Категорія


Заказ реферата

Реферат : Власність у системі економічних відносин (курсова)

загрузка...

Скачати Скачати
Клікай СКАЧАТИ!
Перевірте текст і тему реферату, якшо не відповідає, то повідомте

постійна ссилка:


Схожі реферати:
Будівництво індивідуального житла (пояснююча записка до курсового проекту) |Втрачені об'єкти архітектурної спадщини Києва і України(реферат) |Церковна архітектура України доби Гетьманщини. |Оборонні храми Поділля |Давньоруські методи проектування |Загибель і відновлення неоціненних скарбів |

Дякую !

Поставте ссилку http://ukrref.com.ua на своєму сайті (блогу), це буде найбільша подяка!
Повідомте про це на masp(собачка)ua.fm І тоді ви зможете скачати реферати.


Курсова робота

На тему:Власність у системі економічних відносин

План:

1.Вступ.

2.Власність як економічна категорія.

3.Проблема трансформації відносин власності в Україні.

4.Висновки.

Людське суспільство – категорія змінна, оскільки воно постійно знаходиться у стані розвитку. Звідси випливає, що етапи розвитку суспільства відрізняються й системами виробничих відносин, які, в свою чергу відрізняються відносинами власності.

Власність – основна складова економічних відносин, на якій тримається решта складових частин економічної системи. Це виключно складне суспільне явище, оскільки характеризується багатогранним змістом, який виражає різноманітність взаємовідносин між людьми. Усвідомлення даного твердження має велике значення для характеристики типа економічної системи.Саме власність обумовлює поєднання робітника із засобами виробництва, визначає кінцеву мету розвитку економічної системи, спосіб розподілу вже вироблених матеріальних благ та послуг і врешті – решт соціальну структуру суспільства.

Власність як економічне відношення формується ще на початку становлення людського суспільства. На привласненні різноманітних об’єктів власності грунтуються всі найважливіші форми примусу до праці.Так, наприклад, за античного засобу виробництва примус засновувався на праві власності на раба – безпосереднього виробника, при азіатському способі виробництва – на праві власності на землю, а в період феодалізму – на праві власності на землю і людину одночасно. Але всі вищенаведені методи примусу до праці мають позаекономічний характер, економічний же примус до праці грунтується на власності на капітал і на умови виробництва.Таким чином в розвиненій системі економічних відносин власність відображає найглибинніші зв’язки та взаємозалежності, тобто складає сутність економічного буття.

Проблема дослідження відносин власності як економічної категорії є центральною проблемою багатьох економічних наук, зокрема політекономії та економічної теорії.Вона виступає предметом ретельного вивчення багатьох вчених – економістів.Ці проблеми вже не одне десятиліття є об’ктом теоретичних сперечань і дискусій, що свідчить про актуальність даної теми на будь-якому етапі розвитку людської цивілізації. Так, одне з перших визначень власності з’явилося ще у 5 столітті в Кодексі імператора Юстініана, де власність розглядається як право володіння, використання та розпорядження майном.Вивченням власності займалися і класики економічної теорії, зокрема Карл Маркс, який при трактуванні власності підкреслював домінування економічної природи власності над її юридичною формою, а також вбачав у них перш за все відносини між людьми на відміну від відношення людини до речі.До вивчення цієї категорії зверталися і неоінституціонилісти.Однією є найбільш видатних теорій цього напрямку є економічна теорія прав власності, розробкою якої займалися такі відомі американські економісти як Р.Коуз та А.Алчіан.У подальшій розробці цієї теорії активну участь приймали І.Баруель, Д.Норт, Р.Познер та інші.Особливість цієї “універсальної метатеорії” полягає в тому, що при тлумаченні власності вони оперують не економічним поняттям власності, а використовують термін “право власності”, тобто власністю є не речі і ресурси самі по собі, а комплекс прав на їх використання (право володіння, використання, управління, право на отримання доходу, відчудження, споживання та знищення блага, а також на передачу його у спадок та захист від пошкодження з боку зовнішнього середовища).

Що ж стосується України, то за умов переходу до ринкової економіки неможливо не зачепити власності, саме тому радикальна реформа відносин власності є базовою проблемою сучасних перетворень в українській економіці.Це знову-таки зумовлено тим, що відносини власності складають підвалини будь-якої економічної системи, тому вже встановлені в Україні відносини власності, що складали основу адміністративно-командної системи господарювання не можуть залишитися без змін, бо в противному випадку станослення системи ринкових відносин буде приречене на невдачу, оскільки головною умовою функціонування ринкової економіки є плюралізм форм власності.

Що ж таке власність?В системі економічних відносин це поняття завжди асоціюється з певними благами, речами або продуктами інтелектуальної діяльності.Але насправді ресурси або речі самі по собі не є власністю.Наприклад, в доісторичну добу земля, рослинний і тваринний світ не перебували у чиїйсь власності.Лише пізніше, коли люди почали привласнювати елементи природи і продукти праці, речі стали власністю, тому що люди почали вступати між собою в економічні відносини з приводу їх привласнення і використання.Тому головним у відносинах власності є не те, що привласнюється, а те, ким і як воно привласнюється.

Що ж стосується вивчення власності як економічної категорії, то різні економічні школи трактують її по-різному.Наприклад, Західні вбачали у власності лише відношення людини до речі, тобто відносини власності розглядалися як відображення взаємодії власника з його майном, його розпорядженням та використанням.Зточки зору Марксистської теорії власність як економічна категорія виражає відношення привласнення або відчудження засобів виробництва і створюваних за їх допомогою матеріальних благ у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання.Тут акцентується увага на тому, що сам факт належності матеріальних благ суб’єкту повинен визнавати не тільки він сам, а й інші суб’єкти, тому виникає право власності як суспільне відношення.Згідно цієї теорії власність існує незалежно від волі і свідомості людей.Ще в законах Солона (594 рік до н.е.) і Кліофена (509 рік до н.е.) зазначалося, що закони не створюють відносин власності, а лише закріплюють відносини, що склалися у суспільстві. Головним у законі власності є привласнення, тобто відчудження об’єкта власності суб’єктом від інших суб’єктів. Вивчаючи категорію привласнення можна виділити привласнення через працю і, врешті-решт як акт, що здійснюється у процесі виробництва. Власність пов’язана з такими поняттями як володіння, використання і розпорядження.

Володіння – це, так би мовити, неповне або часткове привласнення. Власником є володар засобів виробництва, тобто привласнення передбачає наявність двох сторін відносин власності – суб’єктів і об’єктів привласнення.В якості суб’єктів привласнення виступають фізичні та юридичні особи, об’єктами ж є ресурси, виробниче обладнання, фінансові кошти, об’єкти інтелектуальної власності і.т.д.Привласнення завжди передбачає збільшення власності, у противному випадку власність втрачає свій економічний сенс.Основними формами зюільшення власності є прибутки, доходи, дивіденди і рента.Іншою стороною привласнення виступає відчудження – процес передачі власності іншій юридичній чи фізичній особі, перерозподіл її між класами і навіть допускає фізичне її знищення.Так, зараї відбувається знищення власності ВПК, а внаслідок аварії на ЧАЕС знищені величезні об’єкти державної власності, виведені з експлуатації значні площі сільськогосподарських угідь.

Використання – це застосування речі в залежності від її призначення.Використання є формою реалізації володіння, його функцією.Воно означає вилучення з об’єктів власності їх корисних властивостей з метою виробництва матеріальних благ та надання послуг.У кінцевому рахунку використання передбачає споживання речей або виготовлених з них виробів.

Розпорядження – це прийняття власником чи іншими особами рішень з приводу функціонування об’єкта власності, засноване на праві підприємця передавати майно у межах, визначених власником.Розпоряджатися об’єктами власності може лише реальний власник, який має на них юридичне право.На свій розсуд він може продати власність, здати її в оренду, подарувати її або віддати у спадок і.т.д. Інші особи зробити цього не можуть. У зв’язку з цим важливо відмітити, що підприємець в ринковій економіці може і не бути власником, але обов’язково повинен мати право володіння, використання і розпорядження.

Таким чином складовими елементами власності є володіння, використання і розпорядження. Розпорядження визначається використанням, використання визначається володінням, а останнє в свою чергу визначається формами власності.

Іншим важливим чинником у змісті власності, згідно Марксистської теорії,є відносини власності на засоби виробництва, оскільки саме вони визначають мету, характер виробництва, його соціально – економічну структуру, а також взаємовідносини між класами і різними соціальними групами.

1 2 3 4 5 

Пошук



загрузка...
website monitoring service 0.013140 Яндекс.Метрика