Реферат Гальмова система автомобіля Експлуатація будь-якого автомобіля допускається лише за умови справності йо


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Гальмова система автомобіля Експлуатація будь-якого автомоб

Реферат на тему:

Гальмова система автомобіля

Експлуатація будь-якого автомобіля допускається лише за умови справності його гальмової системи.

Гальмова система потрібна на автомобілі для зниження йо­го швидкості, зупинки й утримування на місці.

Гальмівна сила виникає між колесом та дорогою й спрямована проти напряму обертання колеса, тобто перешкоджає його обертан­ню. Максимальне значення гальмівної сили на колесі залежить від можливостей механізму, який створює цю силу, від навантаження, що припадає на колесо, та від коефіцієнта зчеплення з дорогою. За умови однаковості всіх факторів, що визначають силу гальмування. Ефективність гальмової системи залежатиме насамперед від особливостей конструкції механізмів, які гальмують автомобіль.

На сучасних автомобілях для підвищення безпеки руху встанов­люють кілька гальмових систем, що за призначенням поділя­ються на:

• робочу; • запасну; • стоянкову; • допоміжну.

Робоча гальмова система використовується в усіх режи­мах руху автомобіля для зниження його швидкості до повної зупин­ки. Вона приводиться в дію зусиллям ноги водія, що прикладається до педалі ножного гальма. Ефективність дії робочої гальмової систе­ми найбільша порівняно з іншими типами гальмових систем.

Запасна гальмова система призначається для зупинки автомобіля в разі відмови робочої гальмової системи. Вона справляє меншу гальмівну дію на автомобіль, ніж робоча система. Функції за­пасної системи може виконувати справна частина робочої гальмової системи (найчастіше) або стоянкова система.

Стоянкова гальмова система призначається для утри­мування зупиненого автомобіля на місці, щоб не допустити його са­мочинного рушання (наприклад, на схилі). Керує стоянковою галь­мовою системою водій рукою за допомогою важеля ручного гальма.

Допоміжна гальмова система використовується у вигля­ді гальма-уповільнювача на автомобілях великої вантажопідйомності (МАЗ, КрАЗ, КамАЗ) для зменшення навантаження на робочу галь­мову систему в разі тривалого гальмування, наприклад на довгому спуску в гірській або пагористій місцевості.

Взагалі гальмова система складається з гальмових механізмів та їхнього привода (рис. 6.14).

Гальмові механізми під час роботи системи не дають обертатися колесам, унаслідок чого між колесами та дорогою виникає гальмівна сила, яка зупиняє автомобіль. Гальмові механізми 2 розміщуються безпосередньо на передніх і задніх колесах автомобіля.

Гальмовий привад передає зусилля від ноги водія на гальмові ме­ханізми. Він складається з головного гальмового циліндра 5 з педал­лю 4 гальма, гідровакуумного підсилювача 1 і трубопроводів 3, запо­внених рідиною.

Працює гальмова система так. У момент натискання на педаль гальма поршень головного циліндра тисне на рідину, яка перетікає до колісних гальмових механізмів. Оскільки рідина практично не стискається, то, перетікаючи трубами до гальмових механізмів, вона передає зусилля натискання. Гальмові механізми перетворюють це зусилля на опір обертанню коліс, і відбувається гальмування. Якщо педаль гальма відпустити, рідина перетече назад до головного галь­мового циліндра, й колеса розгальмуються. Гідровакуумний підси­лювач 1 полегшує керування гальмовою системою, оскільки створює додаткове зусилля, що передається на гальмові механізми коліс.

задня. Тому, аби запобігти нерівномірному спрацьовуванню перед­ньої й задньої колодок, передню накладку роблять довшою, ніж зад­ня, або рекомендують міняти місцями колодки через певний строк. 0 іншій конструкції барабанного механізму опори колодок розміщу­ють на протилежних сторонах гальмового диска й привод кожної колодки виконують від окремого гідроциліндра. Цим досягають біль­шого гальмівного моменту й рівномірного спрацьовування колодок на кожному колесі, обладнаному за такою схемою.

Барабанний гальмовий механізм із пневматичним приводом (рис. 6.15, б) відрізняється від механізму з гідравлічним приводом конструкцією розтискного пристрою колодок. У ньому для розве­дення колодок використовується розтискний кулак 7, що приво­диться в дію важелем 8, посадженим на вісь розтискного кулака. Ва­жіль відхиляється зусиллям, що виникає у пневматичній гальмовій камері 9, яка працює від тиску стисненого повітря. При відгальмовуванні колодки повертаються у вихідне положення під дією стяжної пружини //. Нижні кінці колодок закріплено на ексцентрикових пальцях 10, які забезпечують регулювання зазора між нижніми час­тинами колодок та барабаном. Верхні частини колодок при регулю­ванні зазора підводяться до барабана за допомогою черв'ячного ме­ханізму.

Колісний дисковий гальмовий механізм (рис. 6.16) із гідроприводом складається з гальмового диска 1, який закріплено на маточині коле­са. Гальмовий диск обертається між половинками 8 і 9 скоби, при­кріпленої до стояка 4 передньої підвіски. В кожній половинці скоби виточено пази під колісні циліндри з великим 13 і малим 12 поршня­ми.

Після натискання на гальмову педаль рідина з головного гальмо­вого циліндра шлангами 2 перетікає в порожнини колісних цилінд­рів і передає тиск на поршні, які, переміщуючись з двох боків, при­тискають гальмівні колодки 10 до диска 1, завдяки чому й відбу­вається гальмування.

Після відпускання педалі тиск рідини в приводі спадає, поршні 13 і 12 під дією пружності ущільнювальних манжет і осьового биття диска відходять від нього, й гальмування припиняється.

Приводи гальм

Гідравлічний привод. Гальмову систему з гідравлічним приводом застосовують на всіх легкових і деяких вантажних автомобілях. Вона водночас виконує функції робочої, запасної та стоянкової систем. Щоб підвищити надійність гальмової системи, на легкових автомобі­лях ВАЗ, АЗЛК, ЗАЗ застосовують двоконтурний гідравлічний при­вод.

Якщо відпустити педаль, то тиск рідини в приводі знизиться й вона перетече назад у циліндр. При цьому надлишок рідини крізь компенсаційний отвір 4 повернеться в резервуар. Водночас пружина 8, діючи на кла­пан 7, підтримуватиме в системі привода невеликий надлишковий тиск після повного відпускання педалі.

У разі різкого відпускання педалі поршень 10 відходить у крайнє положення швидше, ніж переміщується манжета 9, і рідина починає заповнювати порожнину циліндра, що звільняється. Водночас у по­рожнині виникає розрідження, для усунення якого в днищі поршня зроблено отвори, що сполучають робочу порожнину циліндра з внут­рішньою порожниною поршня. Крізь них рідина перетікає в зону розрідження, завдяки чому й усувається небажане підсмоктування повітря в циліндр. При дальшому переміщенні манжети рідина ви­тісняється у внутрішню порожнину поршня й далі через перепуск­ний отвір 3 у резервуар.

Колісний гальмовий циліндр гальмового механізму зад­нього колеса складається з чавунного корпусу, всередині якого вмі­щено два алюмінієвих поршні з ущільнювальними гумовими манже­тами. В торцеву поверхню поршнів для зменшення спрацьовування вставлено сталеві сухарі. Циліндр з обох боків закрито захисними гу­мовими чохлами. Рідина надходить у порожнину циліндра крізь отвір, в який вкручено приєднувальний штуцер. Для випускання по­вітря з порожнини циліндра використовується клапан прокачуван­ня, закритий іззовні гумовим ковпачком. У циліндрі є пристрій для регулювання зазора між колодками та барабаном — пружинне упор­не кільце, вставлене з натягом у корпус циліндра.

Під час гальмування всередині циліндра створюється тиск ріди­ни, під дією якого поршень переміщується й відтискає гальмову ко­лодку. В міру спрацьовування фрикційної накладки хід поршня під час гальмування збільшується й настає момент, коли він своїм бур-тиком пересуває упорне кільце, долаючи зусилля його посадки. При зворотному переміщенні колодки під дією стяжної пружини упорне кільце залишається в новому положенні, оскільки зусилля стяжної пружини недостатнє, щоб зсунути його назад. Таким чином дося­гається компенсація спрацювання накладок і автоматично встанов­люється мінімальний зазор між колодками та барабаном.

Колісний циліндр гальмового механізму переднього колеса діє лише на одну колодку, тому відрізняється від колісного циліндра заднього колеса зовнішніми розмірами та кількістю поршнів: у Циліндрі заднього колеса розміщено два поршні, в циліндрі перед­нього — один. Конструкції решти деталей циліндрів гальмових меха­нізмів переднього й заднього коліс, за винятком корпусу, однакові.

У трубопроводі двигуна, завдяки чому створюється додатковий тиск рідини в системі гідропривода гальм. Це дає змогу при порівняно не-деликих зусиллях на гальмовій педалі дістати значні зусилля в галь-ніових механізмах коліс, обладнаних такою системою привода. Гід-ровакуумні підсилювачі застосовують на легкових автомобілях, а та-5ФЖ на вантажних ГАЗ-53А та ГАЗ-66.

Основними частинами гідровакуумного підсилювача (рис. 6.18) є циліндр 11 із клапаном керування та камера 75. Гідропідсилювач сполучається відповідними трубопроводами з головним гальмовим циліндром 13, впускним трубопроводом 14 двигуна й роздільни­ком 12 гальм. Камера 75 складається зі штампованого корпусу та кришки. Між ними затиснуто діафрагму 16, яка жорстко з'єднується зі штоком 10 поршня 9 і відтискається конічною пружиною 7 у вихід­не положення після розгальмування. У поршні 9 є запірний кулько­вий клапан. Зверху на корпусі циліндра розміщено корпус б клапана керування 7. Поршень 8 жорстко з'єднано з клапаном 7, який закріп­лено на діафрагмі 2.

Коли педаль відпущено й двигун працює, в порожнинах камери утворюється розрідження, й під дією пружини 7 усі деталі гідроци­ліндра перебувають у лівому крайньому положенні.

У момент натискання на педаль гальма рідина від головного галь­мового циліндра 73 перетікає крізь кульковий клапан у поршні 9 під­силювача до гальмових механізмів коліс. У міру підвищення тиску в системі поршень 8 клапана керування піднімається, закриваючи ва­куумний клапан 3 й відкриваючи атмосферний клапан 4. Атмосфер­не повітря починає проходити крізь фільтр 5 у порожнину IV, змен­шуючи в ній розрідження. Оскільки в порожнині /// розрідження зберігається, різниця тисків переміщує діафрагму 16, стискаючи пру­жину 7 і через шток 10 діючи на поршень 9. При цьому на поршень підсилювача починають діяти тиск рідини від головного гальмового циліндра та тиск із боку діафрагми, які посилюють ефект гальму­вання.

Після відпускання педалі тиск рідини на клапан керування зни­жується, діафрагма 2 прогинається вниз і відкриває вакуумний кла­пан 3, сполучаючи порожнини ///й IV. Тиск у порожнині /Кс падає, всі рухомі деталі камери й циліндра переміщуються вліво у вихідне положення, й настає розгальмування. Якщо гідропідсилювач не­справний, привод діятиме тільки від педалі головного гальмового Циліндра з меншою ефективністю.

Пневматичний привод. Гальмову систему з пневматичним приво­дом застосовують на великовантажних автомобілях і великих автобу­сах. Гальмівне зусилля в пневматичному приводі створюється повітрям, тому під час гальмування водій прикладає до гальмової педалі невелике зусилля, що керує лише подачею повітря до гальмових механізмів. Порівняно з гідравлічним приводом пневмопривод має менш жорсткі вимоги щодо герметичності всієї системи, оскільки невелика втрата повітря під час роботи двигуна поповнюється комп­ресором. Проте в пневмопривода складніша конструкція приладів їхні габаритні розміри й маса набагато більші, ніж у гідропривода' Особливо ускладнюються системи пневмопривода на автомобілях що мають двоконтурну або багато контурну схему [МАЗ, ЛАЗ. КамАЧ ІЗИЛ-130 (з 1984р.)].

Сутність двоконтурної схеми пневмопривода автомобілів МАЗ полягає в тому, що всі прилади пневмопривода з'єднано в дві неза­лежні вітки для передніх і задніх коліс. На автобусах ЛАЗ також застосовано два контури привода, які діють від однієї педалі через два гальмових крани на колісні механізми передніх і задніх коліс окремо. Цим підвищуються надійність пневмопривода й безпека ру­ху на випадок виходу з ладу одного контура.

Найпростіша схема пневмопривода гальм на автомобілі ЗИЛ-130 випуску до 1984 р. (рис. 6.19). До системи привода входять компре­сор 7, манометр 2, балони 3 для стисненого повітря, задні гальмові камери 4, сполучна головка 5 для з'єднання з гальмовою системою причепа, роз'єднувальний кран 6, гальмовий кран 8, сполучні трубо­проводи 7 та передні гальмові камери 9.

Коли двигун працює, повітря, що надходить у компресор крізь повітряний фільтр, стискається й спрямовується в балони, де пере­буває під тиском. Тиск повітря встановлюється регулятором тиску, який розміщується в компресорі й забезпечує його роботу вхолосту при досягненні заданого рівня тиску. Якщо водій гальмує, натискаю­чи на гальмову педаль, то цим він діє на гальмовий кран, який від­криває надходження повітря з балонів у гальмові камери колісних гальм. Гальмові камери повертають розтискні кулаки колодок, які розводяться й натискають на гальмові барабани коліс, здійснюючи гальмування.


СкачатиСкачати: Гальмова система автомобіля Експлуатація будь-якого автомоб


Схожі реферати:
  • Реферат з педагогіки: Компаративістика в школі - Чтруктурні паралелі: Генрік Ібсен ("Ляльковий дім") - Іван Франко ("Для домашнього огнища") П
  • Місце хімії серед наук про природу, її значення для розуміння наукового світу (реферат)
  • Границя та неперервність функцій багатьох змінних (Реферат)
  • Стрес і психічне здоров'я викладача ЗМІСТ Вступ Ознаки стресу Причини стресової напруги Стрессогенні ф
  • Нехай задано функцію однієї змінної у = Ъ(х) з областю визначення ј №БІ№ё №quХtЭon.3 јј. Візьмемо два значення х з проміжку ј №БІ№ё №quХtЭon.3 јј х10 і х1. Різниця між двома значеннями аргументу
  • Принципи взаємовідносин середніх медичних працівників з родичами хворого (дитини і дорослого) (реферат)
  • Облік і аудит. Інвентаризація активів і зобов'язань підприємства (курсова)
  • Виховання в молодших школярів культури поведінки (курсова)
  • Лікарські рослини: валеріана лікарська, кульбаба лікарська, ромашка лікарська (реферат)
  • КУРСОВА РОБОТА на тему: Самооцінка юнаків і дівчат у студентський період Зміст ВСТУП Розділ 1. Самооцінка в діяльності студентів 1.1. Основн




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.031718