Реферат Австрія (реферат)


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Австрія (реферат)

Австрія

Австрія

Австрія - континентальна, віддалена від моря країна. Вона розташована на півдні Центральної Європи, охоплюючи частину Східних Альп та Дунайського басейну, і межує з середземноморськими теренами. Тут, у самому серці Європи, чергуються різноманітні типи ландшафту, клімату і рослинності. Завдяки своєму розташуванню Австрія віддавна є перехрестям транспортних шляхів між великими європейськими економічними і культурними регіонами.

Австрія складається з дев'яти федеральних земель. А саме:

  • Бурґенланду

    ,
  • Каринтії

    ,
  • Нижньої Австрії

    ,
  • Верхньої Австрії

    ,
  • Зальцбургу

    ,
  • Штирії

    ,
  • Тиролю

    ,
  • Переднього Арльберґу

    ,
  • Відня

    .

Загальна площа федерації становить 83 тис. 858 кв. км.

Австрія має кордони аж із вісьмома державами, її населяють представники великих європейських етнічних сімейств: германського, романського і слов'янського, а також угорці (мадяри), що належать до уральсько-алтайської групи.

Загальна довжина австрійського державного кордону складає 2.706 км: із них 816 км з Німеччиною, 466 км з Чеською Республікою, 107 км зі Словаччиною, 354 км з Угорщиною, 330 км зі Словенією, 430 км з Італією, 166 км зі Швейцарією і 35 км з Ліхтенштейном.

Великі ландшафтні регіони

Австрія має п'ять великих ландшафтних регіонів:

  • Східні Альпи - 52.600 кв. км = 62,8%,
  • Передгір'я Альп і Карпат - 9.500 кв. км = 11,3%,
  • Передгір'я на сході (частина Паннонської низовини) 9.500 кв. км = 11,3%,
  • Віденський басейн - 3.700 кв. км = 4,4%,
  • Гранітно-гнейсова височина (частина Богемського масиву) 8.500 кв. км = 10,1%.

Найвища гора Австрії - Ґросглекнер (3.797 м).

Річка Дунай на своєму шляху від Шварцвальду в Південній Німеччині до Чорного моря протікає 350 км австрійськими теренами.

Клімат. Рослинність. Тваринний світ

Для Австрії властивий перехідний середньоєвропейський клімат з атлантичними впливами. Велика частина Австрії лежить у зоні панівних західних і північно-західних вітрів. Різниця між денною і нічною, а також між літньою і зимовою температурами в Західній Австрії менша, ніж на сході федерації. В усіх ландшафтних регіонах випадає достатньо опадів, кількість яких поступово зменшується із заходу на схід. На території Австрії можна розрізнити три кліматичні області: схід позначений континентальним паннонським кліматом (середня температура липня здебільшого понад 19°С, річний рівень опадів часто менший за 800 мм), внутрішньоальпійські терени перебувають під впливом альпійського клімату (багато опадів, довге літо, коротка зима), решта федеральної території позначена помірно вологим середньоєвропейським перехідним кліматом (середня температура липня - від 14 до 19°С, річний рівень опадів - від 700 до 2.000 мм, залежно від розташування, відкритості та висоти).

Рельєфне і кліматичне розмаїття сприяє багатству рослинного світу. В цілому, рослинні зони в рівнинних і пагористих місцевостях співпадають з великими кліматичними областями. Середньоєвропейській флорі, яку зустрічаємо і в Австрії, властиві дубово-букові, а на висотах понад 500 м - змішані буково-смерекові ліси.

На висоті понад 1.200 м переважає смерека, крім того, трапляються модрини і кедри.

Австрія належить до найбільш заліснених країн Європи - частка лісу складає 46% від загальної площі. У передгір'ях Альп ліс часто поступається ріллі. Але в самих Альпах, особливо з північного боку, починаючи з 600 м височини, безроздільно панує дика рослинність. Типовими для паннонської рослинної зони є чагарники, змішаний листяний ліс і степові пустоші. На схід від Нойзідлерського озера (Бургенланд) поширена специфічна флора соляних степів.

В Австрії переважає середньоєвропейський тваринний світ: сарна, олень, заєць, фазан, куріпка, лисиця, борсук і білка. Типовими представниками альпійської фауни є косуля, байбак і гірська сова; недавно знов було випущено на волю кам'яного козла. Окрім того, характерною ознакою паннонського тваринного світу є справжній пташиний рай в очеретяній смузі єдиного степового озера в Центральній Європі - Нойзідлерського (пурпурова чапля, колонії колпиків і шилодзьобок).

Населення

Згідно з останнім, проведеним 1991 року, переписом населення, Австрія мала 7.795.786 мешканців. 1996 року ця цифра, за оцінками, досягла 8,06 млн. Тобто, від 1991-го по 1996 роки населення збільшилося приблизно на 264 тис. осіб.

1996 року в Австрії 3,9 млн (48,5%) осіб були чоловічої, а 4,1 млн (51%) - жіночої статі. Середньопрогнозована тривалість життя становила 1996 року для новонароджених чоловічої статі 73,9, жіночої - 80,2 років.

Австрійське населення на 98% німецькомовне. Представники шести визнаних в Австрії груп народностей проживають у п'яти федеральних землях. Бурґенланд є батьківщиною хорватів та угорців, багато з яких перебралися і до Відня. Словени розселені в південно-каринтських долинах Ґайль, Розен і Яун, а також в окремих поселеннях південної частини Штирії. У Відні й Нижній Австрії - Мархфельді і Тульнерфельді - мешкають чехи і словаки. Визнані 1993 року етнічною групою цигани та сінті проживають передусім у бурґенландських поселеннях, а також у Відні.

Закон про групи народностей від 1976 року визнає лише автохтонні групи, причому під такими розуміються лише ті, які живуть в Австрії щонайменше впродовж трьох генерацій і є австрійськими громадянами.

Релігії

78% австрійців - римокатолики. 5% населення - протестанти (переважно ауґзбурзького віросповідання), 4,5% сповідують інші релігії, 9% не належать до жодної конфесії, а 3,5% не подали про себе точніших відомостей (на підставі перепису населення 1991 р.).

Визнані законом церкви і релігійні об'єднання: Католицька церква, Євангелічна церква ауґзбурзького і гельветійського обрядів, Греко-східна церква (що включає Сербську православну, Румунську православну і Болгарську православну церкви), Ізраелітська культурна громада, Спілка ісламських віруючих, Старокатолицька церква, Церква методистів, Церква Ісуса Христа Святих останнього дня ("Мормони"), Вірменська апостольська церковна громада, Новоапостольська церква, Буддійська релігійна спільнота і Сирійська православна церква, - всі вони захищені законом. Держава гарантує:

  • публічне практикування релігії;
  • право виключності (охорона "назви", претензії на виняткове релігійне значення членів власної громади);
  • створення громадсько-правових об'єднань;
  • самостійний устрій і управління своїми "внутрішніми" справами;
  • захист релігійних закладів, фундацій і фондів від секуляризації;
  • право на створення приватних церковних шкіл;
  • право на викладання релігії у державних школах.

Свободу визнаним законом церквам і релігійним об'єднанням гарантує стаття 15 Основного закону, де виразний наголос зроблено на прив'язці до загальних державних законів. Засадниче врегулювання стосунків між державою і церквою ґрунтується відносно Католицької церкви на Конкордаті 1933/34 рр., відносно Євангелічної церкви - на Законі про протестантів (1961), відносно Ізраелітського релігійного товариства - на Законі про ізраелітів (1890), відносно православних церков - на Законі про православ'я (1967), а відносно мусульман - на Законі про іслам (1912). Стосунки з іншими визнаними законом церквами та релігійними об'єднаннями врегульовані Законом про визнання віри (1874).

Згідно з австрійським законодавством ("Закон про релігійне виховання дітей"), кожен підліток з 14 років може самостійно обирати собі релігію.

В австрійських школах викладають не тільки римо-католицьку релігію. Діти, що належать до менших церков і громад віруючих, відвідують уроки своїх релігій, причому викладач релігії одержує платню від держави.

Федеральний устрій

Демократична Республіка Австрія є федеративною державою і складається із самостійних земель: Бурґенланду, Каринтії, Нижньої Австрії, Верхньої Австрії, Зальцбурґу, Штирії, Тиролю, Переднього Арльберґу і Відня.

Упродовж столітнього історичного розвитку австрійські федеральні землі перетворилися на специфічно позначені етнічні, господарські і культурні єдності. Це, серед іншого, пов'язане з різким поділом австрійської території на ландшафтно-природні області. З огляду на рельєф, рослинність і клімат, федеративна територія разюче неоднорідна. Різноманітні життєві звички, діалектні особливості, звичаї і народні строї населення створюють широкий спектр австрійської самобутності.

Центри регіонального історичного і культурного розвитку є столицями федеральних земель, а такі міста, як Ґрац, Інсбрук чи Зальцбурґ, є, до того ж, колишніми князівськими резиденціями і центрами управління, вони відіграли значну роль у становленні Австрії. Особливою ж мірою це стосується столиці федерації, Відня, який упродовж багатьох століть був центром багатонаціонального європейського цісарства.

Наведені далі числа мешканців окремих федеральних земель і міст спираються на висліди останнього перепису населення (1991).

Бурґенланд

3.965 кв. км, 270.880 мешканців.

Найпівденніша федеральна земля Австрії межує з Нижньою Австрією і Штирією. Вона виділилася 1921 року з німецько-мовних околиць Угорщини після того, як за Сен-Жерменською мирною угодою (1919) була віднесена до Австрії.

Бурґенланд - визнаний аграрний край. Тут вирощують пшеницю, кукурудзу і овочі, але найважливішою сільськогосподарською продукцією є фрукти і передусім вина. Поряд із ланами розташовані підприємства з переробки і консервування. Чарівні краєвиди Бурґенланду притягають численних відвідувачів. Але найбільшою принадою для туристів є Нойзідлерське озеро, єдине степове озеро Центральної Європи. Завдяки членству Австрії в ЄС Бурґенланд став надзвичайно привабливим і для інвесторів.

У столиці цієї землі, Ейзенштадті (близько 10.000 мешканців), творив Йозеф Гайдн, похований тут у Гірській церкві. В замку Естергазі в Ейзенштадті відбуваються Бурґенландзькі Гайденівські фестивалі. В липні і серпні на Озерній сцені в Мюрбіші (на Нойзідлерському озері) виконують оперети. В липні відбуваються і Лекенгаузенські фестивалі камерної музики.

Каринтія

9.533 кв. км, 547.798 мешканців.


СкачатиСкачати:Австрія (реферат)


Схожі реферати:
  • Методичні рекомендації щодо прогнозування виникнення колективних трудових суперечок (конфліктів) та спр
  • ЛИСТ-ПОВІДОМЛЕННЯ НА ОДЕРЖАННЯ РЕ@СТРАЦІЙНОГО СВІДОЦТВА 1. Назва позичальника (реквізити, вид підприємства) 2. Юридична адреса
  • Проблема субстанції в філософії XVII ст. (реферат)
  • Залози внутрішньої секреції, гормони та їх роль у регуляції людини (реферат)
  • Основні цінові стратегії промислових підприємств Стратегія ціноутворення змінюється, як правило, з переходом товару з одного етапу життєвого циклу на інши
  • КОНТРОЛЬНА РОБОТА з психології 1. Міфологічна школа у світовому та вітчизняному літературознавстві Міфологічна школа –
  • Пошукова робота Оформлення, ведення та облік трудових книжок Зміст 1. Загальні положення 2. Заповнення трудової книжки 3. Оформлення вкладиша до трудо
  • Діелектрики в електростатичному полі. Поляризація діелектриків (реферат)
  • Карбонові кислоти (реферат)
  • МS Accеss (реферат)




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.034656