Реферат “Вибір деревини для виготовлення виробів з дерева, конструювання з деревини” Виріб і його елементи До с


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
“Вибір деревини для виготовлення виробів з дерева, конструю

Реферат

на тему:

“Вибір деревини для виготовлення виробів

з дерева, конструювання з деревини

Виріб і його елементи

До складу столярно-меблевих виробів можуть входити деталі, складальні одиниці, комплекси і комплекти.

Деталь – це виріб, виготовлений з однорідного по найменуванню і марці матеріалу без застосування складальних операцій. У деревообробці відповідно до ДСТ 15024–79 до деталей відносяться також вироби, отримані шляхом з'єднання клеєм окремих заготівель з деревини і деревних матеріалів. Таким чином, деталлю, наприклад, може бути не склеєний і склеєний брусок, форма і розміри якого задані кресленням.

Складальна одиниця – це виріб, складові частини якого з'єднують на підприємстві-виготовлювачі. Складальною одиницею, наприклад, може бути шухляда, двері. Виріб в цілому, наприклад сервант, дверний блок, також є складальними одиницями.

У вироби входять деталі, інші складальні одиниці і покупні вироби, тобто не виготовлені на даному підприємстві, а одержувані в готовому виді, крім тих, котрі надходять у порядку кооперування. До покупного відноситься, наприклад, фурнітура для столярно-меблевих виробів.

Комплекси – це два і більш специфікованих вироби, не з'єднаних на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями, але призначених для виконання взаємозалежних експлуатаційних функцій. До комплексів відносяться набори і гарнітури меблів.

Комплекти – це два і більш вироби, не з'єднані на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями і представляються набором виробів, що мають призначення допоміжного характеру. Комплектом, наприклад, може бути набір інструмента, що поставляється підприємством-виготовлювачем, для збірки меблів удома.

Вхідні в столярно-меблеві вироби деталі і складальні одиниці мають у перетині гострі чи крайки різні за формою профілі у виді фасок, зм'якшень, калевок, галтелей, фальців. З'єднання деталей і складальних одиниць можуть бути виконані з платиком, звисом, заодно. На мал. 1 показані деякі елементи складових частин столярно-меблевих виробів, одержувані в процесі їхнього виготовлення.

Бруски 1 – заготовки будь-якої форми з цільної і клеєної деревини, застосовувані в конструкції столярно-меблевих виробів. Ширина бруска не більш подвійної його товщини. Заготовки, що мають ширину більш подвійної товщини, називають дошками, вузька частина бруска називається крайкою, а широка – пластю; лінія перетинання пласті з крайкою – ребром. У брусків з цільної деревини розрізняють праву, завжди розташовану до серцевини дерева, і ліву, розташовану до периферії його, пласті. Поверхня бруска, отримана при перерізанні волокон деревини під прямим кутом, називається торцем, а під кутом більшим або меншим прямого – напівторцем.

Обкладками 2 називають заготівлі, якими закривають крайки плит і рамок. Обкладки ставлять в рівень із пластю (заодно) з уступом або виступом. За формою обкладки можуть бути прямокутними і профільними.

Розкладками або штапиками 3 називають вироби, що служать для кріплення вставлених у чверть скла або фільонок.

Фільонки 4 – вироби, вкладені усередину (у просвіт) рамки. За формою фільонки бувають плоскими, у виді рівної плити, і складної форми, зі скошеними чи профільними крайками. Фільонки з такими крайками називають фігарейними.

Фаскою 5 називається зрізане гостре ребро крайки деталі. Фаска збільшує опір матеріалу зовнішньому впливу, тому охороняє ребро від збивання.

Зм'якшення 6 – невелике радіусом 1...2 мм. заокруглення гострого ребра, що охороняє крайку від збивання.

Заовалювання 7 – більш значне в порівнянні зі зм'якшенням заокруглення ребра деталі.

Гальтельник 8 – називають напівкруглу виїмку, зроблену на ребрі або пласті деталі.

Калевка 9 – фігурний профіль якого-небудь бруска, плити або іншого елемента, призначеного для декоративного оформлення виробу.

Чвертю 10 – називається прямокутна виїмка, що утворюється двома площинами, що дають найчастіше вхідний прямий кут. Виступаюча частина деталі, що утворюється в результаті добору чверті, називається губкою.

Платик 11 – це навмисно допущений уступ, призначений для приховання клейового шва, зазору або іншого дефекту на поверхні виробу. Платики широко застосовують у виробництві меблів. Іноді пригін деталі заодно важка і вимагає зайвої витрати часу і праці. Тому вже в самій конструкції передбачають платик. Наявність платиків спрощує збір виробів, але ускладнює їхню обробку в зібраному виді.

Звисом 12 – називають виступаючу за межі підстави частина сидіння табурета або стільця, кришки столу і т.п.

Рис. 1. Складові частини столярно-меблевих виробів:

1 – брусок, 2 – обкладка, 3 – штапик, 4 – фільонка, 5 – фаска, 6 – зм'якшення,

7 – заовалювання,8 – галтель, 9 – калевка, 10 – чверть, 11 – платик, 12 – звис.

Основні правила конструювання, зв'язані з властивостями деревини.

Деревина як матеріал володіє цілим рядом важливих досягнень. При невеликій щільності вона має високу міцність. Заготовки з деревини легко і міцно склеюються, а також з'єднуються цвяхами, шурупами й іншими металевими і пластмасовими зкріплюючими виробами. Перевага деревини також у тім, що з неї можна виготовити міцні і легкі збірно-розбірні конструкції. Деревина легко обробляється різальними інструментами, має малу тепло- і звукопровідність, добре піддається обробці. І нарешті, деревина має красиву текстуру.

Але поряд з цим деревина як матеріал має і недоліки: при зміні вологості вона усихає і набухає, що приводить до зміни лінійних розмірів, коробленню і розтріскуванню окремих деталей і руйнуванню виробів у цілому. Зміна лінійних розмірів у наслідок усушки або набрякання відбувається при зміні вологості деревини в межах від початку насичення волокна (23...30 %) до абсолютно сухого стану.

1. При усушці деревина нерівномірно змінює свої розміри: в напрямку волокон вона зменшується мало, у радіальному напрямку – більше й у тангенціальному – найбільш різко. При набряканні відбувається зворотнє явище. Деревина збільшує свої розміри приблизно в тих же межах, у яких зменшується при усушці. Деревина твердих листяних порід (бук, дуб, ясен, клен) усихає і змінює свою форму більше, ніж деревина хвойних (ялина, сосна) і м'яких листяних порід (липа, осика). Крім того, деревина листяних порід сильніше коробиться і розтріскується ніж деревина хвойних порід.

Повна усушка деревних порід у напрямку вздовж волокон складає 0,1 %, у радіальному напрямку – 3...5, а в тангенціальному – 6...12 %. При конструюванні виробів з деревини необхідно враховувати зміну лінійних розмірів деревини в поперек волокон внаслідок усушки і набрякання.

2. Конструктор повинен враховувати деформування деревини, що виникає в радіальному і тангенціальному напрямках, і розташовувати деталі у виробі з урахуванням їх деформацій, щоб неминучі зміни розмірів окремих конструкцій (фільонка в рамці) відбувалися вільно. Тільки в цьому випадку в умовах експлуатації виріб буде залишатися практично незмінним за формою і міцністю. Слід ще раз нагадати, що найбільші зміни розмірів бувають у необлицьованих заготовок.

Короблення плоских клеєних конструкцій з масиву деревини (плити) залежить від розташування волокон і напрямку річних шарів деревини в деталях (ділянках), з яких повинна бути склеєна конструкція, а також від розміру ділянок. Клеєна конструкція із широких ділянок тангенціальної розпиловки з розташуванням річних шарів в одному напрямку коробиться, але має гладку поверхню (мал. 2, а). Якщо річні шари в ділянках тангенціального розпилювання розташовані поперемінно в різних напрямках, то клеєна конструкція має хвилеподібну поверхню (мал. 2, б). При розташуванні в ділянках радіального розпилювання річних шарів перпендикулярно площини ділянки клеєна конструкція не коробиться, однак її поверхня не буде рівною через неоднакову усушки заболонної і серцевинної частин ділянки (мал. 2, в, г).

Застосування вклеєних конструкціях вузьких ділянок дозволяє одержати відносно плоскі заготовки з рівною поверхнею (мал. 2, д). У таких конструкціях відношення товщини ділянки до її ширини не повинне перевищувати 2:3, наприклад ділянки товщиною 16 мм повинні мати ширину не більш 24 мм. Великі бруски, склеєні з дрібних частин, підібраних по напрямку річних шарів, також менше піддаються деформації, ніж бруски, виготовлені з цілого шматка деревини. Тому конструювати бруски з деревини потрібно так, щоб неминучі зміни форми і розмірів їх були найменшими. Це досягається застосуванням брусків, склеєних з окремих частин, підібраних з таким розрахунком, щоб при неминучій деформації виникаючі зусилля в деталях врівноважували одне одного.

3. Необхідно правильно враховувати волокнисту будову деревини, так як усяке перерізання її волокон зменшує міцність виготовлення з неї деталі. Якщо, наприклад, прийняти межу міцності при стисканні вздовж волокон прямолінійних деталей за 100 %, то втрата міцності криволінійної деталі внаслідок зміни кута між діючою силою і напрямком волокон буде мати наступну залежність

(по В. А. Куликову):

Кут нахилу волокон, град. 3 5 10 15 45

Втрата міцності, % 2...3 4...8 8...15 10...28 50


СкачатиСкачати: “Вибір деревини для виготовлення виробів з дерева, конструю


Схожі реферати:
  • The Case of the Telltale Clock (реферат)
  • Іспитові завдання з курсу "Іноземна мова" (білети)
  • Історія Прикарпаття (реферат)
  • Лептоспіроз - хвороба Васильєва-Вейля-водна гарячка (реферат)
  • Написання рядкової букви "с" (ес), складів із нею. Розвиток зв'язного мовлення (реферат)
  • Економічна діагностика в системі управління фінансами підприємства В наукових дослідженнях, що присвячені питанням управління фін
  • реферат Індустріальні радіозавади (радіоперешкоди) До індустріальних радіозавад відносять електромагнітні завади, що ст
  • Особливості біологічного землеробства за екстремальних погодних умов   Одним із пріоритетних напрямів виходу Україн
  • Робота до диференційованого заліку на тему: ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.031980