Реферат Передріздвяний Святочний час: Місячна містика і парне Святочне Коло (Українська віра в Бога: Різдво Сві


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Передріздвяний Святочний час: Місячна містика і парне Свято

Реферат на тему:

Передріздвяний Святочний час:

Місячна містика і парне Святочне Коло

(Українська віра в Бога: Різдво Світа — Перше оповіщення, Юра 8.11.)

Українське Різдво-Коляда — це Свято Різдва Світа і хвали Господу-Творцю. В Святах Коляди й Щедрого Вечера є основні складові Староукраїнської культури й реліґії — і на ідеольогії цих Свят стоять інші згадані свята, містерії й реліґійні обряди.

Святий Вечір є по думці народу містичною добою Різдва Світа, коли-то і людина народилась. Думка про присутність Господа на Святій Вечері горує понад усіми іншими. Є оця Тайна Вечеря найбільшою реліґійною дією Українського Різдва...



Про Передріздвяні Українські народні містерії.

Як свідчать етноґрафічні записки, відбуваються через два мі­сяці перед святом Народження Ісуса Христа ріжні Українські народні містерії. Ці містерії не мають зв’язку з ідеольоґією свята Різдва Христового. Вся містика Передріздвяного часу на Україні не має нічого спільного з християнськими віруваннями, а навіть те у ній, що з впровадженням християнства на Україні зістало з ним мимохіть зв’язане, не має з християнськими ідеями ніякої спільноти.

Не можна також утотожнювати Українського Передріздвяного часу з Римськими брумаліями, що менше-більше припадали в тім самім часі року, бо нічого з того часу не нагадує брумалій (ані слідуючих колись після брумалій вакханалій з культу Діоніза й Геліоса). Час колишніх брумалій не покривається з Передріздвяним часом, бо цей триває двадцять днів довше.

Нема нічого спільного Українським Передріздвяним містеріям з культом Сонця у Греків і Римлян: час того культу був ограничений на найближші дні до 25-ХІІ, тобто часу зимового навороту Сонця, а їх містерії та всякі екстраваґанції були чужими для Української культури.

Проф. Мих. Грушевський пробуючи пояснити Українське Передріздвяне святкування брумаліями, які, мовляв, були поширені між Тракійцями в добі Українсько-Тракійських взаємин, стверджує на кінець, що з цих брумалій нема в Українських Передріздвяних обрядах ні сліду.

Різдвяні ж маскаради, ігрища й екстраваґанції в час самого Різдва Христового, популярні на полудневім Сході й Заході в добі народження Ісуса Христа, що змішалися відтак з святоріздвяними тамошніми обрядами, мають у собі виразний вислів культу Сонця та офіціяльних двірських ігрищ в честь імператорів (vota і пр.).

На Україну дійшов з них лиш далекий відгомін. Вони як чужі культурно не змогли усунути ані давніше, ані тепер, мимо культурного розвитку на Україні, Староукраїнських культурно-історичних засад. Вони остали на Україні непопулярними і хто глядів на ці святоріздвяні ігри, з закраскою Соняшного культу, спостеріг, що вони не відповідають загальному народному Святочному настроєві і хоч схристиянізовані, терпляться народом як щось накинене й чуже, що викликує душевну дисгармонію й разить як християнина, так і українця.

Одні лиш містерії Римських Сатурналій схожі в дечім з Українськими Різдвяними традиціями, та Сатурналії є зовсім іншого культурно-історичного типу ніж Соняшні Римсько-Грецькі містерії, і вони не вплинули на Українські традиції, лиш є з ними схожими задля рівнорядного культурно-історичного становища давнього народу Римського й Українського.

Не покривається Український Передріздвяний час і з Іранськими святочними проміжками в місяцях падолисті й грудні. Український доріздвяний проміжок триває значно довше і Українське Різдво припадає в далеко пізнішім речинці , ніж Іранський головний святочний день грудневого проміжку. Але не згоджується Староіранський доріздвяний час і з церковним християнським, бо зачинається — як побачимо — о три тижні скорше від нього.

З всього того виходить ясно, що на Україні час перед Різдвом у народнім святкуванні має власний календарний закрій. Він має і окремі Українські, — а не Іранські, — провідні ідеї і вся ідеольоґія його виходить переважно Українською. Виступають при тім провідні ідеї доріздвяного часу так виразно, що позволяють догадатися ідеольоґії самого Різдва, повчають про неї і упереджують нарід на стрічу грядучого великого Свята та Святочними днями й реліґійними містеріями витворюють для цього Свята належний настрій.

Опираючись на зібранім дотепер етноґрафічнім матеріялі можна тут ці провідні ідеї Українського Передріздвяного часу з’ясувати.



Поділ Передріздвяного часу: Місячна містика і парне Святочне Коло.

Тут належить звернути увагу на дуже важну містику з Передріздвяного часу, а саме — на Місячну символіку і прояви Місячного шанування, спрямовані до грядучого Свята і зв’язані з ним.

Звертає увагу ось що:

Український Передріздвяний час поділений на проміжки — тижневі й місячні, які своїм розподілом зраджують дуже давню календарну Місячну систему і давню Місячну містику. По друге: цих тижнів і місяців є подвійне коло. Одне коло спрямовано до Різдва (Коляди), друге — до Щедрого Вечера.

І так:

1) від св. Юра (Димитрія) до св. Катерини (24.XI. с. ст., 7.XII. н. ст.) минає один місяць; а від Катерини до Різдва — другий місяць;

2) від св. Михайла до 20.ЧЙЙ. н. ст. минає місяць, а від 20.ХІІ. до Щедрого Вечера (19.І., Йордан. Свято) минає другий місяць.

Серед того вдаряє ось яка календарна Місячна норма і Місячна містика, однака для Святоріздвяного й Щедровечірнього кола, яку позначають християнські свята, що очевидно поставлені були колись проти неї задля християнізаційної акції:

  • від св. Юра (8.XI. н. ст.) до Воведення (4.ЧЙЙ. н. ст.) іде проміжок 27-ми днів, відтак три дні доповняють місяця (з днем св. Катерини);
  • а від св. Михайла (21. XІ. н. ст.) до св. Варвари (17.XII. н. ст.) минає також 27 днів. а потім три дні доповняючих місяця.

Річ у тім, що окремі Святочні дні позначають 27-ий день і кінець місяця, і що ті Святочні дні без огляду на християнську реліґію мають у народній містиці велику долю.

Так: Свято Воведення, як згадано, є 27-им днем Різдвяного місяця і одним з найважніших у Передріздвяній містиці. По нім Свято Катерини, 30-ий день, — це день окремих містерій з особливими мотивами, еротичними. Вага цього дня Катерини є ще у тім, що він має своє тижневе відбиття у дні св. Андрія (13.ХІІ. н. ст., Калета) з містеріями на таких самих мотивах. Також день св. Варвари, — як 27-ий другого тижневого кола, — є днем особливих реліґійних і фільософійних міркувань на теми астрольоґічні, а за ним слідує третій день, св. Николай, — та третій від св. Николая, а вступний нового місяця, день св. Анни (Непор. Зачаття Пр. Д. М.).

Як побачимо, оба ці послідні дні є Святочними з давніх реліґійних мотивів, а саме — оба як „полазні“ з шануванням молодника домашньої худоби й молоді, передовсім молодих хлопців, що як нова, молода, твар навідують того дня хати. А св. Николай з шануванням особистим, як виріжнена мітольоґічна постать, — культурний лицар народу (Kulturheros), по всій своїй характеристиці, — це народний Прадід і речник народу перед Богом, якого особисті прикмети анальоґічні до християнського святця Николая. Але нарід хоче видіти в нім тим більше того, котрого на Свят Вечер особливо величає шануючи Прадіда-Дідуха. Тому день Св. Николая є призначений ще особливо варенню пшеничного пива — задля Свята Збору в другий день Різдва, бо тоді, у всенароднім, а властиво у великородиннім цім Святі, всі почування народного Збору зв’язані з предками, чи Прадідом.

Отже в цих календарних поєднаннях є феноменальне оце, що календарний місяць, — в складенні: 27 днів + 3 дні, — є останком преісторичного обчислення місяця на Сході, і передовсім в Ірані, де числено тижні по дев’ять днів, а місяць ділено на три тижні з додатковими трьома днями, т. зв. епаґоменами, що приявляли послідну астрономічну фазу Місяця в часі трьох ночей Новю . Ці три дні очевидно були колись зазначувані в місяцях Передріздвяного часу Староукраїнськими святами з мітольоґічною закраскою*, окремо для Різдвяного, і окремо для Щедровечірнього тижневого кола. В другім місяці кожного кола вони були зазначені вже самими головними Святами — Святим Вечером і Щедрим Вечером та днями попереджуючими їх і слідуючими після них, і полученими разом Святочними містеріями.

* Прим. Кс. С.: Я тої думки, що це були Староукраїнські, а не Іранські свята, хоча й тоті могли бути святковані на Україні Іранцями, — бо останки містерій відомих нам, мають Український характер, а календарні й мітольоґічні заразом числа, — дев’ять і три: 3х9+3, або 9+1=10, взяті трикратно як 30 днів місяця, — мають велику долю в многих Колядках і Щедрівках. Замітити належить, що в Староукраїнській містиці чисел, попри число 9 днів тижня, виступає також 7 днів (х4=28), з таким самим мітольоґічним значенням.

Так отже ясно, куди прямують провідні думки Передріздвяного й Передщедровечірнього часу — в напрямі Астрального, а передовсім Місячного культу, що розвивається на основі ідей про Народження Світа. Ідеї оці виявляються в Передріздвяному часі частинами і поступово — але що дальше то все повніше й виразніше.



Староукраїнські реліґійні почування.

Буде стверджено дальшим дослідженням, що з астрономічними фазами Місяця лучено на Україні здавна велику многоту мітольоґічних образців та символів: що з фазами Місяця є зв’язана символіка Щедрого Вечера та всіх Щедрівок, а й більша частина Колядок є основана на Місячних мотивах. А з цих Місячних фаз є Нів осередньою точкою, около котрої збираються Місячно-мітольоґічні фантазії й велика частина реліґійних почувань Староукраїнських. Тому й не диво, що крізь таємничу заслону Передріздвяного й Щедровечірнього часу проглядає оця Місячна містика й символіка.

Колядки й Щедрівки та Староукраїнська реліґія. У Передріздвянім Місячно-мітольоґічнім календарі маємо виразну вказівку, що між мотивами Староукраїнського Різдва й Щедрого Вечера були й мотиви Місячного шанування. Це, як сказано, ствердять також Колядки й Щедрівки. Бо вони приявляють найважніший доказовий матеріял про Староукраїнську реліґію та її мотиви. Заки будуть Колядки й Щедрівки в цім напрямі використані, зазначую з цілим натиском, — і ставлю це як тезу не підлягаючу сумнівові, — що всі вони попри традиції Староукраїнського дійсного життя дають собою і мітольоґічні образці. Проявляють вони невичерпане багацтво традиційних Староукраїнських ідей, що кидають нині світло на Староукраїнське культурно-історичне життя.

Пракультурні ідеї в Колядках і Щедрівках. Зміст Колядок і Щедрівок є доказом їх Старовіцького культурного характеру, бо проявлює нам не нинішні, а пракультурні та первісні ідеї, між якими реліґійні й культові займають передове місце, бо Свято, яке вони звеличують, має переважно реліґійний характер. Але й суспільних і господарських традицій є в них багато. Тому ж покликуючися в оцьому дослідженні на Колядки й Щедрівки, або напроваджуючи їх, все буду вважати їх за культурно-історичні документи, що свою доказову вартість власним змістом оправдають.

Про ідеольоґію Різдва і Щедрого Вечера. Ми так довго задержались при темі Передріздвяної містерії з вогнем і водою, бо ідея про творчу силу Вогню і Води є однією з основних в ідеольоґії Різдва і Щедрого Вечера; а зрозуміння цієї містерії дасть ключ розуміння інших культурно-реліґійних явищ в обох Святах.

Її зрозуміння устійнює також думку, що провідною ідеєю Свята Різдва є Сотворення Світа, котру Щедрий Вечер відтак доповнює.

Основа Староукраїнської мітольогії й реліґії. Розвиваючи дальше дослідження над Староукраїнським шануванням, ми побачимо, що оця Різдвяна ідея та Різдвяна містика з Вогнем і Водою, оперта на Астральнім шануванні, є властиво основою всієї Староукраїнської мітольогії й реліґії.

Для того годі тему про цю містику поверховно перевести, а навпаки треба буде досліди в цім напрямі ще, поглибити й розширити. А зараз тим більше, що Передріздвяні етнокультурні проблеми ще не вичерпані.

Передріздвяна та Передщедровечірня символіка. Отже піднесемо ще раз, що Передріздвяне та Передщедровечірнє коло тижнів є переповненим символікою в напрямі шанування Вогню й Води. Особливо вдаряючою є символіка Астральної Сили Вогню, а особливо Сили Місяця. На початку оба кола тижнів, — Різдвяний і Щедровечірній, — немов переплітаються символікою Місячною; шанування Місяця горує над іншим шануванням цілий час. Колиж прийде Різдво, лунає більша частина Колядок піснями про Водицю, Росицю, Дунай і т.і., а на Щедрий Вечер приходить величаве Свято Води. Астральне шанування лучиться тоді з шануванням Води.



Початок Святочного часу. Юр.


СкачатиСкачати: Передріздвяний Святочний час: Місячна містика і парне Свято


Схожі реферати:
  • Алгебра в системі ё№ЖЅК№ Цей розділ присвячений тому, як вводити, спрощувати та розв'язувати алгебраїчні вирази. Для демонстрації вка
  • Близькість Задача. Найближча пара. На площині задано В точок. Знайти дві з них, відстань між якими найменша. В одномірному випадку
  • ёЩr ЗtЭrаЭnЫmotor ЗtЭrаЭnЫmotorЩn sЭnШ ЛдrmЩЯrХЪtmХsЧЬЭnЩn, Ш.Ь. sЭЩ wХnШЩаn ЛдrmЩ ЬoЬЩr ИЩmpЩrХtur Эn mЩЧЬХnЭsЧЬЩ №nЩrЫЭЩ um. №Эn Эm Бotor ЩЭnЫЩsЧЬа
  • Різноманітність форм власності в змішаній економіці (курсова)
  • Врахування особливостей підліткового віку в роботі класного керівника (курсова робота)
  • Легка атлетика (Реферат)
  • Аналіз діяльності фірми в системі стратегічного управління фірми. Аналіз ЗЛГИ Стратегічний менеджмент можна розглядати як динамічну су
  • Ліцензійне використання винаходів, корисних моделей, інтегральних схем. Видача ліцензій, ліцензійні умови. Порядок видачі та аналювання ліцензій (рефе
  • Висока місія соціогуманітарних наук Спеціаліст з вищою освітою будь-якого профілю житиме і працюватиме не в технічному с
  • Незаконне використання товарного знака Незаконне використання чужого знака для товарів чи послуг, фірмового (зареєстрованого




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.032642