Реферат Гаїлки-Великдень: Вибір Пісень. (Українське Свято Відродження Світа) Хоч зараз велика частина Українсь


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Гаїлки-Великдень: Вибір Пісень. (Українське Свято Відроджен

Реферат на тему:

Гаїлки-Великдень: Вибір Пісень.

(Українське Свято Відродження Світа)

Хоч зараз велика частина Українського народу, особливо нове покоління, що виросло на повоєнних руїнах, не здає собі справи з провідних думок цих Свят, але інтуіційно відчуває повагу і святість давніх традицій, і все-таки увесь нарід держиться досі старовіцьких Святочних звичаїв і поведінок. Цю інтуіційну свідомість чогось величного й святого, переказаного предками і зв’язаного з старовіцькими обрядами, піддержують злучені з Святочним часом Пісні, — ось як: Колядки, Щедрівки, Гаївки і т. д., — і у них-то найбільше міститься народних традицій, як реліґійних, так господарських і суспільних, поданих у мітичній формі.

Етноґрафічні записки святочних пісень, — Колядок, Щедрівок, Гаїлок і ін., — були роблені досі по-аматорськи, доривочно і безпляново; не пороблено їх у всіх сторонах і місцевостях, замешканих Українським народом, так, що вони не вичерпують усіх культурних давніх вартостей, які криються між народом. А нераз одно слово, або одне більше речення має неоціненну вартість для етнольоґічних дослідів.

Ще більшу недостачу можна би закинути запискам народних святочних обрядів, тим паче, що ці обряди є погорджувані й нівечені християнською церквою як „поганські“, а інтеліґенцією як наївні повірки й „забобони“ — і нарід укриває їх перед небажаними свідками.



Передовсім реліґійні Свята.

Українське Різдвяне господарське свято не є ані весняне, ані літнє, бо припадає серед Зими і воно є передовсім реліґійним Святом, хоч має визначно господарську закраску; воно є традицією про перші первосвітні плоди землі і славить Бога, що їх зародив.

(В сотвореному Господом Богом Раю немає пір року, там вічнозелений Сад: „

Рай розвився, Господь звеселився!

“ Там інший — мітичний Святий, Сьвітий, час.)

Лучиться воно ідеольоґійно, з особливіших мотивів, з Весняним Українським святом Великодня: бо через ріжні натяки, які — то в Різдвяних і Новорічних обрядах, то в радісних Колядкових окликах — говорять про слідуючий після Різдва й Богоявлення Великдень.

А цей Великдень вважає тут нарід за Свято весняне, Свято обновленої природи і мабуть прилучується в тім до світових традицій і вірувань (Полудневого Сходу), що в цім великім дні буде колись Відродження Світа.

Вже Весна воскресла.

Різдвяні взаємні віншування висловлюють побажання вимріяного непереривного щастя й добра: „від Різдва до Богоявління, від Богоявління до Воскресення“, — іменно, здоровля, врожаїв у полі, щасливости в родині, многих літ. Те саме дослівно про містичний Святий час повторюють Колядки.



Святість Землі, Різдво та Відродження Світа.

Від

Воведення

до Благовіщення не можна копати землі-глини: се очевидна пошана для грядучого Свята сотворення Землі як частини Сотворення Світа.

Спрямування до Благовіщення, лучення грядучого Різдва з святом Благовіщення, яке припадає на день 25 березня н. с., має без сумніву основу в традиції Полудневого Сходу, — поширюваній колишніми Єгипетськими астрольоґами, — про майбутню і все сподівану віднову Світа внаслідок величавих астрономічних сузір’їв у часі березневого зрівняння дня і ночи (23/ІІІ).

Оце спрямування є одним з доповняючих доказів на те, що провідною Святочною ідеєю Різдва є Народження Світа, бо обі ідеї Різдва і Відродження дуже собі близькі.

Ідею Відродження Світа містить у собі і Староукраїнське свято Гаїлки, і Великдень, що припадає на провесні після березневого рівностояння; а Різдво, Богоявління (Щедрий Вечер) і Великдень — це Свята, які Український нарід все лучить ідеольоґічно і на їх взаємний зв’язок покликується часто в Колядках.

Хто жиє з Українцями в близьких взаєминах, той знає, що по Українських селах стрічаються досі уперті християнські недовірки, звичайно старі люди, які ходять до Церкви лише два рази до року: на Різдво і на Йордан, або: на Різдво і на Великдень.

Кожний з цих святочних Християнських днів був передхристиянським святом Полудня: Різдво було святом Народження Світа, а Йордан (Епіфанія) колись тотожним святом, а опісля — святом обнови року; а Великдень був колись Єгипетським святочним днем майбутнього Відродження Світа.



Українська Астральна релігія: Великодні Паски.

Переважаючу долю в Астральній Трійці перейняв Місяць. Це покажеться зовсім виразно з дальшого розгляду Астральної Трійці і взагалі

Української Астральної реліґії

, в якій розвинулось було широко

шанування Місяця

, передовсім у зв'язку зі

Святом Щедрого Вечера

.

Але замітне є — як вже було згадано — в Українській Астральній реліґії окреме поєднання культових об'єктів, а саме: шанування Місяця і Зорі з виключенням Сонця. Я завважив також у символіці, стосованій до Святочного печива, якнайвиразніше зазначуване шанування Місяця і Зорі (у двійку) — див. також розділ:

Бог і Астральна Двійця

.

Так приміром я бачив (в Конюхах, Бережани) Великодні Паски, на яких посередині була вироблена з тіста, артистичними півкругами, велика восьмикінчаста Зоря (ассирійська восьмираменна звізда!), а по чотирьох рогах доокола Зорі були зображення Місяця очевидно 4-х його фаз у подобі чотирьох вужиків.

Щодо Паски з мітольоґійними емблемами, ставлю здогад, що вона може бути також поєднаним символом Астральної Трійці, в такий спосіб, що сама Паска — це Сонце, а над нею Зоря і Місяць у подобі Чотирьох Вужів.

Вуж/Змія як символ Місяця

був популярний у цілім стариннім Сході, особливо у Вірменії . Та Змій як символ Місяця проходить лиш у декількох Щедрівках — це може бути ідея неавтохтонна, і занесена на Україну.

Її видно, окрім у згаданих прикрасах на Пасках, ще в Гаїлкових хороводах.

А ми Йому Кінця не знайдем.

Але може бути, що Вуж як символ Місяця є лишень менше популярним в Українського народу в цій формі, себто у виразній своїй подобі, а особливо з огляду на Свято Різдва, в якім є многота вищих та ідеальніших по думці народу мотивів.

І треба те завважити, що ідея Вужа як святости занадто суперечить біблійно-християнським поглядам на Вужа, символа сатани, — і тому може бути Українським народом ухилена з християнського погляду або скоріше захована від такого погляду.

Щоби Наші Отець жили.

Щоби Наші Отець жили

Що нам Паску осьвітили

Паску-паску і Пасочку

Ще й до того Писаночку

Щоби жили-вікували

Всім нам Шлюби подавали



Великодні Файні Свйита



Вербний тиждень і мотив передвеликодньої шутки у Святім Вечері.

Між мітольоґійними мотивами Свят-Вечера й Святої Вечері відбиває своєю невиразністю і на перший погляд недоцільністю мотив шутки передвеликодньої, приложеної до Святоріздвяних містерій. Це в річи пальмова галузка полудневого Сходу з християнських містерій Цвітної Неділі, а на Україні вербова (євова) весняна галузка з першими весняними бростиками, також з християнським мотивом.


СкачатиСкачати: Гаїлки-Великдень: Вибір Пісень. (Українське Свято Відроджен


Схожі реферати:
  • Галузь страхування в Україні: проблеми і перспективи розвитку (реферат)
  • Дитячі та юнацькі організації (реферат)
  • Педагогічний такт та етика вчителя ЗОШ (курсова)
  • Прощавай, букварику! Учитель: Шановні учні, батьки, вчителі! Сьогодні ми з вами зібралися з приводу дуже радісного дня у
  • Класична модель фінансової санації підприємств (реферат)
  • Аналіз теоретичних підходів до визначення та змісту соціально-педагогічної роботи в громаді   Сьогодні соціально-педагогічна роб
  • Метод Коші Нехай ј№БІ№ё №quХtЭon.3јј - розв язок однорідного диференціального рівняння, що задовольняє умовам ј№БІ№ё №quХtЭon.3
  • Основи банківського маркетингу (курсова)
  • Тлумачення кримінально-правових норм та його види. Територіальний принцип чинності кримінального закону. Тлумачення закону,
  • Бюджетний дефіцит і бюджетний борг (курсова)




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.034083