Реферат Роль НБУ на ринку цінних паперів (реферат)


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Роль НБУ на ринку цінних паперів (реферат)

Вступ

Говорячи про роль НБУ на ринку цінних паперів я буду висвітлювати операції на відкритому ринку. Цей інструмент використовується для регу­лювання ліквідності банківської системи та впливу на рівень ринкових відсоткових ставок. Операції на відкритому ринку проводяться з короткостроковими і довгостроковими зобов'я­заннями казначейства та державних корпорацій, облігаціями торгово-промислових фірм, банків, комерційними векселями, які враховує централь­ний банк.

У Законі "Про Національний банк України" (ст. 29) визначено, що "...операціями відкрито­го ринку Національного банку є купівля-про­даж казначейських зобов'язань, власних зобов'язань Національного банку (депозитних сертифі­катів), а також визначених Правлінням Націо­нального банку комерційних векселів, інших цінних паперів та боргових зобов'язань".

Операції центрального банку на відкритому ринку передбачають безпосередній вихід суб'єк­та регулювання на грошовий ринок. Такі опе­рації можуть проводитися в таких обсягах, які спричинять необхідну реакцію ринку. Як інстру­мент регулювання операції на відкритому рин­ку е передбачуваними, що й визначає зростання потенціалу використання їх як коригуючого чинника впливу на грошовий обіг, але при цьо­му значно звужуються можливості довгостро­кового антиінфляційного управління.

Сфера використання операцій відкритого ринку обмежена грошовим ринком. Економіч­ною основою операцій центрального банку на відкритому ринку е монопольне становище його як джерела кредитних ресурсів для банківської системи в цілому.

За наявного рівня попиту на ресурси цент­рального банку саме його політика щодо умов надання кредиту й операцій на відкритому рин­ку визначає реальний обсяг пропозиції банків­ських ресурсів.

Операції на відкритому ринку збільшують (при купівлі Цінних паперів) або зменшують (при продажу цінних паперів) обсяг ресурсів банків і банківської системи в цілому, що відби­вається на вартості кредиту, обсязі попиту, а в кінцевому підсумку — і на обсязі грошової маси. Тому можна вважати, що антиінфляційний ефект операцій на відкритому ринку прояв­ляється при продажу центральним банком цінних паперів.

У більшості розвинутих країн, де зберігаєть­ся орієнтація грошової політики на регулюван­ня вартості кредиту, основним об'єктом опе­рацій на відкритому ринку е ставки за кредита­ми. Це пов'язано з тим, що ставки за довгостро­ковими інструментами грошово-кредитного рин­ку більшою мірою прив'язані до інвестиційних рішень, а тому їм надається перевага в підтримці їхньої невідчутності до кон'юнктурних коливань ринку.

Операції на відкритому ринку використо­вуються центральними банками всіх розвину­тих країн, але в різних масштабах. Є ціла низ­ка перепон для інтенсивного використання їх: відсутність фондового ринку державних цінних паперів, нерозвиненість вторинного ринку цінних паперів, відсутність у банків коштів для проведення операцій в необхідних розмірах тощо.

Можливість проведення операцій на відкри­тому ринку сприяє тому, що цей інструмент є дуже зручним для нейтралізації певних обсягів надлишкової ліквідності.

НБУ на ринку цінних паперів

Широкого застосування операції на відкри­тому ринку набули в США, Німеччині, Англії. В Україні ринок державних цінних паперів функ­ціонує з 10 березня 1995 року у вигляді облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), які ви­пускаються в дисконтній формі номінальною вартістю 100 гривень на визначений емітентом термін у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів.

Із 1995р. емітентом державних облігацій визначено Міністерство фінансів України, на яке за дорученням уряду покладено обов'язки щодо здійснення випуску облігацій та гаранта вчас­ності сплати доходу і погашення облігацій. На Міністерство фінансів України також було по­кладено обов'язки встановлення цінових умов придбання державних боргових зобов'язань.

Національний банк України виконував обо­в'язки генерального агента Міністерства фінан­сів України з обслуговування, розміщення дер­жавних облігацій та проведення платежів за ними, а також депозитарію за державними об­лігаціями, випущеними у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів, та дилера на вторинному ринку.

Учасниками ринку державних облігацій, крім Міністерства фінансів України та Націо­нального банку України, можуть бути ко­мерційні банки, юридичні та фізичні особи, що є клієнтами комерційних банків, нерезиденти й організаційно оформлені торговельні системи.

У березні 2000 р. у зв'язку з необхідністю приведення нормативних актів Національного банку України з питань функціонування ринку облігацій внутрішньої державної позики відпо­відність до Закону України "Про Національний банк України" постановою Правління Національ­ного банку № 116 від 22.03.2000 р. затверджено нове Положення про порядок здійснення уста­новами банківської системи операцій на ринку облігацій внутрішньої державної позики, яке замінило відповідне Положення про порядок функціонування ринку облігацій внутрішньої державної позики № 15 від 26.01.1996 р.

Випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) здійснюється на пред'явника у формі, визначеній в умовах випуску, які вста­новлюються постановами Кабінету Міністрів України. Згідно з ними за дорученням Кабіне­ту Міністрів України Міністерство фінансів здійснює випуск ОВДП, а також виконує обов'яз­ки гаранта вчасності сплати доходу та погашен­ня їх. ОВДП можуть бути об'єктом цивільно-правових угод відповідно до умов випуску.

Відповідно до названого Положення чітко визначено функції Національного банку Украї­ни на ринку облігацій внутрішньої державної позики, зокрема:

  • виконання операцій з обслуговування дер­жавного боргу, пов'язаних із розміщенням ОВДП, погашенням їх та виплатою доходу за ними;
  • здійснення депозитарної діяльності з ОВДП, включно з обслуговуванням операцій Міністерства фінансів України з ними;
  • проведення операцій на відкритому ринку з купівлі та продажу ОВДП з метою регулюван­ня обсягу грошової маси, що перебуває в обігу;
  • здійснення рефінансування комерційних банків під заставу ОВДП.

Виконуючи ці функції Національний банк України як генеральний агент з обслуговуван­ня ОВДП та проведення платежів за ними здій­снює такі операції:

  • розсилає повідомлення Міністерства фінан­сів України про проведення аукціонів;
  • здійснює збір заявок від учасників аукці­онів та підготовку аналітичної інформації щодо визначення ціни відсіку або встановлення рівня дохідності при придбанні ОВДП;
  • проводить розміщення ОВДП згідно з ви­значеною Міністерством фінансів України ціною відсіку або встановленим рівнем дохідності;
  • надає учасникам аукціонів; інформацію про результати їхнього проведення;
  • виконує Клірингові розрахунки та органі­зовує проведення платежів за результатами аук­ціонів.

Окрім того. Національний банк України може купувати облігації внутрішньої держав­ної позики за рахунок власних коштів і прода­вати їх на вторинному ринку.

Розміщення державних облігацій на первин­ному ринку державних цінних паперів здій­снюється через комерційні банки, які виконують функції фінансових посередників і проводять операції з придбання облігацій за рахунок мобі­лізованих ресурсів як вкладення в державні цін­ні папери за дорученням юридичних та фізич­них осіб, які є клієнтами комерційних банків. Участь нерезидентів на ринку державних цінних паперів може здійснюватися через уповноважені банки, які за дорученням нерезидентів здійсню­ють операції з державними облігаціями.

Розміщення облігацій внутрішньої держав­ної позики на первинному ринку організовує і проводить за доручення Міністерства фінансів Національний банк України на основі аукціонів:

  • з оголошенням обсягу облігацій, вистав­лених на продаж;
  • без оголошення обсягу облігацій, що про­понуються до продажу;
  • з оголошенням (або без оголошення) об­сягу реалізації облігацій за фіксованими ціна­ми, що встановилися на попередньому аукціоні.

Аукціон, що проводиться з попереднім оголо­шенням обсягу облігацій, виставлених на продаж, вважається таким, що відбувся, у разі реалізації 20 % облігацій від їхньої загальної кількості.

Покупцями облігацій на торгах виступають комерційні банки. Вони можуть подавати заяв­ки на придбання облігації на аукціонах за ра­хунок:

  • власних і залучених коштів, за умови до­тримання встановлених Національним банком економічних нормативів;
  • коштів клієнтів за їхніми дорученнями. Комерційні банки допускаються до участі в аукціонах за умови укладання угоди про депо­зитарне та інформаційне обслуговування опе­рацій з облігаціями і набуття статусу депонен­та Депозитарію Національного банку України.

Придбання комерційним банком облігацій за дорученням клієнтів резидентів, а також за рахунок власних і залучених коштів з метою подальшого перепродажу проводиться за умови:

  • наявності дозволу уповноваженого орга­ну на здійснення діяльності щодо випуску та обігу цінних паперів;
  • виконання встановлених економічних нормативів та задовільного фінансового стану;
  • надання комерційному банку права на ведення рахунків депозитарного обліку за об­лігаціями, які перебувають у власності його клієнтів;
  • наявності угоди з клієнтами на придбан­ня облігацій на аукціоні, що проводиться На­ціональним банком України.

Для обслуговування клієнтів-нерезидентів комерційний банк повинен одержати статус упов­новаженого та укласти з Національним банком України угоду про обслуговування операцій не­резидентів на ринку облігацій. В угоді ви­значаються порядок встановлення банкам мож­ливих обмежень обсягів придбання нерезиден­тами облігацій, а також умови переведення ОВДП з рахунків у цінних паперах від одного уповно­важеного банку до іншого. Копію угоди з нере­зидентом про обслуговування його операцій з облігаціями на первинному та вторинному рин­ках уповноважений банк обов'язково повинен подати на реєстрацію до Національного банку України. На підставі цієї копії кожному нерези­денту присвоюється індивідуальний код клієнта уповноваженого банку за структурою, що встанов­лена чинними нормативними актами з питань депозитарної діяльності з державними цінними паперами. Не допускається встановлення для одного нерезидента різних за значенням кодів.

Статусу уповноважених банків для обслуго­вування операцій нерезидентів на ринку об­лігацій можуть набувати тільки ті банки-рези­денти, які уклали відповідні угоди з Національ­ним банком України. Уповноважені банки за дорученням нерезидентів можуть здійснювати такі операції:

  • придбання облігацій на торгах, що прово­дяться Національним банком України, і гро­шові розрахунки за їхніми результатами;
  • операції з купівлі та продажу облігацій на вторинному ринку;
  • депозитарний облік облігацій, що перебу­вають у власності нерезидентів;
  • платежі за облігаціями при погашенні їх та сплаті доходу.

На підставі угоди з уповноваженими банка­ми Національний банк за погодженням з Мініс­терством фінансів України може встановлюва­ти обмеження на обсяги придбання нерезиден­тами облігацій. При визначенні обмежень вра­ховуються потреби Міністерства фінансів у коштах для покриття дефіциту бюджету, роз­поділ за термінами погашення сум платежів за облігаціями, що придбані нерезидентами на по­передніх торгах, тенденції зміни валютного кур­су тощо.

Винятково важливе значення має чітке вре­гулювання операцій комерційних банків на вто­ринному ринку облігацій внутрішньої держав­ної позики. Відповідно до розділу 5 названого Положення комерційні банки, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, є безпосередніми учасниками біржових торгів облігаціями державної позики, які укладають прямі договори з фондовою секцією біржі та Національним банком України про депозитар­не обслуговування.

Ведення рахунків у цінних паперах комер­ційних банків, які не проводять професійної діяльності на ринку ОВДП, здійснюють на дого­вірних засадах зберігачі, що уклали договори про депозитарне обслуговування з Національ­ним банком України як депозитарієм держав­них цінних паперів.

Розширення кола безпосередніх учасників ринку облігацій пов'язане з виходом на нього торговців цінними паперами, що не належать до установ банківської системи. З метою недо­пущення зловживань на ринку облігацій право безпосереднього виходу на цей ринок слід нада­ти торговцям, які мають найбільш стабільні по­зиції на фондовому ринку і значний досвід у цій сфері діяльності. Такий відбір здійснюють органи державної виконавчої влади, які безпо­середньо контролюють діяльність торговців цін­ними паперами. На підставі рішень цих органів Національний банк України може укладати окремі угоди з торговцями цінними паперами щодо надання їм програмно-технологічних за­собів участі в торгах облігаціями та ведення депозитарного обліку операцій з ними. Угоду може бути укладено за умови придбання про­грамно-технологічних засобів електронної по­шти та подання копії угоди з комерційним бан­ком про розрахункове обслуговування. Відповід­но до цієї угоди торговець цінними паперами має право:

  • придбати облігації за рахунок власних коштів, а також за дорученням клієнтів рези­дентів;
  • відкрити рахунок депозитарного обліку в Депозитарії Національного банку України та ок­ремий грошовий субрахунок у його опера­ційному управлінні;
  • одержати програмно-технологічні засоби участі в торгах облігаціями та захисту інфор­мації від несанкціонованого доступу;
  • підключити програмно-технологічні засо­би електронної пошти до телекомунікаційної мережі Національного банку України.

У торгах облігаціями можна виділити кілька організаційних етапів:

    1. підготовчий, пов'язаний зі складанням ін­формаційного повідомлення про проведення тор­гів та його поширенням серед учасників ринку;
    2. здійснення торгів;
    3. підсумковий, що охоплює проведення пла­тежів за результатами розміщення облігацій.

Рішення про час, місце і форму проведення торгів, обсяги та умови розміщення облігацій, що пропонуються на продаж, строк подання за­явок на участь у ньому приймається Міністер­ством фінансів України за погодженням із Національним банком в межах загальної суми емісії, визначеної Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів надсилає Національно­му банку України повідомлення про проведен­ня торгів, у якому зазначається:

  • дата і час проведення аукціону;
  • кількість облігацій, що виставляються на продаж (у разі, якщо є обмеження);
  • термін погашення облігацій та виплати відсотків за ними. При розміщенні дисконтних облігацій дати виплати доходу не вказуються;
  • вимоги щодо подання заявок учасників торгів: кратність заявок, кількість знаків дро­бової частини у їхній ціновій частині тощо;
  • дата і час переказу коштів за результата­ми проведення торгів та номер рахунку в опе­раційному управлінні Національного банку, на якому здійснюється акумулювання коштів;
  • штрафні санкції, які можуть застосовува­тися до порушників платежів.

За умови розміщення облігацій за фіксова­ними цінами, що встановилися на попередньо­му аукціоні, в інформаційному повідомленні вказуються цінові умови продажу. Розміщення облігацій здійснюється у вигляді електронних торгів з використанням телекомунікаційної мережі передавання даних. На підставі договору з Національним банком учасникам торгів надаються програмно-технологічні засоби систе­ми "ЛІГА", які забезпечують формування та пе­редавання заявок на участь у торгах та отриман­ня даних за їхніми результатами. З викорис­танням цієї системи учасники торгів подають до Національного банку заявки на придбання:

  • зазначеної в заявці кількості облігацій за фіксованими в них цінами і мають назву конку­рентних;
  • зазначеної в заявці кількості облігацій за середньозваженими цінами, які визначаються за результатами аукціону й мають назву неконкурентних.

Заявки на торги засвідчуються підписами (в електронній формі) уповноважених осіб їхніх учасників. Під час проведення аукціону до заявок може входити необмежена кількість кон­курентних і неконкурентних пропозицій.

При розміщенні облігацій за фіксованими цінами його учасники надають лише неконкурентні пропозиції. Задоволення цих пропозицій здійснюється Національним банком України за середньозваженими цінами, які було встановле­но на попередньому аукціоні.

Отже, повідомлення про проведення торгів та заявки учасників (комерційних банків і тор­говців цінними паперами) можна вважати своє­рідною формою угод із розміщення облігацій між Національним банком України як гене­ральним агентом. Міністерством фінансів Украї­ни та юридичними особами, які беруть участь у продажу державних боргових зобов'язань. Цією "угодою" визначено порядок продажу облігацій, правила здійснення розрахунків та штрафні санкції, які може бути застосовано до поруш­ників платіжної дисципліни. Проведення торгів облігаціями здійснюєть­ся за такою схемою.

У день проведення торгів у час, зазначений у повідомленні, заявки, які надійшли телекомуніка­ційною мережею від його учасників, розкриваються, і за допомогою програмних засобів системи "ЛІГА" визначається склад учасників торгів, котрі подали пропозиції щодо придбання облігацій.

На підставі даних довідника, який відобра­жає стан виконання учасниками торгів вимог, визначених умовами їхнього допуску до участі в розміщенні облігацій, формується перелік учас­ників, заявки яких не допускаються до участі в торгах. Заявки цих учасників програмними за­собами системи "ЛІГА" вилучаються, і вони не беруть участі в розміщенні облігацій.

На базі заявок учасників торгів, допущених до них, складається аналітична інформація, яка характеризує пропозиції щодо придбання об­лігацій та можливі варіанти встановлення ціни відсікання під час продажу їх, тобто ціни, ниж­че від якої заявки учасників торгів не задоволь­няються.

Аналітична інформація, а також дані про попередні торги, обсяги погашення облігацій та інші показники надаються уповноваженим осо­бам Міністерства фінансів України для визна­чення обсягів залучення коштів та встановлен­ня ціни відсікання на основі:

  • загального обсягу розміщення облігацій;
  • розрахункової дохідності облігацій;
  • встановленої облікової ставки Національ­ного банку України;
  • курсу національної грошової одиниці сто­совно іноземної;
  • рівня ставок за кредитами і депозитами комерційних банків та інших даних.

Розрахункова ставка дохідності облігацій купонної форми випуску визначається за такою формулою:

де Д — дохідність купонної облігації, визначе­на у відсотках у розрахунку на рік;

ЦН - номінальна ціна, або ціна, за якою буде погашено облігацію;

ЦК - розмір купонної виплати;

п - кількість купонних виплат;

Цпр - ціна придбання облігації;

Коб - кількість днів у обігу;

365 - кількість днів у календарному ропі (базовий рік).


СкачатиСкачати:Роль НБУ на ринку цінних паперів (реферат)


Схожі реферати:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ Контрольна робота на тему: «Розвиток і розміщення промислового комплексу України»
  • Основи методики розвитку прудкості (реферат)
  • Сценарій тематичного вечора присвяченого вшануванню жінки-матері Ми матір називаємо святою У святі беруть участь ведучі,
  • Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна. Блокування транспортних комунікацій,
  • КОРОБКА ПЕРЕДАЧ Коробка передач призначається для зміни в широкому діапазоні крутного моменту, що перед
  • ": јОсновной шрифт абзаца
  • РЕФЕРАТ на тему: Максимович Михайло Олександрович (1804-1873) МАКСИМОВИЧ Михайло Олександрович П3(15). ЅХ 1804, х. Тимківщина, тепер с. Б
  • Аудит основних засобів (курсова)
  • 1. Наука як система знань, пізнавальна діяльність, вид духовного виробництва і соціальний інститут. 2. Соціальні функції науки. Закономірності розвитк
  • Послідовності випадкових величин. Граничні теореми




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.037128