Реферат Роль іноземних інвестицій в економіці України (реферат)


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Роль іноземних інвестицій в економіці України (реферат)

Курсова робота

По курсу: Політична економія

На тему: Роль іноземних інвестицій
в економіці України

План роботи:

    1. Вступ.
Стор. 3
    1. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності.
Стор. 4
    1. Поняття, сутність та класифікація інвестицій.
Стор. 4
    1. Економічний зміст, мета та завдання економічної діяльності.
Стор. 7
    1. Форми руху капіталу та інвестицій.
Стор. 9
    1. Інвестиційна стратегія та перспективна спрямованість інвестиційної діяльності.
Стор. 11
  1. Проблеми інвестування відтворення основних фондів на сучасному етапі.
Стор. 13
    1. Інвестиційна політика та капітальне будівництво на сучасному етапі.
Стор. 13
    1. Інвестиційне забезпечення структурної перебудови матеріального виробництва.
Стор. 15
  1. Міжнародний рух капіталів та інвестицій.
Стор. 18
    1. Форми міжнародного руху капіталів та інвестицій.
Стор. 18
    1. Приоритетні сфери, зони та об`єкти іноземного інвестування в Україні.
Стор. 20
    1. Фактори, що перешкоджають притоку капіталу та іноземних інвестицій в економіку України.
Стор. 24
    1. Інвестиційний ринок України та його учасники.
Стор. 28
    1. Зарубіжні інвестиційні інститути.
Стор. 29
    1. Сучасна ситуація на ринку України.
Стор. 33
  1. Висновки.
Стор. 39
  1. Використана література
Стор. 40
  1. Вступ

Проблема інвестування зараз дуже гостро стоїть у більшості країн світу. Україна також серед них. І це не тому, що в неї маленький промисловий потенціал або ж нема кваліфікованих кадрів. Тож чому? І чому взагалі інвестування настільки важливо, що уряд України встановив податкові пільги для іноземних інвесторів.
Чи є інвестування корисним чи, навпаки, шкідливим явищем та чому?
Інвестиційний клімат в Україні зараз бажає кращого, проте має тенденцію до зростання кількості інвестицій. Найбільш привабливими для інвестування є Києвська та Дніпропетровська області по підсумкам 2001 року. Перше місце у рейтингу серед областей займає саме Дніпропетровська область, друге – Харківська, третє – Донецька. Далі йдуть Запорізька та Одеська області. До п`ятірки ж інвестиційно-непривабливих регіонів у минулому році увійшли Чернівецька, Чернігівська, Рівненська, Тернопільська та Житомирська області.
Аналіз темпів росту економіки у регіонах показав, що по динаміці економічного розвитку були лідерами Івано-Франківська, Кіровоградська, Дніпропетровська та Чернівецька області.
Більш ніж 40% респондентів, опитаних фахівцями Інституту реформ, очикують у 2002 році поліпшення інвестиційного клімату України, останні експерти мають більш песимістичний настрій. По даним Інституту, прямі іноземні інвестиції в Україну по стану на 01.04.2002 досягли $4,53 млрд. або $93 у розрахунку на душу населення. Найбільші інвестиції за роки незалежності України були здійснені нерезидентами із США (16% загального об`єму), Кіпру (10,7%), Великобританії (9,4%), Нідерландів (8,5%), Російської Федерації (7,0%), та Віргінських островів (6,1%).
За перший квартал 2002 року чистий приріст капіталу склав $115,8 млн, що на 14,3% більше ніж у відповідному періоді 2001 року.
Одночасно нерезиденти вилучили капітал об`ємом $116,9 млн., або майже половину усього об`єму торічних вилучень (у тому році було репатрійовано $267,4 млн.).

Що саме призвело до цього та що таке є інвестиції, яке визначення має цей термін? Спробуємо знайти відповідь на ці питання.

2. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності.

    1. ПОНЯТТЯ СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

ІНВЕСТИЦІЙ

Економічна діяльність окремих гос­подарюючих суб'єктів та країни в ціло­му значною мірою характеризується об­сягом здійснюваних інвестицій.

Терміни "інвестиції", "інвестування", "інвестиційний процес", "інвестиційна діяльність", "інвестиційна політика" ста­ли вживатись у нашій країні порівняно нещодавно. Тому поняття та сутність цих термінів у нашій економічній літературі все ще трактуються по-різному. Так, на­приклад, поняття "інвестиції" ототожню­ється з капітальними вкладеннями, "інвес­тиційна діяльність" - з інвестуванням. Хоча ці поняття за своєю суттю та еко­номічним змістом не однозначні.

Термін "інвестиції" походить від ла­тинського слова "invest", що означає вкладення коштів. У більш широкій трактовці інвестиції являють собою вкладен­ня капіталу з метою подальшого його збільшення. Інвестиції мають фінансове та економічне визначення.

За фінансовим визначенням, ІН­ВЕСТИЦІЇ — це всі види активів (кош­тів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу. Економічне визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: інвестиції - це видатки на створення, розширення, реконструкцію та техніч­не переозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим зміни обо­ротного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебіль­шого залежать від руху видатків на основний капітал.

Інвестиції в об'єкти підприємниць­кої діяльності здійснюються в різних формах. З метою обліку, аналізу та плану­вання інвестиції класифікуються за різ­ними ознаками.

  1. За об'єктами вкладень виділяють­ся реальні та фінансові інвестиції.

Під РЕАЛЬНИМИ інвестиціями розу­міють вкладення коштів у реальні ак­тиви – як матеріальні, так і немате­ріальні (іноді вкладення коштів у нема­теріальні активи, пов'язані з науково-технічним прогресом, характеризу­ються як інноваційні інвестиції).

Під ФІНАНСОВИМИ інвестиціями розуміють вкладення коштів у різні фі­нансові активи, серед яких найбільш значущу частку посідають вкладення коштів у цінні папери.

  1. За характером участі в інвесту­ванні виділяються прямі та непрямі інвес­тиції.

Під ПРЯМИМИ інвестиціями розумі­ється безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування.

Під НЕПРЯМИМИ інвестиціями ро­зуміється інвестування, опосередко­ване іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).

  1. За періодом інвестування розріз­няють короткострокові та довгострокові інвестиції.

Під КОРОТКОСТРОКОВИМИ інвес­тиціями розуміють звичайно вкла­дення капіталу на період, не більше одного року (наприклад, короткостро­кові депозитні внески, купівля корот­кострокових ощадних сертифікатів і т. ін.).

Під ДОВГОСТРОКОВИМИ інвести­ціями розуміють вкладення капіталу на період більше одного року.

У практиці великих інвестиційних компаній довгострокові інвестиції деталі­зуються таким чином:

    • до 2 років;
    • від 2 до 3 років;
    • від 3 до 5 років;
    • понад 5 років.
  1. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні (акціо­нерні), державні, іноземні та спільні.
  1. За регіональною ознакою виді­ляють інвестиції всередині країни та за кордоном.

Під ВНУТРІШНІМИ інвестиціями розуміють вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені в межах даної країни.

Під інвестиціями ЗА КОРДОНОМ (іноземні інвестиції) розуміють вкла­дення коштів у об'єкти інвестування, розміщені за межами даної країни.

Під інвестиціями звичайно розумі­ються довгострокові вкладення капіталу в підприємства різних галузей народного господарства, в інфраструктуру, в соці­альні програми, в охорону навколишньо­го середовища. Інвестиції виражають усі види майнових та інтелектуальних цінно­стей, які вкладаються в об'єкти підприєм­ницької та інших видів діяльності, у ре­зультаті якої формується прибуток (до­ход) або досягається соціальний ефект. Державні інвестиції можуть здійснюва­тись і з метою регулювання розвитку економіки.

Основними цінностями інвестицій є:

  • рухоме та нерухоме майно (будівлі, спо­руди, обладнання та інші матеріальні цін­ності);
  • кошти, цільові банківські внески, кре­дити, акції та інші цінні папери;
  • майнові права, похідні від авторського права - ліцензії, "ноу-хау", досвід та інші інтелектуальні цінності;
  • право користування землею та іншими природними ресурсами, а також інші май­нові права.

За обсягом та значущістю капіталь­ні вкладення є основною складовою частиною інвестицій, у нашій країні на них припадає близько 85% усіх інвести­цій.

Головними етапами інвестування є:

  • перетворення ресурсів у капітальні вкладення (витрати), тобто процес спря­мування інвестицій у конкретні об'єкти інвестиційної діяльності (власне інвесту­вання);
  • перетворення вкладених коштів у при­ріст капітальної вартості, що характери­зує кінцеве перетворення інвестицій та отримання нової споживчої вартості;
  • приріст капітальних вартостей у формі доходу або соціального ефекту, тобто кін­цева мета інвестиційної діяльності.

Початковий та кінцевий ланцюжки замикаються, утворюючи новий взаємо­зв'язок: прибуток - ресурси, тобто про­цес нагромадження повторюється. При цьому слід мати на увазі, що процес на­громадження грошових ресурсів, не вхо­дячи в інвестиційну діяльність, є його необхідною передумовою. Інвестиційна діяльність є основою індивідуального кругообігу інвестицій на підприємстві. Ін­вестиційний цикл (період) містить один оборот інвестицій, тобто рух вартості, авансованої у капітальне майно від мо­менту акумуляції коштів до моменту їх відшкодування. Держава стимулює інвес­тиційну діяльність підприємств шляхом надання їм податково-амортизаційних преференцій (пільг з оподаткування при­бутку або пільгових норм амортизації).

    1. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Інвестиційна діяльність являє со­бою сукупність практичних дій юридич­них осіб, держави та громадян щодо реалізації інвестицій. Нинішня правова система України складається з більше ніж 100 законів та інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяль­ність.

Серед них слід насамперед відзна­чити Закон України "Про інвестиційну діяльність", Закон України "Про іноземні інвестиції", Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвести­цій в Україні", Закон України "Про цінні папери та фондову біржу", які створюють правову основу інвестиційної діяльності.

Законодавство визначає, що всі су­б'єкти інвестиційної діяльності незалеж­но від форм власності та господарювання мають рівні права в частині здійснення цієї діяльності; самостійно визначають цілі, напрямки, види та обсяги інвести­цій; залучають для їх реалізації на дого­вірній основі будь-яких учасників інвес­тиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів та торгів.

Об'єктами інвестиційної діяльності в Україні є:

  • новоутворюванні та ті, що реконструю­ються, основні фонди, а також обігові кош­ти в усіх галузях народного господар­ства;
  • цінні папери (акції, облігації та ін,);
  • цільові грошові внески;
  • науково-технічна продукція та інші об'єкти власності; майнові права та права на інтелектуальну власність.

Аналогічні об'єкти має і діяльність зарубіжних інвесторів, якщо вона не суперечить законодавству України. Іно­земні інвестори мають право здійсню­вати інвестування на території України шляхом:

  • пайової участі спільно з юридичними та фізичними особами України у створен­ні підприємств;
  • створення підприємств, цілком належ­них іноземним інвесторам, а також фі­ліалів підприємств іноземних юридич­них осіб;
  • придбання підприємств, будівель, спо­руд, паїв, акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також іншого майна, яке за за­конодавством України може належати іноземним інвесторам;
  • придбання прав користування землею та іншими природними ресурсами;
  • надання позик, кредитів, майна та май­нових прав.

Суб'єктами інвестиційної діяльності є:

  • інвестори (замовники);
  • виконавці робіт (підрядники);
  • користувачі об'єктів інвестиційної ді­яльності;
  • постачальники товарно-матеріальних цінностей, обладнання та проектної про­дукції;
  • юридичні особи (банківські, страхові та посередницькі організації, інвестиційні фонди та компанії та ін.);
  • громадяни України;
  • іноземні юридичні та фізичні особи, дер­жави та міжнародні організації.

Суб'єкти інвестиційної діяльності діють в інвестиційній сфері, де здійс­нюється практична реалізація інвестицій.

До складу інвестиційної сфери включа­ються:

  1. сфера капітального будівництва (ця сфера об'єднує діяльність замовників-інвесторів, підрядників, проектувальників, постачальників обладнання, громадян, зай­нятих у сфері індивідуального та коо­перативного житлового будівництва та ін­ших суб'єктів інвестиційної діяльності);
  2. екологічна сфера;
  3. інноваційна сфера;
  4. сфера обігу фінансового капіталу (гро­шового, позикового та фінансових зо­бов'язань у різних формах);
  5. сфера реалізації майнових прав суб'єктів інвестиційної діяльності.

Суб'єкти інвестиційної діяльності можуть об'єднувати кошти для здійснен­ня спільного інвестування. Інвестори ма­ють право виступати в ролі замовників, вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати інші функції учасників ін­вестиційного процесу.

Інвестиційна діяльність є найважли­вішою складовою частиною підприєм­ницької діяльності компанії (фірми), під­приємства.

Основною метою інвестиційної ді­яльності є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвес­тиційної стратегії компанії (фірми), підприємства на окремих етапах їх розвитку.

У процесі реалізації цієї основної мети інвестиційна діяльність спрямована на вирішення таких найважливіших зав­дань розвитку економіки:

  1. Визначення шляхів прискорення реа­лізації інвестиційних програм та проек­тів. Вирішальна роль у реалізації інвести­цій належить галузям інвестиційного комплексу, передусім будівництву. Тому основним завданням інвестиційної діяльності є визначення шляхів розвитку цих галузей. Розвинений інвестиційний комп­лекс дозволяє забезпечувати стійкі тем­пи зростання народного господарства, за­проваджувати найновітніші досягнення технічного прогресу, реалізовувати великі соціально-економічні завдання.
  2. Забезпечення високих темпів еконо­мічного розвитку компанії (фірми), підпри­ємства. Стратегія розвитку будь-якої ком­панії (фірми) та будь-якого підприємства від моменту їх створення передбачає по­стійне економічне зростання за рахунок збільшення обсягів результатів підпри­ємницької діяльності, а також галузевої, асортиментної та регіональної диверсифі­кації цієї діяльності. Це економічне зро­стання забезпечується насамперед за ра­хунок інвестиційної діяльності, у процесі якої реалізуються довгострокові стратегіч­ні цілі компанії (фірми), підприємства.
  3. Забезпечення максималізації доходів (прибутку) від інвестиційної діяльності. Прибуток є основним показником, що ха­рактеризує результати не тільки інвес­тиційної, але й усієї підприємницької ді­яльності компанії (фірми), підприємства.
  4. Забезпечення мінімізації інвестицій­них ризиків. Сучасне ринкове середови­ще немислиме без ризику. За певних не­сприятливих умов ці ризики можуть ви­кликати втрату не тільки прибутку та додаткового доходу від інвестицій, але й частини інвестованого капіталу. Ці об­ставини зумовлюють необхідність пошу­ку шляхів та способів зниження ризику при реалізації інвестиційних проектів,
  5. Забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності компанії (фірми), під­приємства у процесі здійснення інвести­ційної діяльності.

Усі перелічені завдання інвестицій­ної діяльності тісно взаємопов'язані та взаємозумовлені.

    1. ФОРМИ РУХУ КАПІТАЛУ ТА ІНВЕСТИЦІЙ

За об'єктами інвестиційної діяльнос­ті інвестиції поділяються на два основних класи: реальні та фінансові. Останнім часом виділяють також інвестиції у людський капітал.

Реальні інвестиції забезпечують приріст дійсного (фізичного) капіталу. Реальне інвестування означає організа­цію виробничого процесу, тобто створен­ня (придбання, будівництво і т. ін.) ви­робничих потужностей та найом робочої сили.

Фінансове інвестування, на від­міну від реального, не передбачає обо­в'язкового створення нових виробничих потужностей та контролю за їх експлуа­тацією. Як правило, фінансовий інвестор у сучасних умовах не бере участі в управлінні дійсними, реальними актива­ми, покладаючись у цьому на фахівцїв-менеджерів.

Існує також поняття "споживчі ін­вестиції". У деяких зарубіжних еконо­мічних джерелах цей термін застосову­ється для позначення вкладень спожива­чів у товари тривалого користування або в нерухомість. По суті, даний об'єкт вкла­день споживачів не відповідає поняттю інвестицій, оскільки не передбачає одер­жання прибутку та зростання капіталу. Ці вкладення доцільно розцінювати як форму заощаджень. Разом з тим, вкладення в нерухомість можуть набуває й інвестиційних рис. Наприклад, при високих темпах інфляції зростають заощадження, тобто зростає грошова оцінка нерухомості та товарів тривалого користування. Деякі такі вкладення можуть приносити прибуток за умови використання рухомого та нерухомого майна з комерційною метою (здача квартири в оренду і т. ін.).

Відмінності між двома основними видами інвестицій — реальними та фінансовими - розкриваються тільки в процесі їх руху, в процесі інвестиційної діяльності.


СкачатиСкачати:Роль іноземних інвестицій в економіці України (реферат)


Схожі реферати:
  • Птахи України. Шпак звичайний. Шпака можна віднести до одного з найвідоміших у нашій країні птахів. В пе
  • ЕВКЛІД (ЅК ЅЅЅ ст. до н. е.) Під час завойовницьких воєн цар Олександр Македонський заснував багато міст. Деякі з них, особливо Александрія,
  • Конспект уроку для учнів 2 класу Дата проведення: Місце проведення:
  • Право. Слов'янські суспільно-політичні утворення на землях суч.України (курсова)
  • Реквізити документів (контрольна)
  • РПС. Економічна характеристика трубопровідного транспорту України (курсова)
  • Економiчний аналiз балансу комерцiйного банку (реферат)
  • КУРСОВА РОБОТА на тему: Психологічна культура викладача вищої школи ЗМІСТ Вступ 1. Зміст діяльності та функції викладача вищої школи 2. Пс
  • Поняття та значення складу злочину (пошукова робота)
  • Найманство 1.




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.037216