Реферат Українські відомі біологи, які зробили свій внесок у розвиток біології ј ЅВЇАЙё№ДЅЇИЙЖ№ "Ьttp://ЦЭoаoЫy.orЫ.uХ/Э

СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Українські відомі біологи, які зробили свій внесок у розвит

РЕФЕРАТ

на тему:

Українські відомі біологи, які зробили свій внесок у розвиток біології

ПИРОГОВ
Микола Іванович
(1810 - 1881)
Видатний хірург і анатом, засновник воєнно-польової хірургії, педагог, громадський діяч.
Автор низки фундаментальних праць із топографічної анатомії людського тіла.
Учасник Кримської війни 1853-1856 рр. Організатор медичної допомоги пораненим
воїнам. У 1858-1861-"попечитель" Київського навчального округу. Разом із професором
П.Павловим заснував перші недільні школи для дорослих.

КАЩЕНКО
Микола Феофанович
(1855 - 1935)
Учений-біолог, ембріолог, селекціонер, академік УАН (з 1919 ). З 1912 - професор Київського політехнічного інституту. Виступив ініціатором створення Зоологічного музею (1919-1926) та акліматизаційного саду (1913 - 1931). Основні напрямки досліджень пов'язані з вивченням проблем ембріології хребетних тварин і людини, гістології, мікроскопічної техніки, теріології, герпетології, акліматизації та селекції рослин.

БАХ
Олексій Миколайович
(1857 - 1946)
Учений, основоположник вітчизняної школи біохіміків, академік АН СРСР ( з 1929 ). Навчався в університеті св. Володимира. Як керівник міської організації партії "Народна воля" брав участь у революційному русі. Виступив ініціатором створення фізико-хімічного інституту ім. Л. Карпова, а згодом - Інституту біохімії АН СРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з фотосинтезом , окислювальними процесами в живій клітині й вивченням ферментів.

КОРЧАК-ЧЕПУРКІВСЬКИЙ
Авсентій Васильович
(1857 - 1947)
Учений - гігієніст, епідеміолог, академік ВУАН ( з 1921 ). У 1903 - 1934 - приват - доцент, завідувач кафедри університету св. Володимира. Одночасно з 1921 р. очолював кафедру народного здоров'я, а згодом кафедру гігієни й санітарії ВУАН. У 1928 - 1934 рр. Обирався неодмінним секретарем Президії академії . В 1934 - 1938 рр. завідував відділом Інституту демографії та санітарної статистики. Основні напрямки досліджень пов'язані з проблемами епідеміології та санітарного стану населення.

ВОЛКОВИЧ
Микола Маркіянович
(1858 - 1928)
Учений-хірург, академік ВУАН (з 1928). У 1882 р. закінчив університет св. Володимира, в якому викладав до 1922. З 1923 - завідувач кафедри хірургії Київського відділення Головнауки Наркомосу України. Одним із перших в Україні опанував методику проведення найскладніших хірургічних операцій.

ЯНОВСЬКИЙ
Феофіл Гаврилович
(1860 - 1928)
Учений-терапевт, академік ВУАН (з 1927), один із засновників вітчизняної школи терапевтів. Закінчив університет св. Володимира (1884), практикував до 1919 р. в його клініках, вів педагогічну роботу серед студентів. З 1921 р. завідував кафедрою терапії Київського медичного інституту. Досліджував клініку туберкульозу легень, хвороби нирок , питання клінічної бактеріології, фізіології та патології травлення, патології кровообігу.

ВЕРНАДСЬКИЙ
Володимир Іванович
(1863 - 1945)
Видатний учений, філософ і громадський діяч, організатор і перший президент УАН (1919-1921). Народився в Києві, в сім'ї професора-економіста І.Вернадського. Викладав у Київському університеті (1918-1919). Засновник в Україні геохімії, біогеохімії та радіогеології. Творець всесвітньо відомого вчення про ноосферу. Автор низки праць "Біосфера", "Наукова думка як планетне явище", "Досвід описової мінералогії" та ін.

ЛИПСЬКИЙ
Володимир Іполитович
(1863 - 1937)
Учений-ботанік, академік УАН (з 1919). Закінчив університет св. Володимира (1886), де продовжував працювати на кафедрі ботаніки та в Ботанічному саду. В 1921 - 1922 - віце-президент, у 1922 - 1928 - президент ВУАН. Основні напрямки досліджень були пов'язані з флористикою, систематикою, географією вищих рослин, гербарною справою, принципами організації ботанічних садів, історією ботаніки. Здійснив експедиції в різні регіони України, описав чотири нові роди та понад 220 нових видів і різновидів рослин. Дослідження водоростей Чорного моря в 1930 - 1931 рр. сприяли створенню першого в Україні заводу з виробництва йоду. Його іменем названо 45 нових видів рослин.

ЗАБОЛОТНИЙ
Данило Кирилович
(1866 - 1929)
Учений-мікробіолог, епідеміолог, академік ВУАН (з 1922), академік АН СРСР (з 1929), один із основоположників епідеміологічної школи. Закінчив університет св.Володимира (1894). У 1928 -1929 - директор Інституту мікробіології, епідеміології ВУАН. Основні напрямки досліджень пов'язані з вивченням чуми, холери, інших інфекційних захворювань. У 1893 р., вивчаючи холеру, Д.Заболотний у лабораторії професора В. Підвисоцького в Києві провів разом з І.Савченком на собі небезпечний експеримент. Здійснивши завчасно імунізацію, він випив живу холерну культуру, чим довів ефективність щеплення. У 1928-1929 рр. виконував обов'язки президента ВУАН.

СТРАЖЕСКО
Микола Дмитрович
(1876 - 1952)
Вчений-терапевт, академік ВУАН (з 1934), академік АН СРСР (з 1943), дійсний член АМН СРСР (з 1944), засновник однієї з провідних терапевтичних шкіл. Закінчив університет св. Володимира (1899). З 1922 - завідувач кафедри Київського медінституту. В першій половині 30-х рр. поєднував викладацьку діяльність з роботою в науково-дослідних установах, зокрема, в Інституті експериментальної біології та патології та Інституті клінічної фізіології. 3 1936 р. очолював Український науково-дослідний інститут клінічної медицини. Основні напрямки досліджень пов'язані з проблемами клінічної та теоретичної медицини - фізіології та патології травлення, недостатності кровообігу, хронічної інфекції, алергії ревматизму та туберкульозу. Разом з В.Образцовим уперше в світі поставив прижиттєвий діагноз тромбозу вінцевих судин серця.

КАВЕЦЬКИЙ
Ростислав Євгенович
(1879 - 1978)
Учений - патофізіолог, академік АН УРСР (з 1951). У 1931 - 1941 - завідувач відділу,в 1943-1946 - заступник директора Інституту експериментальної біології та патології Міністерства охорони здоров'я України. У 1946 - 1951 - директор Інституту клінічної фізіології АН УРСР. У 1953-1960 - завідувач відділу Інституту фізіології АН УРСР. З 1960 - директор Інституту експериментальної та клінічної онкології МОЗ України ( з 1971 - Інститут з проблем онкології АН УРСР). Основні напрямки досліджень пов'язані з проблемами реактивності організму - розробленням тестів визначення та методів ії підвищення, теоретичних і прикладних проблем онкології. Вперше запропонував лікування пухлин за допомогою лазерів.

БОГОМОЛЕЦЬ
Олександр Олександрович
(1881 - 1946)
Вчений - патофізіолог, громадський діяч, академік ВУАН (з 1929), академік АН СРСР (з 1932), академік АМН СРСР ( з 1944 ). Народився в Києві. В 1930-1946 рр. - президент АН УРСР. Доклав чимало зусиль до створення Інституту експериментальної біології та патології Народного Комісаріату охорони здоров'я УРСР та Інституту клінічної фізіологи АН УРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з актуальними проблемами патологічної фізіології, ендокринології, обміну речовин, імунології, алергології, патології кровообігу, патогенезу шоку, механізму старіння організму.

ШМАЛЬГАУЗЕН
Іван Іванович
(1884 - 1963)
Учений-зооморфолог, академік ВУАН (з 1922), академік АН СРСР (з 1935). Народився в Києві. В 1907 р. закінчив університет св.Володимира, в якому працював до 1912 та в 1921-1941 рр. У 1930 - 1941 - директор Інституту зоології та біології АН УРСР (з 1939 - Інститут зоології), в 1936 - 1948 - директор Інституту еволюційної морфології АН СРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з питаннями еволюційної морфології, експериментальної зоології, вивченням закономірностей росту, проблемою кореляції, філогенії тварин, біокібернетикою.

ПАЛЛАДІН
Олександр Володимирович
(1885 - 1972)
Учений-біохімік, один із засновників вітчизняної наукової біохімічної школи, академік ВУАН (з 1929), академік АН СРСР (з 1942), дійсний член АМН СРСР ( з 1944 ). У 1921 - 1931 - завідувач кафедри медичного інституту. З 1925- директор Українського біохімічного інституту, з 1931 - Інституту біохімії АН УРСР. У 1934-1954 завідував кафедрою в Київському університеті. В 1935-1938 обирався неодмінним секретарем Президії, в 1939 - 1946 - віце-президентом, а в 1946 - 1962 - президентом Академії наук УРСР. Основні напрямки досліджень пов'язані з біохімією нервової системи та м'язової діяльності. Першим розпочав біохімічні дослідження вітамінів (1919).

Мазлумов Аведикт Лук`янович (1896 – 1972). Народився в Сімферополі. Закінчив Воронезький сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті цукрового буряку. Основні праці – з біології, селекції, насінництва та агротехніки цукрового буряку. Розробляв наукові основи та методи селекції високопродуктивних сортів та гібридів цієї культури. Ним особисто та у співавторстві виведено 52 сорти та гібриди цукрового буряку. Його ім`ям названо Науково-дослідний інститут цукрового буряку та цукру.

Макарченко Олександр Федорович (1903 – 1979). Народився в Маріуполі. Закінчив Харківський медичний інститут. Академік АН України. Працював директором Харківського інституту вдосконалення лікарів, Львівського медичного інституту, Інституту фізіології АН України. Основний напрям наукових досліджень – фізіологія нервової системи. Вивчав вплив іонів мангану на діяльність нервової системи. Розробляв питання філософії та методології природознавства.

Максимович Михайло Олександрович (1804 – 1873). Народився на х. Тимківщина (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Московський університет. Перший ректор Київського університету. Основні праці присвячено систематиці рослин. Багато зробив для розвитку ботанічної термінології. Багатьма введеними ним термінами ми користуємось і зараз. Автор підручників з ботаніки та зоології. Вивчав також історію літератури, мовознавство. Автор праць з історії Київської Русі.

Маркелов Григорій Іванович (1880 – 1952). Народився в Пермі (РФ). Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Працював у Одеському медичному інституті, був директором заснованого ним Одеського психоневрологічного інституту. Академік АН України. Основні наукові праці присвячено фізіології та патології вегетативної нервової системи. Вивчав вплив факторів зовнішнього середовища на фізіологічні процеси. Автор концепції, за якою світлові подразники впливають на діяльність різних органів людини через гіпоталамус та вегетативну нервову систему.

Мечников Ілля Ілліч (1845 – 1916). Народився в с. Іванівка (тепер – Харківська обл.). Закінчив Харківський університет. Працював у Новоросійському університеті в Одесі. Один із засновників Одеської бактеріологічної станції (тепер – Одеський науково-дослідний інститут епідеміології ім. І. І. Мечникова). Відкрив явище фагоцитозу, за що був удостоєний Нобелівської премії. Приділяв велику увагу проблемам імунітету, довголіття, захисту рослин, вивченню інфекційних захворювань.

Мовчан Василь Архипович (1903 – 1964). Народився в с. Неморож (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут. Працював у Науково-дослідному інституті ставкового рибного господарства, Інституті гідробіології АН України, Київському університеті. Член-кореспондент АН України. Основні наукові праці присвячено проблемам сучасної іхтіології та ставкового рибництва. Розробив метод інтенсифікації ставкового рибного господарства. З його ініціативи в Україні було започатковано акліматизацію рослиноїдних риб.

Московець Семен Микитович (1900 – 1971). Народився в с. Санжарівка (тепер – Запорізька обл.). Закінчив Київський університет. Працював у Інституті зрошувального землеробства, Інституті мікробіології та вірусології АН України, очолював його. Член-кореспондент АН України. Вивчав вірусні хвороби сільськогосподарських рослин, зокрема бобових та картоплі. Сприяв організації робіт з вивчення вірусних захворювань в Україні.

Мусійко Олександр Самсонович (1903 – 1980). Народився в с. Мусіївка (тепер – Полтавська обл.). Закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут. Працював у Селекційно-генетичному інституті в Одесі, близько 15 років був його директором. Досліджував біологію, селекцію і насінництво зернових культур, брав участь у виведенні 15 сортів та гібридів кукурудзи, жита, гречки. Розробив метод додаткового запилення сільськогосподарсь- ких рослин, що підвищувало їх врожайність.

Навашин Сергій Гаврилович (1857 – 1930). Народився в с. Царевщина (тепер – Саратовська обл., РФ). Академік АН України. Закінчив Московський університет. Працював у Київському університеті. Широко відомі його класичні дослідження в галузі ембріології та цитології рослин. Світову славу йому принесло відкриття подвійного запліднення у покритонасінних рослин. Автор відкриття хромосом-супутників.

Оканенко Аркадій Семенович (1894 – 1982). Народився у Смілі Черкаської обл. Закінчив Київський сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті цукрового буряку, Київському університеті, Інституті фізіології рослин АН України. Член-кореспондент АН України. Основні наукові праці присвячено фізіології рослин, пошуками шляхів підвищення цукровості буряку.

Омельченко Федір Захарович (1865 -1924). Народився в Кролівцях (тепер – Сумська обл.). Закінчив Київський університет, а також Військово-медичну академію в Петербурзі. Працював директором заснованого ним Мікробіологічного інституту АН України, ректором Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту. Займався медичною мікробіологією, патологічною анатомією та антропологією. Академік АН України, брав участь у складанні російсько-українського медичного словника.

Омелянський Василь Леонідович (1867 – 1928). Народився у Полтаві. Закінчив Петербурзький університет. Працював у Інституті експериментальної медицини в Петербурзі. Основні наукові праці присвячено ролі мікробів у кругообігу речовин у природі. Відкрив культури анаеробних бактерій, що переробляють клітковину з утворенням органічних кислот та водню. Вивчав азотофіксуючі бактерії.

Павлова Марія Василівна (1854 – 1938). Народився в Козельцях (тепер – Чернігівська обл.). Закінчила Київський жіночий інститут та Паризький університет. Учениця В. О. Ковалевського. Академік АН України. Основні наукові праці присвячено проблемам палеозоології. Вивчала причини вимирання тварин у минулі епохи. Досліджувала викопні рештки слонів, копитних тварин, амонітів.

Палладін Олександр Володимирович (1885 – 1972). Народився у Москві. Закінчив Петербурзький університет. Працював у Харківському університеті, Інституті сільського господарства, методичному інституті, у Київському університеті. Заснував Інститут біохімії АН України. Основні наукові праці – в галузі біохімії нервової та м`язової систем. Вивчав особливості обміну речовин у м`язах в умовах роботи, відпочинку, тренування, що є основою теорії фізичної культури. Академік АН України.

Палладін Володимир Іванович (1859 – 1922). Батько О. В. Палладіна. Народився у Москві. Закінчив Московський університет. Учень К. А. Тімірязєва. Професор фізіології та анатомії рослин Харківського, Варшавського, Петербурзького університетів. Був директором Нікітського ботанічного саду і одночасно читав лекції в Таврійському університеті в Сімферополі.

Список використаної літератури:

  1. Відомі імена України. Наука. – К., 2002.
  2. Українознавство. В 4-х томах. – К., 2001.
  3. Українська наука ХІХ-ХХ ст. – К., 2000.
СкачатиСкачати: Українські відомі біологи, які зробили свій внесок у розвит


Схожі реферати:
  • Пошукова робота Концептуальні засади вчення про бюджет У період розвитку і зміцнення української державності особливої актуальності набуває вивчення світового досвід
  • Зарубіжна література Франції (Реферат)
  • Управління торговим персоналом Розробка системи збуту фірми Сполучною ланкою між будь-якими компаніями-продавцями і споживачами служить торговий
  • РЕФЕРАТ на тему: Доходи і видатки державного бюджету Доходи державного бюджету Доходи бюджету це частина централізованих ресурсів держави, які необхі
  • Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння з постійними коефіцієнтами та правою частиною спеціального вигляду(пошукова робота)
  • СЦЕНАРІЙ СВЯТА ПРИСВЯЧЕНОГО СВЯТОМУ МИКОЛАЮ. Сцена святково прибрана. На сцену виходять двоє ведучих. вони сідають за ст
  • Курсова робота Вивчення мотивації студентів до фізичного самовдосконалення ЗМІСТ Вступ ...
  • Дипломна робота на тему: „Страви та гарніри з крупів, бобових і макаронних виробів” Зміст Класифікація круп.....
  • КОНТРОЛЬНА РОБОТА з політології Вступ 1. Політичні ідеї періоду Київської Русі 2. Концепції демократії Висновки Список використаної літератури




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.045219