Реферат Суть світового ринку і його структура. Міжнародний полі праці та міжнародне кооперування стали основою для виникнення св


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Суть світового ринку і його структура. Міжнародний полі прац

Суть світового ринку і його структура.

Міжнародний полі праці та міжнародне кооперування стали основою для виникнення світового ринку.

Світовий ринок – (world market) – сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, основою яких є міжнародний поділ праці і інші фактори виробництва.

Світовий ринок характеризується наступними основними рисами:

  • він є категорією товарного виробництва, який виходить в пошуках збуту своєї продукції за національні рамки;
  • він проявляється в міждержавному переміщенні товарів, які знаходяться під впливом не тільки внутрішнього, але й зовнішнього попиту і пропозиції;
  • він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику в яких галузях і регіонах вони можуть бути використані найбільш ефективно;
  • він виконує функцію (санубальна), яка дозволяє забраковувати з міжнародного обміну товари і часто їх виробників, які не в змозі забезпечити міжнародний стандарт якості при конкурентних цінах;
  • на ньому існує особлива система цін – світові ціни.

Товар, який знаходиться на світовому ринку в фазі обміну, виконує інформаційну функцію, повідомляючи усередині параметри сукупного попиту і сукупної пропозиції, через які кожний із учасників може оцінити і адаптувати параметри свого виробництва.

Виступаючи сферою міждержавного обміну товарами, світовий ринок має зворотній вплив на виробництво, показуючи йому, що, скільки і для кого треба виробляти.

Сутність світового ринку та його структуру можна зобразити схемою:

Рис. 1.1. Схема світового ринку.

Зовнішні контури фігури позначають світовий ринок, який утворюється в результаті встановлення товарно-грошових відносин, між країнами.

Еволюцію форм ринку можна показати так:

Внутрішній ринок – форма господарського спілкування, при якій все призначено для продажу, збувається самим виробником внутрі ринку.

Національний ринок – внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців.

Міжнародний ринок – частина національних ринків, яка безпосередньо зв’язана з зарубіжними ринками.

Світовий ринок – сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, основою яких є міжнародний поділ праці і інші фактори виробництва.

Основним внутрішнім признаком існування світового ринку є рух товарів і послуг між країнами.

На внутрішньому ринку – виробник товару одночасно був і його продавцем, а покупець – одночасно і кінцевим споживачем товару, одразу забирав та оплачував товар.

Формуванню національних ринків сприяла спеціалізація внутрішніх ринків (ринки праці, капіталу, гуртові тощо), частина з яких з самого початку була орієнтована на іноземних покупців (н-д; на ринку праці – работоргівля).*7

[1, ст. 29-30; 7; ст. 19-21]

Внутрішня і зовнішня інтернаціоналізація. Інтернаціоналізація виробництва (внутрішня).

Міжнародний поділ праці та міжнародне усуспільнення в-ва знаходять конкретний вияв у міжнародній спеціалізації, кооперації, комбінуванні, концентрації виробництва тощо. Ці процеси формують важливий елемент господарського механізму на інтернаціональному рівні.

Розвиток часткового поділу праці відбувається як у межах національних країн, так і в міжнародному масштабі (інтернаціоналізація одиничного поділу праці) через ринкові та позаринкові зв’язки між підприємствами, які виробляють взаємообумовлену продукцію.

У зв'язку з цим у процесі міжнародного усуспільнення в-ва розвиваються сталі та тісні зв’язки між п-ствами, які кооперуються. Причому воно мало залежить від стихії товарного обміну на світовому ринку.

Про сталість і зростаючий динамізм цих процесів свідчать дані про збільшення частик частин, вузлів і компонентів у загальному обсязі імпорту машин і устаткування у розвинутих країнах світу.

Усе це свідчить про дію закону інтернаціоналізації виробництва, його різну інтенсивність у тих чи інших регіонах світового господарства. він виражає процес переростання продуктивними силами і економічними відносинами меж національних країн та їх поступову інтернаціоналізацію у кожній із сфер суспільного відтворення (у безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживанні). Щоб дати простір для дії цього закону слід, насамперед створити належні умови: розвинути транспортну інфраструктуру, розгалужену мережу інформаційних комунікацій, домогтися якісних змін у кредитно-валютній сфері, прийняти відповідні закони, усунути нестабільність у сфері національних, політичних, соціальних відносин, запровадити конвертовану валюту та ін.

Інтернаціоналізація обігу (зовнішня).

Дія закону інтернаціоналізації виробництва органічно пов’язана з процесами, які відбуваються на світовому ринку, зокрема з інтернаціоналізації ринку. У сфері торгівлі діє закон випереджаючого зростання зовнішньої торгівлі порівняно зі зростанням виробництва. так, на період 1981-1966 р.р. темпи зростання міжнародної торгівлі становити щорічно 5,2%, що у 1,5 рази швидше, ніж виробництво. Закон інтернаціоналізації обігу виражає поступову інтернаціоналізацію процесу купівлі – продажу товарів і послуг у межах регіональних економічних об’єднань і світового господарства і формування міжнародних ринкових відносин у сфері обігу.

Випереджаючі темпи зростання світової торгівлі є важливим фактором зростання промислового та с/г виробництва, розвитку науково-технічного прогресу, підвищення ефективності та якості виробництва, посилення конкурентної боротьби на міжнародній арені.

Ця конкурентна боротьба, у свою чергу, сприяє послабленню монополізму, зниженню цін на товари на національному ринку. У США, як відомо близько 75% промислового виробництва зазнає зовнішньої конкуренції. У тих галузях, де така конкуренція відсутня і протекціоністські заходи захищають підприємців від зовнішніх конкурентів, споживачів змушені витрачати значно більше грошей на купівлю місцевих товарів.

Так, протекціонізм для взуттєвої промисловості США призводить до підвищення цін більш як на 60$ млрд. на рік, або понад 1$ тис. На сім’ю з 4-х чоловік упродовж 1 року.

[9, ст. 262-264]

Рівновага на світовому ринку.

Якщо виходити із передумови балансу попиту та пропозиції, то графічно поняття експорту та імпорту можна зобразити так:

Рис. 1.3. Графічне зображення експорту та імпорту.

а) країна І; б) – світовий ринок; в) – країна ІІ.

Припустимо, що країни І та ІІ відокремлені одна від одної виробляють та споживають один і той самий товар. Попит та пропозиція товару в країні І становлять D1 та S1, а у країні ІІ – відповідно D2 та S2. Н горизонтальній осі показано обсяги виробництва товару QІ, QІІ, на вертикальній – його внутрішню ціну РІ, РІІ, відповідно у країнах І та ІІ. Ринкова рівновага та пропозиції на товар досягається у точці Е1 у країні І, де ціна товару становить Р1, та точці Е2 у країні ІІ, де ціна товару - Р2. Оскільки Р1 < Р2, даний товар дешевий у країні І, ніж у країні ІІ, і отже, країні І вигідно його експортувати у країну ІІ та одержати від цього який-небудь прибуток, а країні ІІ вигідно його імпортувати з країни І і тим самим зекономити та знизити його закупки на внутрішньому ринку. Через відмінності у внутрішніх цінах між країнами І та ІІ у країні І за будь-якої ціни на товар, більшої, ніж Р1, виникає його надлишкова пропозиція. У країні ІІ, за будь-якої ціни на товар, меншої, ніж Р2, виникає надлишковий попит на нього.

Країни починають торгувати. Рівновагова ціна Р1 у країні І означає, що у точці Е1 попит на товар точно дорівнює пропозиції й у країні І немає товару для експорту. Тим самим визначається точка на кривій пропозиції на світовому ринку. Яка показує мінімальну ціну, після досягнення якої експорту з країни І не буде. Для країни ІІ рівновагова ціна Р2 означає, що у точці Е2, в якій попит дорівнює пропозиції, країні не потрібно ніякого імпортного товару, оскільки їй достатньо власних ресурсів. Цим визначається точка на кривій попиту на світовому ринку, яка показує максимальну ціну, після досягнення якої імпорт товару країною ІІ припиняється.

Оскільки ми розглядаємо тільки 2 країни, кількість товару, який експортується країною І, має відповідати кількості товару, що імпортується країною ІІ, або, іншими словами, надлишкова внутрішня пропозиція у країні І повинна = надлишковому внутрішньому попиту у країні ІІ, тобто графічно А1В1 = А2В2, де А1В1 – це експорт країни І, а А2В2 – імпорт країни ІІ. Обсяг експорту А1В1 покаже другу точку, яка визначає криву пропозиції товару на світовому ринку, а обсяг імпорту А2В2 – другу точку, що визначає криву попиту на товар на світовому ринку. Але оскільки кількісно експорт = імпорту, то на рис. 1.3., б вони збігатимуться на відрізку РЕ, визначивши нову ринкову рівновагу, яка досягається у точці Е за нового рівня світової ціни Р – рівно вагової ціни товару на світовому ринку. Світовий попит та пропозиція товару за цією ціною визначаються відповідно кривими Dw та Sw. Якщо виникає ситуація, коли ціна світового ринку з яких-небудь причин підніметься вище від рівня Р, розширивши тим самим обсяг експорту понад А1В1, то обмеженість попиту кількісними рамками А2В2 понизить ціну до рівня Р. Якщо ж ціна світового ринку чомусь впаде нижче віл рівня Р, то кількісно попит на імпорт товару перевищить його кількість для експорту А1В1, і ціна повернеться до світового рівня Р, базуючись на викладеному вище, можна зробити такі висновки:

  • світовий ринок – це сфера міжнародного балансу попиту та пропозиції на товари, які експортуються та імпортуються країнами;
  • обсяги експорту визначаються обсягами надлишкової пропозиції товару, обсяги імпорту – обсягами надлишкового попиту на товари;
  • факт наявності надлишкової пропозиції та надлишкового попиту на міжнародному ринку встановлюють, порівнюючи внутрішні рівновагові ціни на однакові товари у різних країнах;
  • ціна за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться між мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги, які існують у країнах до початку торгівлі;
  • з одного боку, зміна світової ціни веде до зміни кількості товарів, які експортуються га імпортуються на світовому ринку, з іншого – зміна кількості експортованих та імпортованих товарів призводить до зміни світової ціни.

Найпростіша модель світового ринку називається моделлю часткової рівноваги, яка показує основні функціональні взаємозв’язки між внутрішнім попитом і пропозицією та попитом і пропозицією товарів на світовому ринку, визначає кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівновагову ціну, за якою здійснюється торгівля.

[7, ст. 23-25; 1, ст. 31-33]

Сутність та головні етапи економічної глобалізації.


СкачатиСкачати:Суть світового ринку і його структура. Міжнародний полі прац


Схожі реферати:
  • Психологічні аспекти впливу релігійності на молодь Різноманітні релігійні рухи – це релігійно-цивілізац
  • Iдея гармонiї людини й природи (за драмою-феєрiєю Лесi Українки "Лiсова пiсня") Усi ми: квiти, трави, дерева, люди - дiт
  • Співвідношення політики та управління(реферат)
  • Пісня "Лелеченьки" (історія створення тощо)
  • Моделювання колонії організмів (курсова)
  • РЕФЕРАТ на тему: Моравська місія Костянтина і Мефодія Церковнослов янську мову ввели в літературне життя деяких слов янськи
  • Реєстр до договору поданих до інкасування векселів (повне найменування пред явника)
  • РЕФЕРАТ на тему: МОДУЛЬНА, ТЕСТОВА І РЕЙТИНГОВА ФОРМИ НАВЧАННЯ ТА КОНТРОЛЮ Модульна, тестова і рейтингова форми існують і використовуються для різ
  • ДОГОВІРјИЇ "ДОГОВІР"ј на створення видавничої продукціїјИЇ "на створення видавничої продукції"ј м. " У"




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.051209