Реферат Застосування норм права (реферат)


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Застосування норм права (реферат)

Реферат на тему:

Застосування норм права.

Зміст.

Вступ.........3

1. Поняття та суть застосування норм права.........5

2. Підстави для застосування норм права.........8

3. Стадії застосування норм права та їх механізм.........8

Висновки.........8

Література.........8

Вступ.

Держава і право є найважливішим, найціннішим на­дбанням людської цивілізації. Вони із засобів, які служать ок­ремим групам людей, стають механізмом, який все більше за­безпечує права, добробут, можливість розвиватися для всіх лю­дей. Дійсно, держава і право є унікальний, неповторний, уні­версальний витвір людського розуму і рук.

Новітнє українське право має незаперечну історичну цін­ність, оскільки є виразником рівня розвитку та право­вої культури українського народу. Воно виражає вищу до­цільність — потребу і бажання мати власну державу, за­довольняє їх і створює передумови для уточнення і вдоско­налення.

У сучасному українському праві вже сьогодні закріпилися політичні, моральні, культурні, національні, загальнолюдські, особистісні цінності. Через право вони дістануть практич­ний вираз, воно ж стане ще й засобом осягнення цих цін­ностей.

Для українського суспільства характерною рисою сього­дення є, зростання кількості правопорушень і злочинів. Пра­во може і повинно впливати на стабільність суспільства, оскільки в ньому закріплюються засоби боротьби із злочинами і правопорушеннями та засобами впливу на злочинців і правопорушників.

Право покликане бути інструментом духовного оздоров­лення українського суспільства. Саме існування норм, які гарантують права особи, родини (сім'ї), нації, реалізація цих норм у суспільній практиці сприятимуть появі почуття безпеки захищеності, стимулюватимуть розвиток відчуття волі, свободи як окремої людини, так і всього українського народу. Водночас лише свобода особи породжує свободу народу, а ця остання дає змогу і народу і окремій особі відчу­вати себе рівними серед інших людей і народів.

Право завжди пов'язане з суспільним життям людини. Лю­дина є носієм і основним споживачем його приписів (норм), а її інтереси і потреби — джерелом змісту правил поведінки людей в суспільстві. Право забезпечує загальний порядок, що проявляється в суспільній поведінці людей, установ, органі­зацій і держави. Право проявляє себе як загальний обов'яз­ковий порядок, що панує над волею кожної людини. Пра­вове регулювання — це проголошення державою вимог до лю­дини в формі правових приписів, з одного боку, та виконання особою цих вимог (правових обов'язків) — з другого.

Право — це специфічна форма регулювання поведінки лю­дей, сукупність правил поведінки (норм), встановлених або санкціонованих державною владою, що виражають інтереси, потреби та надії переважної більшості громадян, що ство­рили державу з метою захисту їх прав, свобод і власнос­ті, стабілізації суспільних відносин, встановлення цивілізо­ваного правового порядку в країні, зміцнення і розвитку держави.

Право є юридичною основою для виникнення держави. Держава не може існувати без права.

Право, на відміну від інших соціальних нормнорм мо­ралі, норм громадських організацій та установ, релігійних норм, має свої особливості.

Коли мова йде про право, то мається на увазі єдина система правових норм. В такій системній єдності правові норми діють у взаємозв'язку, взаємно доповнюючи одна одну своїми приписа­ми правил поведінки. Отже, право є система норм, в цьому його особливість.

В курсовій роботі зроблено спробу розкрити основні питання щодо застосування норм права, а саме: поняття застосування правових норм, підстави і стадії застосування норм права в суспільстві.

1. Поняття та суть застосування норм права.

Реалізація права має надзвичайно велике значення, і вона тісно пов'язана із правомірною поведінкою суб'єктів су­спільних відносин. При допомозі цих двох процесів реалізу­ються суб'єктивні права і обов'язки учасників суспільних відносин. Реалізація права необхідна для розв'язання спорів між учасниками суспільних відносин Вона здійснюється в випадку скоєння правопорушень. Вона також необхідна в випадку здійснення з боку держави контролю за законністю і доцільністю дій (діяльності) учасників суспільних відно­син. Наприклад, реєстрація статутів громадських, коопера­тивних і приватних організацій. Значення реалізації полягає в переведенні правових норм із сфери необхідного в сферу реального життя. Значення реалізації норм права підвищуєть­ся із введенням автоматизованих систем управління. При їх допомозі можна програмувати сам процес застосування пра­вових норм.

В результаті реалізації права завершується механізм право­вого регулювання. В процесі реалізації права здійснюється перевід правових приписів в фактичну поведінку учасників суспільних відносин. Результатом реалізації права являється правомірна поведінка людей, направлена на вирішення со­ціально-економічних, політичних та інших завдань, задово­лення потреб і інтересів учасників суспільних відносин.

Форми реалізації права залежать від способів правового регулювання — дозволяючий, імперативний, заохочуючий і автономний. В зв'язку із цим виділяють чотири форми реа­лізації права: дотримання, виконання, використання і за­стосування.

Дотримання права — це така форма реалізації, яка полягає в пасивній поведінці учасників суспільних відносин. Вона виражається в утриманні від активних дій, щоб не поруши­ти заборонні норми права. В даному випадку реалізується юридичний обов'язок. Наприклад, дотримання правил до­рожнього руху, дисципліни праці. Дотримання права здійснюється, як правило, добровільно. Якщо ж ці норми порушуються, то реалізація здійснюється через державний примус при застосуванні норм права.

Виконання права — це така форма реалізації права, яка полягає в активній поведінці суб'єктів, оскільки необхідно виконати (здійснити) юридичні обов'язки, передбачені нор­мами права. Шляхом виконання реалізуються зобов'язуючі норми права. Наприклад, реалізація договірних зобов'язань, сплата податків.

Використання права — це така форма реалізації правових норм, яка полягає в здійсненні суб'єктами своїх прав. Вона полягає в активній поведінці учасників суспільних відносин по реалізації суб'єктивних прав, свобод і законних інтересів, передбачених управомочними нормами права. Ця форма реалізації здійснюється добровільно, за власним бажанням суб'єктів. Наприклад, договір даріння, реалізація права на освіту, права на працю тощо.

Всі ці три форми реалізації норм права називають безпо­середніми формами реалізації, оскільки суб'єкти реалізують самі свої суб'єктивні права, свободи і обов'язки. Четвертою формою реалізації права є застосування правових норм.

Застосування норм права являється однією із форм реалі­зації права. В першу чергу мова повинна йти про застосу­вання законодавчих і підзаконних актів, оскільки правоохо­ронні органи й інші суб'єкти, які застосовують норми пра­ва, орієнтуються на нормативні акти, а не на право і його принципи. Таким чином, термін «застосування правових норм», який закріпився в теорії права і правозастосувальній діяльності, можна вважати в певній мірі умовним. Якщо ж закони і підзаконні акти мають правовий характер, то сам термін адекватний його змісту і значенню.

Такий підхід до розуміння цього терміну обумовлений і тим, що в нас існує система писаного права, де основною формою є нормативно-правовий акт. Інші форми права — правовий звичай, нормативний договір — малорозповсюджені в республіці, а правовий прецедент офіційно не визна­ний державною владою, хоча в окремих випадках фактично існує. Нині немає рації змінювати або уточнювати цей термін як в теорії права, так і в правозастосувальній діяльності, ос­кільки практично всі юристи розуміють його значення як застосування нормативно-правових актів.

Застосування норм права — це особлива форма реалізації права. Її особливість полягає в тому, що вона суттєво відрізняється від інших форм реалізації права — виконання, дотримання і використання. Ця форма реалізації права має свої ознаки (риси), які відрізняють її від інших форм реалі­зації, а також від інших правових явищ.

По-перше, застосування правових норм входить в правову систему суспільства. Воно являється її складовою частиною, без якої неможливе правове регулювання суспільних відно­син. В правовій системі цей процес опирається на систему права і систему законодавства. По своєму значенню засто­сування права займає друге місце після правотворчості, а при певних соціальних умовах є не менш важливим фактором, який суттєво впливає на правове регулювання в про­цесі впливу права на суспільні відносини. В процесі право-творчості в нормативні акти закладають моделі правомірної поведінки і діяльності суб'єктів суспільних відносин, які не можуть бути впроваджені в реальні правовідносини.'

По-друге, застосування норм права має комплексний ха­рактер, і воно охоплює, як правило, й інші форми реалізації права, або здійснюється паралельно. Посадова особа, яка приймає рішення (індивідуальний акт) по тій чи іншій справі, не тільки застосовує норми права, але одночасно зобов'яза­на виконувати, дотримуватись, а іноді і використовувати норми матеріального і процесуального права, щоб реалізу­вати принципи законності і доцільності в правозастосувальній діяльності.

По-третє, застосування норм права має, як правило, влад­ний характер і здійснюється відповідними компетентними державними органами чи службовими особами. Це означає, що держава дозволяє застосовувати норми права тільки своїм компетентним органам або уповноважує на такі дії окремі юридичні особи (громадські організації). Наприклад, проф­спілкові комітети, ради трудового колективу в межах їх ком­петенції і т.п.

В сучасний період, при переході до громадянського суспільства і ринкової економі­ки відбувається розширення сфери застосування норм пра­ва з боку окремих суб'єктів громадянського суспільства. В нових умовах досить часто фізичні особи мають можливість стати одночасно і юридичними особами. Наприклад, фермер, вищі і середні приватні навчальні заклади і в цілому приват­ний сектор. В цих випадках застосування правових норм в значній мірі співпадає з такою формою реалізації права як використання. Наприклад, укладання трудового договору при прийнятті на роботу, подача заяви про звільнення з роботи за власним бажанням. Це факти не тільки використання норм права, але і певна стадія застосування норм права. Це яск­раво можна проілюструвати на прикладі укладання довогору підряду між громадянами.

По-четверте, застосування норм права означає реалізацію законодавства в правовідносинах. Ця форма реалізації змінює ті чи інші правовідносини. Вона конкретизує юридичні права і обов'язки суб'єктів правовідносин.

Правові відносини безпосередньо пов'язані з юридични­ми фактами. В зв'язку із цим застосування норм права — це такий спосіб реалізації права, коли дії норм права зв'язані з конкретними фактами, коли норма застосовується до цих фактів. Поза юридичне значимими фактами, з якими пра­вові норми пов'язують певні юридичні наслідки, неможливе застосування правових норм. Юридичні наслідки пов'язані з виникненням, змінами і припиненням правових відносин.

По-п'яте, застосування норм права відрізняється від інших форм реалізації своїми потребами. Потреби застосування норм права виникають в основному в таких випадках: 1) коли передбачені нормою суб'єктивні права і обов'язки за своїм характером такі, що не можуть виникати у конкрет­них суб'єктів із їх односторонніх заяв, угод або договорів, а вимагають відповідного індивідуальної о акта державних ус­танов; 2) коли відомий факт правопорушення і потрібно встановити його наслідки або визначити за нього санкцію, 3) коли існують прогалини в національному праві і потрібне застосування аналогії права і закону.

Ці потреби особливо стосуються правопорушень, і засто­сування правових норм обумовлене необхідністю викорис­тання державного примусу, як за факт правопорушення, так і в інших випадках примусу. Державний примус направле­ний на зміцнення законності і правопорядку. Без застосу­вання норм права неможливо реалізувати саме право. Та­ким чином можна дати визначення застосування норм пра­ва. Застосування правових норм (правозастосовча діяльність) — це одна із форм реалізації права, яка має державно-влад­ний організуючий характер компетентних державних органів і уповноважених державою інших суб'єктів суспільних відно­син і направлена на зміну, припинення або виникнення пра­вовідносин шляхом видання індивідуальних актів застосу­вання правових норм в певних формах, а також направлена на конкретизацію правового регулювання і охорону соціаль­них цінностей.


СкачатиСкачати:Застосування норм права (реферат)


Схожі реферати:
  • Світовий "демографічний вибух" Цей загальновживаний термін означає явище прискореного збільшення кількості землян у ММ ст. Власне, в усі часи
  • КУРСОВА РОБОТА на тему: Методики розслідування хуліганства ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Кримінально-правова та криміналістична характери
  • РЕФЕРАТ на тему: Дидактичні ігри та їх місце в особистісно-орієнтованому навчальному процесі дошкільних закладів ПЛАН Вступ 1. Особливості дидакт
  • ДОПОВІДЬ на тему: Випилювання лобзиком (ручним) Як матеріал для випилювання рекомендується використовувати фанеру товщиною 3 5 мм,
  • Фінансовий облік розрахунків з бюджетом (курсова)
  • Російський модерн (курсова)
  • КУРСОВА РОБОТА на тему: Психологічні аспекти індивідуалізації навчання студентів Зміст ВСТУП РОЗДІЛ 1. Психологічні особливості студентськ
  • Робота до диференційованого заліку на тему: Культура Візантії
  • Невідновлювані енергоресурси, їх види та характеристика ПЛАН 1. Поняття про невідновлювані енергоресурси 2. Торф 3. Вугілля




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.033360