Реферат Міжбанківські коpеспондентські відносини. Міжбанківські pозpахунки.


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Міжбанківські коpеспондентські відносини. Міжбанківські pозp

Міжбанківські коpеспондентські відносини.

Міжбанківські pозpахунки.

Нормальне функціонування економіки важко уявити без системи розрахунків між суб'єктами господарської діяльності, забезпечення надійності та своєчасності платежів. У розрахунках і платежах, що здійснюються установами банків, знаходять відображення практично всі види економічних відносин у суспільстві. І все це неможливе без розрахунків між банками.

У процесі розвитку банківської системи була створена загалом налагоджена система міжбанківських розрахунків. Механізм її здійснення передбачав централізований порядок урегулювання і контролю за своєчасним і повним завершенням розрахунків. Багатолітня практика діяльності Держбанку показала, що зазначені розрахунки можуть успішно функціонувати в рамках одного банку. Однак в умовах функціонування значної кількості комерційних банків такий механізм розрахунків виявився непридатним. При зазначеній системі розрахунків банки, по суті, автоматично залучали ресурси Держбанку, а також автоматично позичали їх один одному незалежно від наявності. Дані кредити за своїм характером були знеособлені, безстрокові і безплатні. Внаслідок цього Держбанк був позбавлений можливості регулювати грошовий обіг і контролювати діяльність банків.

У 1991 році назріла нагальна необхідність перетворень у банківській системі. Важливу роль у їхньому здійсненні відіграло запровадження з лютого 1992 року нового порядку взаємних розрахунків між банками - через кореспондентські рахунки, що відкривалися в установах Національного банку України. Як свідчить практика, саме посередництво у здійсненні платежів між банками як прерогатива центрального банку надає йому можливість контролювати та регулювати грошовий обіг, забезпечує центральний банк ефективним регулюючим інструментом банківської діяльності, що, в свою чергу, дає змогу впливати на процес відтворення капіталу в державі.

Розлад у платіжній системі тієї чи іншої країни часто є одним із найперших і безпосередніх проявів зародження фінансової кризи. У 1992-1993 роках розрахунки між установами банків України проводилися за допомогою паперових розрахункових документів протягом трьох тижнів, а в деяких випадках - місяць і більше. Наслідок - надмірне відвернення коштів підприємств у розрахунки, зростання неплатежів суб'єктів господарювання.

Розуміючи важливість цієї проблеми, Національний банк України в 1992 році розробив Концепцію електронного грошового обігу в Україні, яка була розглянута банками України і затверджена Правлінням Національного банку України. Першочерговим завданням у ній визначено впровадження системи електронних міжбанківських розрахунків, а на другому етапі - системи масових розрахунків населення з використанням пластикових карток.

Уже протягом 1993 року було створено сучасну систему електронних платежів, яка почала діяти в повному обсязі на території України з початку 1994 року. Завдяки її запровадженню зазначені проблеми було вирішено. Термін оборотності коштів скоротився до одного дня. Це дало можливість банкам ефективніше використовувати ресурси, а клієнтам - свої кошти.

Через систему електронних платежів протягом дня "прокручується" 3 - 3.5 мільярда гривень, тобто кожна гривня щоденно робить через платіжну систему 4.5 - 5 оборотів. Завдяки цьому банки не лише швидко надають, але й так само швидко повертають свої гроші, оперативно поповнюючи ресурси.

Нова система дала змогу, крім того, забезпечити чистоту міжбанківського простору. Завдяки їй Національний банк може тримати під контролем будь-яку ситуацію щодо здійснення міжбанківських розрахунків. Нині її учасниками є понад 2400 комерційних банків України та їх установ.

В процесі розвитку банківської системи удосконалюється і система міжбанківських розрахунків.

Міжбанківські розрахунки є системою здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами та зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами у процесі їхньої діяльності. По суті, лише на основі розрахунків між різними банками та їхніми установами можна завершити розрахунки в народному господарстві: між підприємствами, із фінансовими органами, позабюджетними фондами тощо. Певна частина таких розрахунків служить для економічних зв'язків між банківськими установами наприклад, при розміщенні грошових коштів у формі депозитів і кредитів, купівлі та продажу цінних паперів.

Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися через систему електронних платежів Національного банку України (далі СЕП), яка дає змогу здійснювати електронні міжбанківські розрахунки в режимі реального часу. При цьому кошти списуються в день надходження до банку розрахункових документів, якщо вони надійшли в операційний час, і наступного дня - якщо після операційного часу. Необхідно зазначити, що інформація, яка знаходиться в системі електронних платежів, надійно захищена від несанкціонованого втручання.

Крім проведення розрахунків через систему електронних платежів, комерційні банки можуть здійснювати їх через власну внутрішньобанківську платіжну систему (далі - ВПС), тобто програмно-технічний комплекс з власними засобами захисту інформації, який здійснює платіжний обіг між установами цього банку або об'єднанням банків та , можливо, іншими банківськими установами поза межами системи електронних платежів.

Для виконання платежів, розрахунків та інших послуг банки встановлюють між собою кореспондентські відносини.

Кореспондентські відносини - договірні відносини між банками про здійснення платежів, розрахунків та інших послуг, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку.

Кореспондентські відносини можуть бути:

- між комерційними банками (установами) і регiональними управлiннями Національного банку;

- безпосередньо між комерційними банками.

Кореспондентські відносини встановлюються комерційним банком (установою) з регіональним управлінням Національного банку на підставі укладеного між ними договору про відкриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку для проведення міжбанківських розрахунків комерційного банку (установи) з іншими банками.

Кореспондентський рахунок відкривається комерційному банку- юридичній особі для здійснення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного кореспондентського договору.

Субкореспондентський рахунок відкривається установі комерційного банку (філії, відділенню, управлінню тощо), яка не є юридичною особою для здійснення розрахунків на підставі укладеного кореспондентського договору.

Одночасно з відкриттям кореспондентського (субкореспондентського) рахунка, комерційному банку (установі) - учаснику системи електронних платежів відкривається технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, через який безпосередньо забезпечується здійснення міжбанківських розрахунків.

Технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок це інформація в електронній формі, яка відображає зміни стану кореспондентського (субкореспондентського) рахунка банку-учасника системи електронних платежів в результаті виконання електронних міжбанківських розрахунків.

У разі проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційний банк відкриває кореспондентський рахунок в іншому комерційному банку, який здійснює банківські операції за його дорученням на підставі укладеної між ними кореспондентської угоди.

Кореспондентські (субкореспондентські) рахунки відкриваються комерційному банку (установі) згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Система електpонних міжбанківських pозpахунків національного банку на сьогодні об"єднує понад 2400 банківських установ.

Учасниками системи електронних платежів можуть бути ті комерційні банки та їх установи, які мають кореспондентські (субкореспондентські) рахунки в регіональних управліннях Національного банку, задовольняють технічним і технологічним вимогам роботи в системі електронних платежів.

Система електронних платежів здійснює розрахунки між банками як в національній валюті, так і в мультівалютному режимі, а саме: приймання, передача електронних розрахункових підтверджень про їх отримання, ведення технічних рахунків учасників системи електронних платежів та надання інформації про стан міжбанківських розрахунків.

Електронний розрахунковий документ - банківське повідомлення визначеного формату, яке містить встановлені реквізити і несе інформацію про перерахування коштів, приймає вигляд файлу при передачі електронною поштою та при зберіганні на магнітних носіях.

Оброблення електронних розрахункових документів відбувається в порядку черговості надходження до системи. Переданий і прийнятий до системи електронний розрахунковий документ не підлягає відміні засобами системи.

Єдиним джерелом надходження електронних розрахункових документів в систему електронних платежів є програмний комплекс "Операційний день банку", що являє собою програмне забезпечення, яке обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо).

Всім учасникам для виконання своїх функцій надаються відповідні програмно-технічні комплекси системи електронних платежів, захисту інформації та електронного зв'язку.

Програмно-технологічна структура системи електронних платежів Національного банку включає такі основні компоненти:

1. програмно-технічні комплекси системи електронних платежів (АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3);

2. засоби електронного зв'язку (електронна пошта);

3. засоби захисту інформації.

Програмно-технічні комплекси відповідають трьом рівням програмно-технологічної структури системи електронних платежів.

Робота з консолідованим кореспондентським рахунком банку здійснюється методом застосування відповідних моделей обслуговування рахунка комерційного банку в системі електронних платежів.

Модель 1. Консолiдований (спiльний) субкореспондентський рахунок головного банку (з відкpиттям технічних субкоpеспондентських рахункiв установам).


СкачатиСкачати:Міжбанківські коpеспондентські відносини. Міжбанківські pозp


Схожі реферати:
  • Курсова робота з релігієзнавства на тему: Сучасні наукові дані про виникнення релігії План 1. Вступ 2. Іст
  • Соціал-демократична концепція держави та демократії.(реферат)
  • Choosing a career (тема)
  • Фондова біржа. Організація біржової діяльності Фондова біржа (ФБ) це організований ринок, на якому власники цінних паперів через членів ФБ, які
  • Конспект занять для ІІ молодшої групи “У гості до колобка” Мета. Зацікавити дітей ігровим сюжетом, спонукати част
  • Контрольна робота Поняття та основа класифікації методів управління, організаційні структури управління підприємствами, вищі органи державног
  • Контракт — особливий вид трудового договору Контракт на роботу широко застосовується в країнах з ринков
  • РЕФЕРАТ на тему: Системний аналіз виникнення надзвичайних ситуацій в Україні ПЛАН Вступ 1. Системно-структурний підхід та сис
  • РЕФЕРАТ на тему: Успіх українських вчених у виведенні та покращенні існуючих сортів рослин Породи свійських тварин і сорти культурних рослин, створених людин
  • Підприємництво в аграрній сфері Зміст аграрних відносин Аграрний сектор економіки відіграє вирішальну роль у забезпеченні населення продуктами ха




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.031745