Реферат Маржналістська теорія та її основні школи 1. Австрійська школа теорії граничної корисності. К. Менгер, Ф. Візер, @. Бьом-Баверк. 2. Кембриджська


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Маржналістська теорія та її основні школи 1. Австрійська шк

Реферат на тему:

Маржналістська теорія та її основні школи

1. Австрійська школа теорії граничної корисності. К. Менгер, Ф. Візер, Є. Бьом-Баверк.

2. Кембриджська школа маржиналізму. А. Маршалл.

3. Теорія граничної продуктивності факторів виробництва. Американська школа маржиналізму. Дж. Б. Кларк.

4. Основи математичної школи в політекономії. Теорія вмінювання В. Джевонса. Теорія фірми К. Вікселля і Г. Касселя.

Початок XX ст. характеризувався появою неокласичного (нового класичного) напряму політичної економії, що поділявся на дві течії: мікроекономічний аналіз, за якого досліджувались проблеми товару, вартості, індивідуального капіталу, та макроекономічний аналіз, коли розглядались узагальнені показники, що описують усю економіку. Першим варіантом мікроекономічного аналізу стала теорія граничної корисності, або теорія маржиналізму, розвиток якої пов'язаний з кількома школами.

Австрійська (віденська) школа маржиналістської економічної теорії сформувалася під час дискусії про методи (так званий методен-штайт) з представниками історичної школи та у процесі ідейно-теоретичної боротьби з представниками витратної концепції вартості. Засновником австрійської школи був К. Менгер (1840-1921), юрист, економіст, професор Віденського університету. Його основні праці — "Основи політичної економії" (1871 р.), "Про метод суспільних наук і політичної економії особливо" (1883 p.). Основним теоретиком австрійської школи був Є. Бьом-Баверк (1851-1914), економіст, юрист, державний діяч, професор Інсбрукського і Віденського університетів. Його основні праці — "Основи теорії цінності господарських благ" (1886 p.), "Капітал і прибуток. Історія і критика теорії відсотка на капітал" (1884-1889 pp.). Значний внесок у формування ідей австрійської школи зробив Ф. Візер (1851-1926), економіст, професор Віденського університету, його праці — "Про походження й основні закони господарської цінності" (1884 p.), "Природна цінність" (1889 p.).

Основу економічної концепції австрійської школи становить методологія граничного аналізу, її розробка почалася з вирішення так званого парадокса А. Сміта. Суть парадокса полягає в тому, що діаманти не задовольняють першу життєву потребу, але коштують дорого, а вода життєво необхідна, але практично нічого не коштує. А. Сміт, Д. Рікардо, а пізніше і К. Маркс вирішували цей парадокс за допомогою трудової теорії вартості, згідно з якою витрати праці на видобуток діамантів перевищують витрати праці на видобуток води, отже вартість діамантів перевищує вартість води. Теорія маржиналізму вирішує цей парадокс із суб'єктивної точки зору, тобто як у певний момент суб'єкт визначає для себе значущість (корисність) блага. Отже, в пустелі вода буде дорожчою за діаманти, бо вона корисніша для життя людини.

Слід зазначити, що суть суб'єктивної позиції в оцінці вартості благ полягає в тому, що вартість тотожна цінності товарів і є результатом оцінки їх корисності для суб'єктів. За довгострокової суб'єктивної оцінки виявляється ринкова ціна благ, за поточної оцінки вимірюється ринкова вартість, причому вона коливається навколо ринкової вартості.

Маржиналізм виокремлює кілька рівнів визначення ринкової вартості благ:

• доринкову оцінку товарів покупцями (розроблена в працях К. Менгера);

• доринкову оцінку товарів продавцями (представлена в працях Є. Бьом-Баверка);

• встановлення ринкової ціни під час конкуренції покупців (розглянута К. Менгером, Ф. Візером);

• встановлення ринкової ціни під час конкуренції продавців (у цьому напрямі працювали Є. Бьом-Баверк і Ф. Візер);

• визначення ринкової ціни під час конкуренції продавців і покупців (цей рівень аналізу був лише намічений представниками австрійської школи, надалі в цьому напрямі працювали теоретики кембриджської школи).

Доринкова оцінка товарів покупцями передбачає встановлення прямої й оберненої залежності цінності благ від їх кількості і важливості потреби (рис. Д 2).

Обернену залежність цінності благ від їх кількості відображено вже в першому законі Г. Госсена. Пряма залежність проаналізована в концепції австрійської школи, відповідно до якої цінність блага — це суб'єктивна оцінка значущості товарів для задоволення потреб людини. Ця пряма залежність представлена в найпростішій моделі споживчого вибору, складеній К. Менгером, і є матрицею корисності товарів і потреб суб'єктів. Використовуючи матрицю корисності, покупець може раціонально розпорядитися своїм купівельним фондом (прибутком). Розробляючи проблеми доринкової оцінки товарів продавцями, всі представники австрійської школи вважали, що цінність товару повинна дорівнювати граничній вазі останнього часу праці, витраченої на ці товари. У разі обмеження трудового дня цінності товарів, одержуваних у всіх видах діяльності виробника, повинні бути однаковими. Представники австрійської школи вважали це правилом раціонального розподілу робочого часу за видами робіт виробника.

Рис. Д 2. Основні чинники, що впливають на цінність (граничну корисність) блага

Аналізуючи процес визначення ціни під час конкуренції продавців і покупців, австрійська школа запропонувала найпростішу модель ринку, її сформулював Є. Бьом-Баверк щодо конкретного виду ринку (кінного ринку): ринкова ціна рухається вгору, коли кількість покупців коней перевищує кількість продавців, і вниз, коли кількість покупців менша за кількість продавців. У результаті ціна встановлюється на певному рівні, за якого кількість продавців дорівнює кількості покупців. Це перша примітивна модель рівноважного ринку. Всі представники австрійської школи, оцінюючи особливості встановлення ринкової ціни товарів, що продаються, сформулювали три правила поведінки суб'єктів на галузевому ринку. По-перше, кожна людина прагне до максимальної вигоди. По-друге, вважається, що краще укласти ділову угоду з найменшою вигодою, ніж відмовитися від неї. По-третє, купівля-продаж товарів повинні приносити вигоду всім учасникам торгових угод.

На основі теорії цінності представники австрійської школи розробили теорію вмінювання і теорію капіталу. Цінність засобів виробництва визначається цінністю продукту, отриманого за допомогою цих засобів. Засобам виробництва надається (приписується) певна частина вартості створюваного ними продукту. Залежність між засобами виробництва й обсягом готової продукції виражена виробничою функцією К. Менгера

Y=f(L,K),

де F— обсяг вироблених продуктів; L — кількість найманих працівників; К — кількість одиниць капіталу.

Це лінійна виробнича функція, яка показує, що вартість готової продукції є функцією витрат двох основних факторів виробництва: праці і капіталу. Функція підтверджує закон витрат Ф. Візера. Суть закону полягає в тому, що реальна вартість якоїсь речі є неотриманням корисності інших речей, що могли бути вироблені за рахунок витрачених ресурсів. Нині цей закон називають законом альтернативних витрат.

На думку представників австрійської школи, капітал — це будь-які знаряддя праці, використовувані ізольованим індивідом у своїх цілях. Капітал не має класового характеру, тобто учені цієї школи вважали, що для нормального розвитку ринку потрібна безкласова теорія капіталу. Основною формою прибутку на капітал є відсоток. Представники австрійської школи навели кілька визначень відсотка:

• плата за перевагу поточних благ над майбутніми;

• плата за обмін "сьогоднішніх" грошей на "майбутні";

• результат дії чинника часу (тимчасового лага).

Всі три визначення відсотка використовуються в сучасній економіці при вирішенні конкретних практичних і теоретичних завдань. Теорія грошей є логічним завершенням економічної концепції австрійської школи. Цінність грошей визначається в обміні при співвідношенні кількості грошей і реальних прибутків населення. Таке визначення грошей становить основу сучасної монетаристської теорії грошей.

Австрійська школа значно вплинула на подальший розвиток економічної думки. Математичні розробки представників австрійської школи сприяли розвитку математичної науки. Положення австрійської школи щодо доринкової оцінки товарів продавцями були розвинуті у теорії економіки пропозиції. На основі австрійської школи сформувалася система теорій мікроекономічного аналізу: теорія споживчого вибору; теорія технологічних множин; теорія загальної економічної рівноваги.

Засновник і основний представник кембриджської (англійської) школи маржиналістської економічної теорії — А. Маршалл (1842-1924), за освітою економіст, філософ, закінчив Кембриджський університет і потім викладав у ньому. Експерт багатьох урядових комісій з економічних проблем, член Королівського економічного товариства. Основна наукова праця А. Маршалла — "Принципи політичної економії" (1890 p.). Його концепція складається з ряду теорій: ціни, споживчого надлишку, квазіренти, капіталу, які в свою чергу є основою подальшого розвитку теорії маржиналізму і появи теорії граничної продуктивності. Вчений вважав, що існують тільки ціни, що встановлюються на основі рівноваги ціни попиту Pd і ціни пропозиції Ps. Ціна попиту встановлюється на основі граничної корисності товару, тобто Pd = MU, де MU—гранична корисність блага. Ціна пропозиції визначається граничними витратами виробництва товару МС. Отже, кінцева формула встановлення рівноважної ринкової ціни набуває вигляду MU = МС.

А. Маршалл першим використав графічний метод встановлення рівноважної ринкової ціни (рис. Д 3).

Рис. Д 3. Ринковий механізм встановлення рівноважної ціни

Ринок стихійно визначає не тільки рівноважну ціну, а й рівноважний обсяг товарів. Залежно від зміни попиту і пропозиції А. Маршалл виокремив короткочасну рівноважну ціну, що тяжіє до ціни попиту; середньочасну ціну, встановлення якої пов'язано з рівновагою ціни попиту та пропозиції, і довгострокову ціну, що тяжіє до ціни пропозиції. Аналізуючи динаміку цін, учений сформулював залежність, яку назвав правилом: у разі подовження періоду конкурентної боротьби на ціни більшою мірою впливають витрати виробництва. У процесі встановлення ринкової ціни покупець може одержати споживчий надлишок, тобто різницю між сумою, яку він готовий заплатити за товар, і сумою, що він сплачує насправді. Якщо держава підвищить податок на кожну одиницю товару, що продається, то це зменшить споживчий надлишок і може звести його до нуля. Отже, втручання держави повинно бути таким, щоб воно не порушувало природної рівноваги ринку, тобто, підвищуючи податки, держава повинна компенсувати можливі втрати покупців іншими виплатами або пільгами.

Продовженням теорії рівноважної ціни є теорія капіталу і праці, в якій визначаються особливості оцінки основних факторів виробництва: капіталу і праці. Капітал — це речі, що створюють передумови виробництва. Основна форма прибутку на капітал — відсоток. Згідно з поглядами А. Маршалла, відсоток — це цінність капіталу, зумовлена його властивостями: продуктивністю і рідкісністю (обмеженістю). Відсоток визначається також як плата за організацію бізнесу капіталістом. Праця — це послуга, яку надають робітники капіталісту. Отже, зарплата є платою за надання послуг праці. Очевидно, що характеризуючи зарплату, А. Маршалл використовував основні положення теорії факторів виробництва Ж. Сея.

У короткочасний період прибутки власників ресурсів виробництва можуть стати квазірентою за рахунок перевищення ціни попиту над ціною пропозиції. У довгостроковий період, коли пропозиція зрівнюється з попитом, ринкова ціна приходить до нормального (рівноважного) рівня, і квазірента зникає. А. Маршалл вживав термін "квазірента", щоб підкреслити спадкоємність теорії маржиналізму щодо трудової теорії вартості, розвинутої Д. Рікардо. В трактуванні А. Маршалла заробітна плата і прибуток взаємно доповнюють одне одного як плата за послуги, тоді як у Д. Рікардо вони обернено залежні. Економічна концепція засновника кембриджської школи є досить вдалою — А. Маршалл спробував звільнити теорію

ціни І теорію капіталу від класово-ідеолопчної основи, використовуючи ідею послуг і гармонійного співробітництва класів, висунуту школою Сея — Бастіа.

Становлення теорії граничної продуктивності пов'язано з появою американської школи маржиналізму, основним представником якої був Дж. Б. Кларк (1847-1938), який навчався в Цюріхському і Гейдельберзькому університетах, був професором Колумбійського університету. Його основні праці — "Філософія добробуту" (1886 p.), "Розподіл багатства" (1899 p.), "Проблема монополії" (1904 р.). У своєму вченні про ціни вчений додержувався основних ідей теорії цінності, розробленої представниками австрійської школи. Він вважав, що в основі ціни лежить корисність товару, а ринкова ціна залежить від співвідношення попиту і пропозиції, і в тривалий період тяжіє до ціни пропозиції, яка є сумою прибутків власників усіх факторів виробництва.


СкачатиСкачати: Маржналістська теорія та її основні школи 1. Австрійська шк


Схожі реферати:
  • Структура і зміст сучасної зарубіжної політологічної думки (реферат)
  • Оптимальне керування в рівняннях еліптичного типу
  • Місце й роль системи національних рахунків Перехід до ринкової економіки потребує більш глибокого та всебічного аналізу економічних негараздів та скл
  • Уживання іншомовних слів, мовленнєва надмірність і недостатність Уживання іншомовних слів Слова української мови за походженням поділяються на вл
  • Почуття. Види почуттів. Розвиток почуттів (реферат)
  • РЕФЕРАТ на тему: Сукупність жестів та їх значення Спілкуючись, люди передають інформацію одне одному не лише словами, а
  • Маржинальний дохід і порядок його визначення (реферат)
  • Коефіцієнт кореляції та детермінації Побудова кореляційних моделей дає можливість вивчати залежність
  • РЕФЕРАТ Виміри у фізичній культурі і спорті ПЛАН 1. Вступ 2. Метрологічне забезпечення вимірів у спорті 3. Шкали вимірів 4. Точність вимірі
  • Марія Заньковецька (наукова робота)




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.033526