Реферат РЕФЕРАТ на тему: “Національний одяг Покуття” В одязі бойків, лемків, покутян і буковинців чимало спільного з гуцулами.

СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
РЕФЕРАТ на тему: “Національний одяг Покуття” В одязі бойків

РЕФЕРАТ

на тему:

“Національний одяг Покуття”

В одязі бойків, лемків, покутян і буковинців чимало спільного з гуцулами. Чоловіки всіх зазначених груп носили короткий верхній одяг типу сердака або піджака, подібні до киптаря безрукавки (мунтян у буковинців і покутян та безрукавки з тканини — лейбики, катанки — в інших групах). Поширений був також одяг типу опанчі, в якому замість відлоги пришивалася пелерина (манта у буковинців і покутян, сірманя у лемків, сіряк у бойків).

Буковинці, покутяни та частково бойки сорочку випу­скали поверх штанів, через плече вішали торбину. Підрізали волосся тільки спереду, носили шапки, брилі.

Особливостями лемківського чоловічого комплексу були сорочка з розрізом на спині, що заправлялася в штани, та чуганя — сукняний плащоподібний одяг із довгою пеле­риною та з імітацією рукавів, що сягав подолу і одягався наопашки.

Сорочка бойків також мала розріз на спині, їх сердак, як І лемківський, нагадував свиту. У бойків ще на початку XX ст. зустрічалась хутряна безрукавка — бунда, один бік якої був незашитий і зав'язувався ремінцями. Чоловіки-бойки подекуди заплітали волосся у дві коси.

На Буковині переважали тунікоподібна сорочка і полот­няні, сукняні або шкіряні штани (мишини) з вузькими довгими холошами. У буковинців і покутян сердак приля­гав у талії, побутував тулуп-кожух.

Спільними елементами жіночого костюма бойків, лем­ків, буковинців і покутян були безрукавки і сердаки, що майже не відрізнялися від чоловічих, і постоли — як най­більш поширений вид взуття. Проте вбрання кожної з цих груп також мало свої відмінності.

Для бойківчанок характерною була сорочка з відокрем­леним станком, густо зібраним подолом та з розрізом на-спині або на плечі. Сорочки вишивались на грудях півко­лом на зразок намиста. Спідниці шились із білого полотна або вибійки, рясно призбирувались і вишивались. З-під очіпка заміжні жінки випускали по боках кучерики, які іноді згортали у скрутні. У свята волосся розпускалося, а на голову одягалася біла хустка.

Лемчанки носили також дводольну зі зборами сорочку з розрізом на плечі, кольорові спідниці, а як верхній одяг — шубу, пошиту в талію і покриту фабричним сукном (манту). Заміжні жінки розділяли волосся на дві половини, а потім, згорнувши кожну з них у скрутень, намотували на луб'яний або мотузяний обруч, що накривався очіпком; зверху накидався обрус (тип рушника).

Значно більше різнився одяг буковинок і покутянок. Тут побутувало два типи жіночої сорочки: тунікоподібна з рукавами без зборок і сорочка з поликами. Поясним одягом були горботка або спідниця. Горботка — це шматок смугастої або однотонної чорної чи червоної вовняної тканини, якою огортаються стегна, один із кінців підтикається під пояс.

До плечового та верхнього одягу буковинців і покутян входили киптарі, сердаки і кожухи. Кожух іноді покри­вався фабричним сукном (кунтуш,). Кожухи на свята одя­гали і влітку. Був поширений на Буковині одяг типу паль­та — бурнус. Дівчата, крім хусток, носили коди — вінко-подібні прикраси із жмутку тирси, що кріпилися на тімені й пишно піднімалися вгору, а волосся при цьому розпуска­лось. Іноді під цей убір підтикалося пташине пір'я. Заміжні жінки, викладаючи волосся, робили фігурну пов'язку на ті­мені. Взимку та влітку носили постоли і чоботи.

Своєрідністю відзначається костюм в якому зберігалося багато архаїчних рис. Чоловіча сороч­ка є тунікоподібною, з характерною вишивкою на з'єднанні рукавів із станком. Носили її навипуск і підпе-резували широким шкіряним поясом (чересом) з метале­вими прикрасами і орнаментальним тісненням. Штани шилися з білого полотна (покрениці), кольорового сукна (крашениці) або білого сукна (гані). Холоші знизу іноді закочувались і вишивались. НайвідомішІ елементи костю­ма гуцулів — киптар (овчинна безрукавка) й сердак (пря­моспинний короткий піджак із домашнього сукна темного кольору, з бічними клинками або без них). Зверху вдяга­лася прямоспинна довга манта з пелериною. Плечовий та верхній одяг у гуцулів густо оздоблювався вишивкою, аплікаціями. Чоловіки пов'язували шию хусткою, а волосся підрізували спереду. З головних уборів поширені були облямована хутром шапка і хутряна ушанка. Влітку в ба­гатьох місцевостях чоловіки одягали пояркові брилі-кре-сані, оздоблені півнячим пір'ям. Характерним взуттям були постоли, що вдягались на онучі або панчохи з домотканого сукна (капці). Молодь носила й чоботи. Не розлучались гуцули зі шкіряною, прикрашеною тисненням та мідними бляшками торбинкою, яку вішали через плече (тобівка, дісаги), порохівницею (перехресниця) і топірцем.

Чоловіки, як і жінки, прикрашали себе намистом з пло­дів, у яке іноді вплітали мідні ґудзики, а також брасле­тами, мідними лапцюжками-ретязями. Ретязі з хрестиками одягали на шию, ними скріплювали поли сердака, коли його накидали на плечі, на них підвішували до пояса люльку. Носили також персні з пірамідальними бугор­ками.

Сорочка гуцулок була з прямим поликом і вузенькою обшивкою при шиї. Заміжні жінки одягали одну або дві сму­гасті запаски, дівчата — спідниці. Жіночі киптар і сердак не відрізнялися від чоловічих. Крім того, жінки носили також сердак на хутрі і короткий кожушок. Святковим жіночим одягом була гугля — плащоподібна накидка з вовняної тканини.

У гуцулів заплітали коси не тільки дівчата, а й заміжні жінки. Дівчата вплітали у волосся також штучні коси з конопель або гарусу. Дівоче вбрання голови було, як пра­вило, вінкоподібне; зокрема тут носили старовинне чіль­це — нанизані на дріт або ремінець мідні пластинки у формі маленьких стручків чи пелюсток. У заміжніх жінок побуту­вала намітка, поверх якої голову інколи обвивали складе­ною в смугу хусткою. На свята надівали багато шийних, вушних і ручних прикрас: згарди — нанизані на шнурок хрестики, а між них трубочки з латуні або закручені спі­раллю мідні дротики; гердан — плоский ланцюжок, подіб­ний до ажурного коміра; ковтки — низані з різнобарвного бісеру грушоподібні сережки, а також сережки з підвісками з намистин або металевих пластин; ретязі, нараквицііщось на зразок браслетів, сплетених із різнокольорової вов­ни), персні. За взуття для всіх жінок правили постоли, які в свята одягали з панчохами (капчурами), а для дів­чат — ще й чоботи. Жінки носили ногавиці — доколінницї.

СкачатиСкачати:РЕФЕРАТ на тему: “Національний одяг Покуття” В одязі бойків


Схожі реферати:
  • Бізнес-план по налагодженню торгівлі запчастинами для автомобілів (реферат)
  • Проблема духовного занепаду суспiльства в оповiданнi Михайла Коцюбинського "Подарунок на iменини" Я прочитала твiр М. Ко
  • Еволюція економічної думки (схема)
  • РЕФЕРАТ з дисципліни: Економіка підприємства на тему: Міжнародні інвестиції План Поняття інвестицій Перешкоди повяза
  • Проект чотирьохкімнатного житлового будинку Об’ємно-планувальне рішення. Будівля, що проектується – м
  • КУРСОВА РОБОТА на тему: Шляхи створення сприятливого соціально- психологічного клімату в студентскій академічній групі З
  • ј ЅВЇАЙё№ДЅЇИЙЖ№ "ЭmЫ/puЦаЭsЬЭnЫ/1261540/ЭmХЫЩ001.ЮpЫ" Р* Б№Ж"№єГЖБAИЅВ№И јј Кальченко Н.Т. - керівник уряду УРСР (1954-1961) (1906 1989)
  • Базова модель "сукупний попит – сукупна пропозиція" (курсова)
  • Концепція життєвого циклу товару Незалежно від виду товару його життєвий цикл починається з моменту виникнення ідеї про створення. Класичний вигляд к
  • Виробництво і виробничі системи (реферат)




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.053922