Реферат Охарактеризувати структуру фінансових ресурсів та напрямки їх використання (реферат)


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Охарактеризувати структуру фінансових ресурсів та напрямки ї

РЕФЕРАТ

на тему:

Охарактеризувати структуру фінансових ресурсів та напрямки їх використання

ПЛАН

1. Поняття фінансових ресурсів

2. Структура фінансових ресурсів та напрямки їх використання

3. Використана література

1. Поняття фінансових ресурсів

Фінансові ресурси – це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу й використання валового внут­рішнього продукту, що створюється упродовж певного часу в державі.

Фінансові ресурси держави включають ті з них, що перебувають у розпорядженні органів державного управління, всіх видів і форм підприємницьких структур і населення У розпорядженні держави перебувають ресурси бюджетної системи й різних видів централізованих та децентралізованих фондів, а також державних фінансових інститутів (національ­ного банку, державних страхових органів, державних кредит­них установ). Інша частина фінансових ресурсів у державі зна­ходиться в розпорядженні господарських підприємств, установ і організацій різних форм власності та видів діяльності. Третя частина – у розпорядженні населення в формі вкладів, зао­щаджень і депозитів у банківській системі та в інших фінан­сових установах.

З трансформацією вартості валового внутрішнього продук­ту у відповідні фонди фінансових ресурсів фінанси починають впливати на процес розширеного відтворення й працювати як складова економічного механізму. Усе це зумовлює актуаль­ність розгляду суті й складу фінансових ресурсів, їхньої специ­фіки у відтворювальному процесі.

Фінансові ресурси є матеріальними носіями фінансових відносин, що дає змогу виокремити фінанси із сукупності інших економічних категорій, жодна з яких не характеризується матеріальним носієм. Ця особливість характерна для фінансів будь-якої економічної системи, проте в кожній із них застосо­вуються різні форми й методи створення та використання фі­нансових ресурсів.

Тому введення в науковий обіг поняття "фінансові ресурси" дає змогу точніше визначити об’єкт фінансового прогнозуван­ня й балансових розрахунків, а за його допомогою обґрунтувати форми й методи впливу фінансів на увесь відтворювальний процес. Тут можна виявити таку взаємозумовлену залежність: фінанси як сукупність економічних відносин знаходять своє безпосереднє вираження в фінансових ресурсах, формою руху яких є фонди. Отже, процес створення й використання фондів фінансових ресурсів є об’єктом фінансового прогнозування та балансових розрахунків і наукових досліджень.

Місце й роль фінансових ресурсів у розширеному відтво­ренні можна чітко визначити лише тоді, коли матимемо їхнє теоретичне обґрунтування як економічної категорії. В еконо­мічній літературі й досі немає єдиної думки щодо визначення фінансових ресурсів, їхнього змісту, методів впливу на ефек­тивність господарювання.

На нашу думку, для науково обґрунтованого визначення поняття фінансових ресурсів треба чітко визначити ті критерії, яким воно повинно відповідати. До них належать джерела створення, форми виявлення, цільове призначення.

Отже, фінансові ресурси – це грошові накопичення і доходи, що створюються в процесі розподілу й перерозподілу ва­лового внутрішнього продукту й зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення і та задоволення інших суспільних потреб.

Рівні Ланки
Бюджетна система Цільові урядові фонди Державний кредит Страхування Фінанси держпідприємств
Загальнодержавні фінанси Державний бюджет Загальнодержавні фонди Державні позики Обов’язкове державне страхування Загальнодержавного сектору
Місцеві фінанси Місцеві бюджети Регіональні фонди Місцеві позики Недержавні види страхування на місцях Фінанси муніципального господарства

Рис. 1. Система державних фінансів

2. Структура фінансових ресурсів та напрямки їх використання

Економічна природа й роль фінансових ресурсів визначаєть­ся структурою форм утворення й напрямків їх використання. За формою утворення фінансові ресурси – це, по-перше, накопи­чення завдяки господарській діяльності, що відображають пер­винний розподіл новоствореної вартості. До їх числа належать прибуток, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні від­рахування. По-друге, це ресурси вторинного розподілу й пере­розподілу новоствореної вартості. Це також прямі й непрямі по­датки, доходи від зовнішньоекономічної діяльності, приріст довгострокових вкладів населення тощо.

Співвідношення певних форм, в яких виступають фінансо­ві ресурси, відображає наявну систему використання фінансів у регулюванні економічної діяльності в державі. Так, розмір прибутку значною мірою залежить від переліку затрат і від­рахувань, що відносяться на собівартість продукції. Розмір прибутку виробника також залежить від наявної системи непрямого оподаткування в державі, розміру торгових націнок, які регулюються державою.

Структура фінансових ресурсів в державі залежить від задіяної системи відображення величини спожитого у вироб­ництві основного капіталу, тобто від наявної системи аморти­заційних відрахувань. Якщо відповідно до чинного порядку підприємницькі структури обліковують лише зношування ос­новних фондів, а відновлення здійснюють за рахунок вико­ристання прибутку, що залишається в їхньому розпоряджен­ні після сплати податків, то амортизаційні відрахування становитимуть незначну питому вагу в фінансових ресурсах. З їх урахуванням збільшиться й розмір прибутку.

На структуру фінансових ресурсів у державі впливає також наявна податкова система, тобто той розмір перерозподілу первинної величини фінансових ресурсів, який здійснюється за допомогою податків. Перерозподіл за допомогою податків об’єктивно необхідний, але слід зазначити, що розмір податкових надходжень завжди визначається обсягом тих функцій у сфері економічного й соціального розвитку, які взяла на се­бе держава й законодавче закріпила в конституції та інших нормативних актах. Розмір податків у фінансових ресурсах – це похідна від наявної фінансової системи.

Склад фінансових ресурсів за своїми формами в будь-якій економічній системі однаковий, але їхня структура залежить від рівня використання фінансів у процесах розподілу й пере­розподілу валового внутрішнього продукту в кожній державі.

Структура фінансових ресурсів в Україні впродовж 1991–2004 років характеризується даними таблиці 1.

Таблиця 1.

Структура джерел фінансових ресурсів держави в 1991–2004 рр, %

Показники 1991 1992 1994 1998 2001 2004
Прибуток 39,1 57,7 52,5 43,7 26,8 22,4
Прямі й непрямі податки з населення 9,5 14,0 19,4 16,8 19,6 24,5
Відрахування на соціальні цілі 15,3 14,3 13,8 12,1 16,2 18,1
Доходи від

зовнішньоекономічної діяльності

9,1 1,0 0,8 1,2
Інші доходи 5,3 3,2 1,0 5,1 13,9 18,8
Амортизаційні відрахування 30,8 16,8 12,4 21,3 22,7 14,9

Найвищу питому вагу в структурі джерел фінансових ре­сурсів держави мав прибуток – його частка в фінансових ресурсах значно коливається: якщо в 1991 році вона станови­ла 39,1%, то в 2004 році – лише 22,4%. Це по­в’язано насамперед зростанням собівартості продукції, робіт і послуг.

Прямі й непрямі податки з населення посідають друге за величиною місце в джерелах фінансових ресурсів – в 1991 р. їхня частка становила 9,5%, а починаючи з 1992 року неухильно збільшувалася і в 2004 р. вона становила 24,5%.

Значну питому вагу у фінансових ресурсах становлять відрахування на соціальні потреби. Це найменш динамічне джерело фінансових ресурсів. У 1991 р. вони становили 15,3%, а її 2004 р. – 18,1%.

Щодо структури джерел фінансових ресурсів амортизацій­них відрахувань, тобто ресурсів простого відтворення основ­них фондів, то в 1991 р. їхня частка становила 5,3%, а в 2004 р. вона збільшилась до 18,8%. Це позитивна тенденція, яка впливатиме на технічний рівень виробничо­го потенціалу.

Частка інших доходів господарюючих суб’єктів та бюдже­ту значно коливається. Останніми роками вона дещо стабілізу­валася. У 2001 і 2004 рр. вона становила відповідно 21,3% і 14,9%.

Зі структурою джерел фінансових ресурсів тісно пов’язана й структура їх використання. Без розгляду структури викорис­тання фінансових ресурсів не можна одержати повного уявлен­ня про їхній зміст і склад. Звичайно, використання фінансових ресурсів здійснюється відповідно до потреб даного етапу розвит­ку економіки, фінансової політики держави та з урахуванням інших факторів як внутрішніх, так і зовнішніх. Однак є загаль­ні закономірності, обов’язкове дотримання яких – вимога системи управління економікою.

Різні напрямки використання фінансових ресурсів у кін­цевому підсумку можна поділити на три групи:

  1. Поповнення фонду відшкодування. До нього належать ви­трати на капітальний ремонт, дотації збитковим державним підприємствам та галузям господарства тощо.
  2. Витрати, пов’язані з формуванням фонду спожи­вання. Це витрати на соціальні гарантії населення, на соціаль­но-культурні заходи бюджетних установ та господарських структур, на науку, оборону, управління тощо.
  3. Витрати на формування фонду нагромадження. Це витрати на капітальні вкладення, придбання обладнання й інвентаря бюджетними установами, витрати на зовнішньо­економічну діяльність та створення резервних фондів.

Розгляд фінансових ресурсів щодо джерел створення у тіс­ному зв’язку з напрямами використання має важливе значен­ня для правильного визначення межі їх функціонування. В економічній літературі зустрічаються різні визначення межі фінансових ресурсів. Тим часом не всі грошові засоби є фі­нансовими ресурсами.

Поняття "грошові засоби" значно ширше, але фінансові ресурси виступають завжди у грошовій формі. Грошові засоби стають фінансовими ресурсами тоді, коли вони концентру­ються у відповідні фонди, для яких встановлено порядок ство­рення й використання.

Важливою характерною рисою фінансових ресурсів, є те, що вони, на відміну від грошових коштів, виражають не зміну форм вартості, а фінансовий результат процесу відтворення. Водночас вони свідчать про наявні можливості економічного й соціального розвитку.

Структура використання фінансових ресурсів в Україні упродовж 1991–2004 років характеризується даними, наведе­ними у таблиці 2.

Таблиця 2.

Структура використання фінансових ресурсів держави у 1991-2004 рр., %

Показники 1991 1992 1994 1998 2001 2004
Витрати на розвиток економіки 27,6 35,9 39,6 29,2 33,6 31,4
Витрати на соціальні цілі 33,8 38,3 43,11 38,5 43,2 45,8
Витрати на оборону 1,7 2.1 2,2 2.7 2,5 2,6
Витрати на зовнішньоекономічну діяльність 0,8 1,1 2,7 3,4 3,9 4,1
Інші витрати 36,1 22,6 12,0 26,2 16,8 16.1

В структурі використання фінансових ресурсів, найвищу питому вагу мають витрати на соціальні потреби (на соціальну сферу за рахунок бюджету й господарських структур та на соціальні гарантії населенню). Починаючи з 1991 року їх частка неухильно зростає. Якщо у 1991 р. вона становила 33,8%, то у 2004 р. – вже 45,8%). За розрахунками, при збереженні наявних напрямків викорис­тання коштів на вказані цілі, частка витрат на соціальні за­ходи у фінансових ресурсах матиме тенденцію до зростання. Такий рівень витрат є для держави обтяжливим і не сприяє зростанню економічної активності. Тому необхідні заходи щодо докорінного перегляду напрямків використання ресурсів на ці потреби.


СкачатиСкачати:Охарактеризувати структуру фінансових ресурсів та напрямки ї


Схожі реферати:
  • Суть роздержавлення та приватизації (реферат)
  • Суть підприємництва, його види та розвиток (реферат)
  • Аналіз та удосконалення оперативного управління підприємством (курсова)
  • Людина та історія в екзистенціальній філософії Карла Ясперса (реферат)
  • Облік і аудит. Облік кредитів підприємтсва (курсова)
  • Запорізька область – економічний потенціал району
  • КУРСОВА РОБОТА Державне регулювання соціальної політики ЗМІСТ
  • Показники фінансового стану підприємства (реферат)
  • Реферат з екології ЛЮДИНА І БІОСФЕРА Взаємозв'язку між людиною і біосферою мають справедливо(досить) складний характер(природу). Людина, подібно кожному ін
  • Світове значення Мольєра(творча робота)




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.032975