Реферат КУРСОВА РОБОТА на тему: Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу (на прикладі вищої математики) ЗМІСТ ВСТУП


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
КУРСОВА РОБОТА на тему: Психологічні особливості засвоєння с

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу (на прикладі вищої математики)

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Увага в процесі навчання

2. Особливості сприймання навчального матеріалу з вищої математики

3. Уявлення та пам'ять

4. Розуміння, мислення та їх роль в засвоєнні знань

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Для того щоб визначити психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу з вищої математики достатньо розглянути загальні психологічні особливості засвоєння знань студентами при навчанні в вищих навчальних закладах.

Засвоєння знань у вищій школі відбувається в інших умовах, ніж в середній школі. Це обумовлено задачами вищої школи: сформувати спеціаліста на основі новітніх досягнень науки і техніки, віковими особливостями та рівнем знань студентів, а також характером організації навчання у вищій школі. У вищій школі переважно лекційна форма навчання, інакше дозуються знання, своєрідно організується облік їх засвоєння, студент має більше можливостей самостійно планувати свою навчальну діяльність.

Засвоєння навчального матеріалу - своєрідна пізнавальна діяльність. Засвоїти знання - означає оволодіти ними, зробити "своїм" досвід людства, який узагальнений в знаннях. Процес засвоєння знань - це складна цілісна психічна діяльність особистості. В ній приймають участі всі її сторони: пізнавальні психічні процеси (сприйняття, пам'ять, уявлення, мислення, мова), почуття і воля, спрямованість. Успіх засвоєння знань залежить від цілого ряду суб'єктивних і об'єктивних факторів: психологічної готовності студента до навчання, його підготовленості за основами наук, наявність здібностей та вміння вчитися, якості викладання та особливостей індивідуальних психологічних процесів.

М. А. Данилов вважає, що засвоєння знань студентами відбувається двома шляхами: безпосереднім і опосередкованим. При безпосередньому засвоєнні знань студенти рухаються від спостереження предметів, що вивчаються, процесів та явищ, від аналізу конкретних уявлень, які в них є, життєвого досвіду до вірних наукових уявлень і понять. А при опосередкованому засвоєнні знань студенти рухаються від понять, якими вони володіють, від слів викладача та підручника до відтворення в свідомості предмета та явища та формування нового поняття про об'єкти, які вивчаються. У вищій школі переважає опосередковане засвоєння знань.

Засвоєння знань - це процес відображення в мозку людини об'єктивно існуючих знань, які здобуті людством. І. М. Сєченов вказував, що засвоїти - це означає об'єднати продукти чужого досвіду з власними. Таке об'єднання можливо лише за умови активного оперування засвоєним матеріалом та його переробки з точки зору власного досвіду. Повне оволодіння знаннями досягається тільки через їх застосування до розв'язання задач різних типів.

Засвоєння навчального матеріалу - активний процес. Студент в цьому процесі виступає, як активно діюча особистість. Яка не тільки відображає у своїй голові знання, але й висловлює своє відношення до них, перетворює їх в засоби зміни об'єктивної дійсності.

В процесі навчання вищої математики викладач впливає словом та різними засобами навчання на студентів, збуджує або гальмує деякі частини кори великих півкуль головного мозку. Збудження та гальмування за законом індукції нервових процесів, співпрацюючи, один одного обумовлюють: збудження викликає гальмування, а гальмування - збудження тих чи інших частин кори мозку. Ці процеси являються основою зосередження уваги на об'єктах навчання або відвернення від них. Якщо враховувати цю закономірність то можливо відповідними засобами направляти процеси збудження і гальмування.

Процес навчання ставить перед собою широкі освітні та виховні цілі. Головною серед них є всебічне, фізичний та розумовий розвиток особистості. Дані цілі поставлені не тільки перед середньою школою але й перед вищою. В наслідок засвоєння в процесі навчання знань, вмінь та навичок відбувається навчання особистості, тобто стійка доцільна зміна та психологічної діяльності. Така зміна діяльності характеризує розвиток людини.

Розглянемо вплив уваги, сприйняття, уявлення, пам'яті та мислення на процес засвоєння знань на прикладі вищої математики.

1.Увага в процесі навчання

Основною умовою сприйняття та засвоєння навчального матеріалу з вищої математики є увага. Вона є необхідною внутрішньою умовою будь-якої діяльності людини, формою виявлення свідомості. Увага необхідна для того, вказував І. М. Сєченов, щоб враження від предметів та явищ зовнішнього світу дійшли до свідомості людини. К. Д. Ушинський вважав, що увага - це єдині двері, через які проходить все, що є в нашій свідомості.

На людину під час діяльності, бадьорому її стані, весь час, безперервно діють різні звукові, світлові, хімічні, механічні, термічні та інші збудники. Але із багатьох збудників в кожний момент сприймаються деякі з них. Людина одночасно свідомо може бути уважна лише до одного або до групи однорідних предметів та явищ, та внутрішніх переживань, до інших же в цей час людина буває не уважна. Відбувається своєрідна фільтрація, відбір збудників, з яких одні які стали об'єктами уваги, потрапляють в поле нашої свідомості, а інші, залишаючись поза увагою, не стають предметом свідомого сприйняття, запам'ятовування, осмислення та переживання. П. К. Анохін вважає, що однією з важливих функцій нервового апарату є відбір суттєвої інформації та гальмування побічної. Критеріям для такого відбору є те, наскільки дана інформація відповідає домінуючим потребам організму.

Відомий історик В. А. Ключевський, характеризує увагу студентів до лекції казав, що викладачу в першу чергу необхідна увага аудиторії або класу, а в класі або аудиторії сидять істоти, думка яких не ходить, а літає і піддається тільки добровільно. В роботі викладача найважливіша і найважча справа - примусити себе слухати, зловити цього птаха - увагу студента. Розрізняють мимовільну, довільну і після довільну увагу. Мимовільна увага виникає незалежно від нашого бажання та вольового зусилля. Вона викликається несподіваними сильними зовнішніми або внутрішніми збудниками, які активізувалися через які-небудь бажання та переживання. Мимовільна увага може виникати також в наслідок звички помічати те що було предметом довільної уваги. Викладачу вищої математики легко попадається на очі помилки студентів, люди мимовільно відокремлюють направлені в їх адресу зауваження, предмети та дії які мають відношення до їх діяльності, які їх цікавлять. В багатьох випадках мимовільна увага відволікає від безпосередньої діяльності і як наслідок зниження продуктивності занять. Таке відбувається за наявності звуків що заважають, несподіваних спалахах світла тощо.

Довільна увага - це активна цілеспрямована увага. Вона є результатом свідомого спрямування особистості зосередитися на діяльності та виявлення для цього вольового зусилля. Довільна увага є необхідною умовою продуктивної діяльності, особливо складної і важкої.

Довільна увага може стати після довільною. Цей вид уваги відрізняється від мимовільної тим, що починається з довільного зосередження, яка в наслідок цікавості до роботи або звикання до неї, переходить у після довільну, або як її називають, вторинна мимовільна увага. Вона не потребує для своєї підтримки постійного цілеспрямованого вольового зусилля. Довільна і мимовільна увага взаємопов'язані між собою. Довільна увага може перейти в мимовільну, як це буває при після довільної уваги, а мимовільна може перейти в довільну, як це буває в тих випадках коли предмет, на якому зосереджуються мимовільно, стає об'єктом свідомості.

За своєю формою увага поділяється на внутрішню і зовнішню. Зовнішня або сенсорна та рухова увага проявляється в процесі почуттєвого пізнання - в діяльності органів зору, слуху, нюху , смаку, тактильного, рухового відчуття та ціле спрямованому регулюванні органів руху.

Внутрішня увага проявляється в зосередженні на внутрішній інтелектуальній діяльності - на представленні в думках пригадуванні почуттях. Це є необхідною складовою при сприйнятті матеріалу з вищої математики, особливо з алгебри та теорії чисел: при вивченні груп, кілець, полів та їх властивостей. Характерною особливістю внутрішньої уваги є те, що вона часто супроводжується зниженням чутливості органів відчуттів до зовнішніх збудників або до гальмування рухів. Викладач під час лекції або практичного заняття повинен пропонувати студентам згадати попередній матеріал, представити, обдумати що-небудь з попередніх знань що має відношення до змісту даної лекції.

Внутрішня увага має велике значення в культурі розумової праці, у самоспостереженні і самоконтролі. Тому розвиток та виховання у студентів внутрішньої уваги в процесі заняття повинно займати провідне місце.

Внутрішня та зовнішня уваги постійно взаємодіють в процесі заняття. Це виявляється в переході від сприймання змісту заняття до внутрішнього його осмислення, до розв'язання задач про себе, до пригадування і тощо. В зв'язку з тим, що за зовнішньої уваги чутливість аналізаторів підвищується, а при внутрішній - знижується, не слід зловживати одночасним навантаженням на зовнішню та внутрішню уваги, так як це буває в тих випадках, коли викладач, під час розповіді або демонстрації, пропонує студентам одночасно з сприйняттям чого-небудь обдумувати, пригадувати.

Наприклад, на лекції з алгебри і теорії чисел викладач, коли дає означення кільця, може запропонувати студентам згадати означення адитивної абелевої групи для кращого засвоєння ними критеріїв кільця. Іноді при вивченні теорем, доведення яких дуже громіздке, не доцільно відволікати увагу студентів на пригадування інших теорем або означень. Це призводить до відволікання від логічно побудованої схеми доведення і як наслідок не розуміння частини доведення або переходу від одного виразу до іншого шляхом перетворень.

Стійкість уваги у навчальній діяльності обумовлена перш за все силою та яскравістю змісту навчального матеріалу та освідомлення його необхідності. Це викликає інтерес та позитивне ставлення студента до навчання. Інтерес, як своєрідна особливість людини, яка проявляється в його направленості на певні об'єкти, прагнення ближче їх взнати, оволодіти ними, виступає як мотив до навчання, як одна з важливих сил, що збуджує увагу студента.

Н. Г. Морозова своїми дослідами показала, що інтерес виникає в зв'язку з поставленою пізнавальною задачею певної складності. Така задача викликає активний пошук її розв'язку. При цьому необхідно, щоб ця задача була прийнята студентами як власна проблема, як питання, яке він сам перед собою ставить.

В процесі навчання треба викликати у студентів інтерес до знань, направляти його. Під час занять може виникнути ситуативний інтерес, який викликається емоційним викладом, наведеними прикладами, фактами, наочними засобами. Глибокий інтерес викликається новим матеріалом, новими досягненнями науки і техніки.

Наприклад, при вивченні теорії ймовірності на перших парах можна зацікавити студентів наступними прикладами.

Граючи в казино в кості гравці одночасно кидають два кубика. 36 перестановок дають можливість набрати від 2 до 12 очок. Ймовірність випадання якого числа найбільш ймовірна? Найбільш ймовірна сума - 7, так як її можна отримати шістьма різними способами, з ймовірністю 1/6. Чим більша або менша сума очок, тим рідше вона випадає.

Підкидають чотири монети. Ймовірність випадання двох "орлів" найбільша із усіх можливих комбінацій.

Запропонувати студентам самостійно визначити яка ймовірність того, що двоє їх однокурсників народилися в один день?

Спираючись на інтерес слухачів в процесі навчання, не треба захоплюватися дрібними фактами, які не мають суттєвого значення для змісту питання, яке розглядається. Серйозний зміст матеріалу, цікавий його виклад студенти зустрічають з більшим інтересом, ніж повідомлення малозначущих фактів, хоч і цікавих, але, які не мають прямого відношення до справи. Відомий діяч театрального мистецтва Образцов розповідає, як один режисер, з метою привернути увагу публіки на голос тенора під час вистави в опері, організував його виїзд на сцену на живому коні. Але ефект був протилежним: глядачі зацікавилися не голосом тенора, а конем, його поведінкою на сцені. На заняттях буває, що використання викладачем цікавих засобів наочності, демонстрації можуть настільки зацікавити слухачів, що стануть домінуючими у їх свідомості, затуляючи собою зміст заняття.

Активізація уваги на заняттях досягається різними способами. В цьому відношенні викладач повинен ставити певні вимоги як до студентів та умов навчання, так і до самого себе. З метою активізації уваги слухачів використовують метод новизни. Якщо навіть відомий вже матеріал збагатити новими фактами, він стає цікавим. Шаблон, трафарет як засоби викладання, звернення до слухачів може заглушити навіть нову та важливу інформацію.


СкачатиСкачати:КУРСОВА РОБОТА на тему: Психологічні особливості засвоєння с


Схожі реферати:
  • ЛІнійні різницеві рівняння зі сталими коефіцієнтами. Задача Коші (реферат)
  • Інвестування у слаборозвинених країнах Успіхи Китаю у проведенні реформування економіки за останні роки пов'язані зі здійснюваною урядом цієї країни
  • Розрахунки фінансової стійкості підприємства. Сутність фінансів підприємства Радикальні зміни в економіці України, які відбулися в 90-ті роки минулог
  • Закінчений та незакінчений злочини. Готування до злочину 1.
  • Історія і розвиток фізичної культури і спорту в Україні (з 1917 по 2005 рр.) Перше спортивне товариство в Україні створено у Львові. Перший
  • Основи банківського маркетингу (курсова)
  • Моральне і національне виховання у досвіді педагогів і письменників Г. Сковороди, І. Котляревського, П.Куліша, Ю.Федьковича, В.Сухомлинського
  • Принцип конституційного правління передбачає розподіл влади. Принцип поділу влади на законодавчу, викона
  • Трагедія особистості у п'єсі І. Карпенка-Карого "Сава Чалий" (реферат)
  • КОНТРОЛЬНА РОБОТА з бухгалтерського обліку 1. Яка різниця між бланками фінансової звітності і бланками суворого обліку До бланків документів суворого обліку




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.033446