілей і завдань управління фінансами на всіх рівнях ієрархії. За­уважимо, що покладені на фінансові органи функції притаманні здебільшого кожному рівню системи, причому будь-який з них має свої специфічні особливості.

Централізація розрахунків на найвищому рівні зумовлює еко­номічно обгрунтоване визначення основних напрямків утворен­ня, розподілу та використання фінансових ресурсів країни в разі додержання відповідних заздалегідь установлених пропорцій. За­вдяки децентралізації розрахунків на рівні місцевих бюджетів можна, надавши певної самостійності місцевим Радам народних депутатів, врахувати особливості побудови та розвитку окремих адміністративно-територіальних одиниць.

Схема побудови організаційної структури Міністерства фі­нансів України передбачає, що локальні системи управління од­ного рівня функціонують за єдиною схемою, реалізуючи іденти­чний набір завдань за заздалегідь визначеною та затвердженою методологією розрахунків і технологією обробки даних.

Завдяки зазначеній єдиній схемі по­будови організаційної структури Мінфіну України під час роз­робки АСФР вдається істотно скоротити витрати на створення й упровадження функціональних завдань. Достатньо лише узгоди­ти конкретні типові проектні рішення з реальними умовами фун­кціонування того чи іншого фінансового органу. При цьому його інформаційні зв'язки не тільки зберігаються, а й посилюються, оскільки вчасний міжмашинний обмін інформацією з іншими ор­ганами державного управління, підприємствами, установами, ор­ганізаціями дозволяє значно підвищити обґрунтованість центра­лізовано розроблених планових завдань і посилити збалансова­ність матеріально-речових та вартісних пропорцій.

З огляду на складність і великий обсяг проектних робіт, наяв­ність обмежень щодо трудових ресурсів, а також недостатню за­безпеченість засобами обчислювальної техніки АСФР розробля­ється поетапно. На першому етапі проектування й упровадження системи (1975—1985 pp.) було розроблено багато функціональ­них задач, інформаційно майже не пов'язаних між собою. Організаційно АСФР розроблялася тоді шляхом послідовної здачі черг системи (1975—1980; 1981—1985 pp.).

У цей період підрозділи проектування й упровадження системи на всіх її рівнях були зорієнтовані на автоматизацію багатьох тру­домістких ручних операцій, пов'язаних із виконанням порівняно нескладних обчислень. До останніх можна віднести розрахунки з обліку й складання звітності, формування галузевих балансів при­бутків і видатків, врахування змін до планів і балансів.

Завдяки такій підготовчій роботі було закладено основи ство­рення інформаційних баз, необхідних для формування автоматизо­ваної технології проектування АСФР, що грунтується на комплек­сному використанні нових можливостей обчислювальної техніки 4-го покоління. Завдяки цьому вже на першому етапі було сформу­льовано головну мету й розпочато роботи зі створення комплекс­ної системи обробки даних, що зобов'язує враховувати на всіх рів­нях мережі загальні (єдині) вимоги розробки. Наприкінці одинад­цятої п'ятирічки знаходять широке застосування так звані типові проектні рішення з цілої низки комплексів завдань. Останні ство­рюються у проектних підрозділах обчислювальних центрів систе­ми Мінфіну й тиражуються для обов'язкового використання служ­бами експлуатації інших центрів.

На наступних етапах передбачається завершити створення комплексної системи обробки даних, що перетворюється на сис­тему моделювання процесу формування й використання центра­лізованих фінансових ресурсів, істотно розширивши масштаби автоматизації функцій фінансових органів у всіх ланках. Ця ро­бота зорієнтована на широку розробку й масове впровадження типових проектних рішень не лише з функціональної частини, а й таких, що стосуються більшості забезпечувальних підсистем.

Типові проекти дозволяють автоматизувати основні функції фінансово-бюджетної роботи; формування фінансових планів за галузями та виконання зведених розрахунків бюджету; облік виконання бюджету; обробку звітності та аналіз виконання бю­джету; обробку звітності міністерств і відомств та аналіз їх фі­нансово-господарської діяльності. Виконання цих завдань має супроводжуватися постійним удосконаленням системи фінан­сових показників і засобів їх розрахунку, поліпшенням методо­логії бюджетно-фінансового планування.

Подальший розвиток системи, зорієнтований на створення гну­чкої технології збору й обробки інформації, реалізація комплексної системи розподіленої обробки даних в окремому фінансовому органі дозволяють закласти основу побудови інтегрованої системи обробки інформації. Завдяки застосуванню методів багатофакторного мо­делювання, міжгалузевого балансу, оптимізаційних методів, які не можна використати в традиційних умовах планування без застосу­вання ЕОМ, роботу фінансових органів буде перебудовано в напря­мку подальшого поглиблення комплексних аналітичних розробок та економічної обґрунтованості рішень, що приймаються.

Із розгортанням робіт з упровадження АСФР відкриваються нові резерви вдосконалення роботи фінансових органів: зростає швидкість обробки й передавання по мережі фінансової інфор­мації, стає можливим розв'язувати задачі з більшими обсягами вхідних даних, нагромаджувати й зберігати великі масиви ін­формації, а також швидко відшукувати й видавати необхідні дані. Створення й розвиток засобів зв'язку та телеобробки, широке й повсюдне використання персональних комп'ютерів у поєднанні з потужними багатомашинними обчислювальними системами, до­сягнення інформаційної та технологічної сумісності з іншими АІС органів державного управління дозволять на якісно новому рівні управляти загальнодержавними фінансами.

Фінансові працівники, повністю звільнившись від виконання простих обчислювальних операцій, технічної роботи зі збору та обробки інформації, нагромадження й аналізу показників форм звітності, дедалі більше залучатимуться до прийняття рішень щодо результатів розрахунків на ЕОМ, виконуватимуть лише творчу частину роботи (вибір програми обробки вхідних даних, режиму виконання розрахунків, форми видачі результатів; фор­мування завдань обчислювальному центру; прийняття рішень за результатами розрахунків). Завдяки цьому зросте роль фахівців високої кваліфікації, котрі й прийматимуть оперативні управлін­ські рішення, спрямовані на поліпшення діяльності фінансової системи. Упровадження АСФР дозволить також усунути деяке дублювання роботи в підрозділах фінансових органів і завдяки цьому зменшити навантаження працівників, а це, у свою чергу, спричиниться до скорочення їх чисельності.

7.2. СТРУКТУРА АСФР І ХАРАКТЕРИСТИКА її ПІДСИСТЕМ

Глобальна мета системи управління фінансами визначає таку функціональну діяльність, що спрямована на досягнення найраціональнішої організації роботи у процесі укладання й вико­нання Державного бюджету. Одним із різновидів такої діяльності є робота з мобілізації фінансових ресурсів протягом року та що­квартально. До прямих окремих цілей системи управління фінан­сами належать виявлення у процесі прискореної обробки й полі­пшеного аналізу фінансової документації резервів асигнувань, власних оборотних засобів підприємств, запасів невстановленого обладнання тощо.

Методи, засоби й організація процесу управління фінансами зумовлюються такими основними чинниками: єдністю бюджет­ної системи України; структурою Міністерства фінансів та інших фінансових органів; класифікацією прибутків і видатків бюдже­ту, яка відбиває їх фінансово-економічний та соціальний зміст і значення; методичними вказівками (правилами) з укладання та виконання Державного бюджету.

Розглянемо критерії оцінювання якості управління й плану­вання фінансами.

Для процесу укладання бюджету — Досягнення необхідних пропорцій у розподілі національного доходу між галузями на­родного господарства, територіями та економічними районами; додержання темпів, що забезпечують випереджальне зростання найпрогресивніших галузей економіки; досягнення необхідного (оптимального) співвідношення між частинами бюджету.

Для процесу виконання бюджету — повне і точне виконання його прибуткової частини; правильна організація фінансування всіх передбачених у бюджеті заходів.

Управлінські процеси, що відбуваються в системі фінансових органів, являють собою складний комплекс розрахункових, облі­кових, контрольних, аналітичних та організаційних процедур, спрямованих на реалізацію функцій фінансово-бюджетного пла­нування, обліку виконання бюджету й контролю виконання фі­нансових планів, а також аналізу фінансово-господарської діяль­ності міністерств, відомств, підприємств, організацій і установ. Окремі процеси в діяльності фінансових органів взаємопов'язані, а їх взаємодія визначає можливості технологічних рішень щодо реалізації тих або інших функцій.

Природно, що зазначені особливості слід ураховувати під час упровадження АСФР у практику управлінської роботи фінансо­вих органів. Більш того, лише їх ретельний і всебічний аналіз до­зволить створити уявлення про послідовність і взаємоузгодженість робіт з укладання та виконання бюджету з використанням ЕОМ, визначити необхідний склад технічних засобів для обробки економічної інформації, врахувати вимоги до складу показників і засобів розв'язання окремих завдань.

Методологія проектування АСФР базується на поступовому впровадженні автоматизованих елементів (задач) в існуючу сис­тему обробки інформації, причому одним із критеріїв тут є вимо­га щодо певної стійкості та надійності функціонування, коли йдеться про поєднання автоматизованих фрагментів роботи та елементів з традиційними методами.

Оскільки система створюється в кілька етапів і достатньо си­льно розтягнена в часі, найважливішим моментом для правиль­ного розуміння рівня та можливості автоматизації, послідовності виконання робіт і їх взаємної координації є наявність чіткої стру­ктури системи машинної обробки інформації. В АСФР (як і в ін­ших АІС органів державного управління) така структура, з одно­го боку, дозволяє визначати порядок планування, розробки, упро­вадження окремих задач і їх комплексів, а з іншого — розробля­ти й практично застосовувати необхідні методи їх автоматизації.

Організаційно АСФР являє собою сукупність взаємопов'яза­них між собою підсистем:

ОЕЗ — організаційно-економічне забезпечення;

ІЗ — інформаційне забезпечення;

ПЗ — програмне забезпечення;

ТЗ — технічне забезпечення;

ОПЗ — організаційно-правове забезпечення;

ТлЗ — технологічне забезпечення;

КЗ — кадрове забезпечення

Організацшно-економічне забезпечення АСФР являє собою сукупність засобів з удосконалення механізму, структури управ­ління процесами укладання і виконання Держбюджету України на основі застосування обчислювальної техніки, економіко-мате-матичних методів і моделей.

В процесі побудови і розвитку підсистеми ОЕЗ розглядаються наступні питання: розроблення і вдосконалення функціональної структури і склад задач; постановки задач; вибір послідовності їх­нього впровадження; розроблення взаємозв'язку, організації і ме­тодології розв'язання задач; розроблення методів і форм взаємодії АСФР з іншими АІС; удосконалення організаційної структури управління фінансами; вибір напрямків удосконалення системи управління фінансами на основі аналізу традиційної системи упра­вління; оцінка економічної ефективності від впровадження.


СкачатиСкачати:Облік і аудит. Аналіз і контроль праці та заробітної плати в


Схожі реферати:
  • Психологічні особливості вербального спілкування Поняття та основні ознаки вербального спілкування. Функції,
  • Діяльність організацій на фінансовому ринку (реферат)
  • Основа економічної системи суверенної держави (реферат)
  • КОНТРОЛЬНА РОБОТА Корисність та гранична корисність продукту, закон спадної корисності.
  • Показ любовi до України в романi Пантелеймона Кулiша "Чорна рада" Роман Пантелеймона Кулiша "Чорна рада" посiдає в украї
  • Контрольна робота: Правове регулювання інвестиційної діяльності. Оцінювання ефективності інвестиційного проекту ПЛАН Вступ 1. Правове регу
  • Tibetan medicine (реферат)
  • Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони
  • Удосконалення системи показників ліквідності комерційного банку на підставі зарубіжного досвіду 
  • Аналіз ефективності виробництва. Ефективність за Парето.Граничний аналіз та його використання в мікроекономічному аналізі. Капітал як чинник виробницт




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.032779