Реферат Статистика споживчого ринку та цін (реферат)


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Статистика споживчого ринку та цін (реферат)

Тема: Статистика споживчого ринку та цін.

План:

1 Завдання статистики споживчого ринку та цін.

2.Статистика обсягу товарообороту споживчого ринку.

3.Статистика цін споживчого ринку.

4.Індекси цін споживчого ринку.

5. Джерела інформації про товарооборот та ціни споживчого ринку.

1.Основними показниками для характеристики обсягу і структури споживчого ринку є обсяг товарообороту (товарної виручки). Він характеризує ступінь розвитку різних форм споживання промислової та сільськогосподарської продукції.

Ціни споживчого ринку виконуючи функцію кількісного вираження вартості виробленої промислової та сільськогосподарської продукції. Відіграють провідну роль у заміщенні затрат на виробництво продукції, одержані прибутку та нагромадженні капіталу.

Завданнями статистики споживчого ринку та цін є:

  • характеристика рівня, структури і динаміки товарообороту (товарної виручки) за допомогою натуральних та вартісних показників;
  • вивчення надходження до різних форм споживчого ринку виробленої промисловості та сільськогосподарської продукції за джерелами галузями промисловості, категоріями сільськогосподарських підприємств та господарств населення;
  • аналіз діяльності бірж, особливо аграрних;
  • аналіз сезонності у споживанні продукції, зокрема сільськогосподарської;
  • систематичне спостереження за рівнем цін споживчого ринку, їх поведінкою при інфляції, зростанні (зниженні) реальних доходів населення тощо;
  • аналіз структури цін споживчого ринку та співвідношення між цінами на продукцію промисловості та сільського господарства;
  • розрахунок середніх цін;
  • вивчення сезонності в руху цін, рівнів цін на сільськогосподарську продукцію по окремих регіонах;
  • оцінка співвідношення між рівнями цін на однорідні види продукції промисловості та сільського господарства по окремих формах споживчого ринку;
  • розрахунок індексів споживчих цін (індексів інфляції);
  • аналіз впливу чинника ціни на життєвий рівень населення.

2. Основними формами товарообороту споживчого ринку вступають:

    1. товарооборт підприємств організованого рику;
    2. продаж сільськогосподарської продукції на міських (сільських) ринках;
    3. Продаж непродовольчих товарів на речових, змішаних тапвтомобільних ринках;
    4. грошова виручка об’єктів торгівлі і громадського харчування, які належать (орендуються) суб’єктами підприємницької діяльності-фізичними особами.

Підприємствами роздрібної торгівлі та громадського харчування (юридичні особи) формують обсяг роздрібного товарообороту організованого ринку.

Обсяг роздрібного товарообороту організованого ринку – це виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків, через організований споживчий ринок, тобто спеціально організовану торгову мережу (магазин, аптеки, палатки, кіоски, автозаправні станції, їдальні, кафе, ресторани тощо) усіма діючими підприємствами незалежно від відомчої підпорядкованості, форма власності та господарювання, а також виручка одержана через касу не торгових підприємств, організацій, установ, від продажу безпосередньо населені товарів власного виготовлення, закуплених на стороні або одержаних по бартеру (враховується як продаж поза торговою мережею).

До складу роздрібного товарообороту включається також відпуск товарів по безготівковому розрахунку із роздрібної мережі і мережі громадського харчування окремим категоріям устонов.

У роздрібному товарооборотів враховується продаж як нових товарів, так і уживаних – скуплених у населення, прийнятих торговими підприємствами у населення на комісію.

Обсяг товарообороту підприємств громадського харчування складається з:

  • обороту по реалізації продукції власного виготовлення підприємствами громадського харчування;
  • обороту по роздрібному продажу купованих товарів.

Реалізація продукції власного виготовлення поділяється за своїм призначенням на дві групи:

  1. роздрібний продаж безпосередньо населенню;
  2. оптовий продаж іншим підприємствам громадського харчування та роздрібної торгівлі.

До продукції громадського харчування власного виготовлення відносять готові вироби і напівфабрикати, що виготовлені на кухні або в підсобних виробничих цехах даного підприємства громадського харчування шляхом теплової або холодної обробки сировини і продуктів, незалежно від того, як реалізується ця продукція – на даному підприємстві безпосередньо населенню, іншим підприємствам громадського харчування або роздрібним торговим підприємствам для подальшого продажу населення.

Неорганізований споживчий ринок – це мережа (міських, сільських) ринків на яких проводиться продаж сільськогосподарських продуктів і худоби господарствами населення (колективними та фермерськими господарствами, селянами та іншими громадянами).

В умовах корінної перебудови виробництва сільськогосподарської продукції в Україні все більшого поширення набирає напрямок по створенню селянських фермерських господарств, як форми вільного підприємства на основі використання майна і землі – власності фермера або орендованої ним. Ці господарства займаються виробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції.

До неорганізованого споживчого ринку належить також продаж непродовольчих товарів на речових, змішаних, автомобільних ринках. Ці ринки розташовані у спеціально відведених місцях і зареєстровані місцевими органами влади.

3. Функцію кількісного вираження вартості виробленої продукції виконують ціни споживчого ринку. В країнах з ринковою економікою діють такі види цін:

  • ціна виробника;
  • оптова;
  • роздрібна;
  • базисна;
  • ціна купівлі-продажу;
  • монопольна;
  • номінальна;
  • ринкова;
  • рухома ціна;
  • ціна попиту;
  • тверда ціна.

Ціна виробника продукції – це сума виробничих, маркетингових витрат та очікуваного прибутку. За цією ціною виробник проводить поставку продукції оптовим фірмам.

Оптова ціна складається з ціни виробника та всіх виробничих і маркетингових витрат оптової фірми плюс її прибуток.

Роздрібна ціна – це оптова ціна плюс всі витрати роздрібних фірм та їх прибуток.

Базисна ціна використовується для визначення вартості (якості) продукції. Вона є вихідною для встановлення ціни фактично поставленої продукції, коли її властивості відрізняються від контракту. Базисна ціна узгоджується на переговорах між продавцем і покупцем, де враховуються також знижки і надбавки в залежності від кон’юктури ринку.

Ціни купівлі-продажу визначається умовами контракту.

Монопольна ціна встановлюється монополіями вище або нижче ціни виробника продукції (вищі ціни на збут своїх товарів і нижчі – на придбання продукції інших фірм).

Номінальна ціна – це ціна опублікована у прейскурантах і довідниках фірм, інформація бірж тощо.

Ринкова ціни – ціна купівлі-продажу на даному ринку.

Рухому ціна встановлюється договором у залежності від умов, які склалися на біржах, інфляційних процесів тощо на визначену дату.

Ціна попиту складається на ринку покупця.

Тверда ціна встановлюється у договорі купівлі-продажу і не підлягає зміні.

Ціна є одним із визначальних чинників економічного стимулювання виробництва промислової та сільськогосподарської продукції.

Проте існуючі споживчі ціни на продукцію промисловості і сільського господарства не забезпечують їх паритету, а так звані “ножиці цін” дають розходження в цінах між цими галузями економіки в десятки разів. Останнє має дуже важливе значення у забезпеченні успішного розвитку сільського господарства – галузі яка забезпечує рослинницькою та тваринницькою продукцією населення та переробну промисловість. Для забезпечення науково обґрунтованих вартісних співвідношень між промисловістю та сільським господарством потрібно вивчати структуру споживчих цін і за її даними оцінювати вплив на роздрібну ціну окремих її елементів. Пропонуємо розглянути структуру роздрібної ціни (рис. 8.1).

В умовах значної диференціації цін споживчого ринку вивчення структури роздрібних цін потрібно доповнювати аналізом сезонних цін, та оцінкою впровадження різних знижок до цін поза сезоном закупок, чи надбавок за додаткові послуги.

4. Розрахунок індексів споживчих цін статистичні органи проводять на основі даних матеріалів в обстеження сімейних бюджетів про щомісячну реєстрацію цін набору товарів представників.

Як статистичні ваги тут використовують структуру витрат на кожний товар відносно загальної суми споживчих витрат, а також питому вагу споживчих витрат населення кожного регіону в загальних витратах населення України.

Спочатку тут обчислюють індивідуальні індекси цін на товар зі формулою

Ір = Р1

Р0

Де

ір- індивідуальний індекс середньої ціни;


СкачатиСкачати:Статистика споживчого ринку та цін (реферат)


Схожі реферати:
  • ІМБМ:Міжнародна економіка і менеджмент. Міжнародна торгова політика (курсова)
  • Прилади. Вони бувають трьох основних типів: Резонансні. ј №БІ№ё №quХtЭon.3 јј, характеристика поглинання поля:
  • Марк Твен (реферат)
  • Відчуття та діяльність (реферат)
  • Анотація на твір: "Ой піду я до млина" (реферат)
  • Розвиток політології (реферат)
  • Перша допомога. Травматичні ушкодження. Отруєння (реферат)
  • Реферат з фізичної географії ГІДРОЛОГІЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД Походження і поширення підземних вод. Водн
  • Система управління персоналом (курсова)
  • Політична думка Стародавнього Заходу У розвиток політичної думки Заходу найвизначніший внесок зробила Стародавня Греція. Мислителі античної Елла




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.049236