Реферат Реферат з правознавства Криміналістика: розслідування незаконного обігу вогнепальної зброї та тілесних ушкоджень Останнім часом в Україні одним з


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Реферат з правознавства Криміналістика: розслідування незако

Реферат з правознавства

Криміналістика: розслідування незаконного обігу вогнепальної зброї та тілесних ушкоджень

Останнім часом в Україні одним з факторів погіршення криміногенної обста­новки є наростаюча озброєність злочинного світу і відкрита демонстрація зброї. У та­кій ситуації особливої актуальності та гостроти набувають проблеми боротьби з розкраданням і незаконним обігом вогнепальної зброї. Розглядувані злочини, будучи од­ним з найбільш «перспективних» напрямів діяльності організованих злочинних угру­повань, поряд з торгівлею наркотиками, людьми, контрабандою й проституцією, не тільки не зменшуються, але й призводять до розширення так званого «збройового чорного ринку». Вони стають усе більш дохідним злочинним промислом, які мають, на відміну від ряду інших посягань, відносно велику доступність і менший ступінь ризику викриття.

Кримінальна відповідальність за незаконний обіг вогнепальної зброї передбаче­на ст. 262 КК України («Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем»), ст. 263 КК України («Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами») і ст. 264 КК України («Недбале зберігання вогнепальної зброї або бо­йових припасів»). З криміналістичної точки зору розслідування всіх цих злочинів має багато спільного, що дозволяє дати їх узагальнену характеристику.

Для формування методики розслідування незаконного обігу вогнепальної зброї важливе значення мають такі елементи криміналістичної характеристики, як: пред­мет злочинного посягання, способи вчинення злочину, типові сліди, обстановка вчи­нення таких злочинів і особа злочинця.

Предметом злочинного посягання злочинів, передбачених статтями 262-264 КК України, є вогнепальна зброя, до якої відносяться усі вили бойової, спортивної, на­різної мисливської зброї (крім гладкоствольної мисливської), призначені для меха­нічного ураження живої цілі на відстані, а також знищення чи ушкодження навко­лишнього середовища, для здійснення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згорянні вибухової речовини — пороху чи інших спеці­альних горючих сумішей. Вона може бути як саморобною (кустарного виготовлен­ня), так і виготовлена промисловим способом (заводським). Предметом злочину, пе­редбаченого ст. 264 КК України, крім зазначених вище видів вогнепальної зброї, мо­же бути також гладкоствольна мисливська вогнепальна зброя.

У тих випадках, коли вирішення питання, чи є зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами відповідні предмети, вимагає спеціальних знань, по справі слід призначити та провести судову експертизу у відповідній експертній установі (пунк­ти 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в спра­вах про розкрадання, виготовлення, зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами» від S липня 1994 р. № 6).

Найбільшою популярністю в злочинному середовищі користуються найрозповсюдженіші на Заході пістолети і пістолети-кулемети під штатний у НАТО 9-мм піс­толетний патрон “парабелум”. Разом з тим, злочинці часто продовжують користува­тися пістолетами радянських зразків, тому що у нас саме до цієї зброї найпростіше дістати боєприпаси. Найбільш поширеними в незаконному обігу с пістолети Мака­рова (ПМ) і Стєчкіна (АЛС) радянського виробництва, а також пістолети Токарева (ТТ), виготовлені не тільки в СРСР, але й у Польщі, Югославії, Китаї, а також ав­томати Калашникова всіх моделей, останнім часом наймані професійні кілери все частіше використовують високоточну зброю іноземного виробництва — снайперські гвинтівки, оснащені оптичними і нічними прицілами, лазерними цілепокажчиками тощо.

Спосіб вчинення злочину являє собою систему дій щодо підготовки, вчинення і приховування злочину, яка детермінована умовами зовнішнього середовища і психофізіологічними властивостями особи і спрямована на досягнення бажаного резуль­тату.

Підготовчі дії злочинця при незаконному обігу вогнепальної зброї починаються з моменту виникнення злочинного наміру в злочинця й прийняття рішення про вчи­нення таких злочинів. У ході підготовки злочинці ретельно вивчають об'єкт майбут­нього злочину: режим роботи підприємства, установи; маршрути, час і засоби пере­сування особи, яка має доступ до сховищ озброєння; наявність технічних засобів за­хисту й охоронної сигналізації, наявність сейфів та спеціальних захисних сховищ. Для вчинення злочину здобувається зброя, проводяться консультації з «фахівцями», встановлюються контакти з працівниками правоохоронних органів, а також особа­ми, які мають доступ до зброї, підшукується транспорт, готуються технічні засоби для злому перешкод, виведення з ладу засобів охоронної сигналізації.

Учинення злочину ретельно планується, до злочинних дій нерідко втягується значна кількість осіб (робітники, посадові особи, охоронці, водії транспортних засо­бів, що беруть участь у перевезенні вантажів з цих підприємств та ін.) розподіля­ються ролі учасників вчинення злочину.

Злочини, пов'язані з розкраданням і незаконним обігом вогнепальної зброї, ха­рактеризуються різноманітними діями, такими як: 1) розкрадання вогнепальної зброї зі Збройних Сил, МВС, Служби безпеки, воєнізованої охорони; 2) розкрадання вог­непальної зброї та окремих складових частин і механізмів на збройових заводах; 3) кустарне виготовлення вогнепальної зброї; 4) законне придбання нарізної ї гладкоствольної спортивної чи мисливської зброї з наступною його передачею в руки злочинного світу; 5) незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення і збут вогнепальної зброї; 6) недбале зберігання вогнепальної зброї; 7) контрабандне вве­зення зброї та боєприпасів через кордон та ін.

До основних способів заволодіння вогнепальною зброєю відносяться: 1) роз­крадання шляхом крадіжки або шахрайства; 2) розкрадання шляхом зловживання службовим становищем особою, у розпорядженні або під охороною якої знаходить­ся вогнепальна зброя і боєприпаси; 3) розкрадання шляхом грабежу або розбійно­го нападу.

Способи заволодіння можуть бути найрізноманітнішими, однак у діях злочинців спостерігається стійка повторюваність залежно від об'єкта нападу. Так, при проник­ненні на охоронюваний об'єкт заподіюється фізична шкода особам, які здійснюють охорону такого об'єкта. У випадку проникнення на технічно захищене сховище вжи­ваються заходи, що забезпечують виведення з ладу охоронної сигналізації і злом пе­решкод, сховищ (стіни, двері, сейфи тощо).

За способом проникнення на місце розкрадання можна установити окремі якос­ті особи злочинця, такі як наявність професійних навичок і злочинного досвіду, фі­зичні дані, ступінь інформованості злочинців про умови зберігання, часу і порядку одержання, видачі й обліку зброї та боєприпасів. Для конкретних способів проник­нення на місце розкрадання характерні певні механізми утворення слідів, встанов­лення яких у процесі розслідування дозволяє робити висновки про знаряддя злому, про особу злочинця.

У механізмі злочину при заволодінні вогнепальною зброєю і боєприпасами шля­хом грабежу або розбою можна виділити три основних етапи: 1) зближення злочин­ців з жертвою. З цією метою використовуються різні приводи, що відволікають ува­гу і дозволяють підійти досить близько, а також напад зі спини, напад з укриття; 2) взаємодія злочинців між собою, тобто застосування прийомів нейтралізації намагань жертви до опору (заподіяння тілесних ушкоджень, зв'язування і погроза); 3) на­ступні дії злочинця по заволодінню вогнепальною зброєю.

Дії по прихованню слідів злочину здійснюються на всіх етапах злочинної ді­яльності. При підготовці до злочину здійснюється маскування зовнішніх ознак (ма­ски, додаткові аксесуари, форма співробітників міліції та ін.), підбір одягу і взут­тя, придбання або підготовка наявних транспортних засобів для швидкого відхо­ду з місця злочину. На стадії вчинення злочину вживаються заходи, направлені на приховування слідів на місці злочину. Після закінчення злочину знищуються одяг, предмети, що використовувалися при вчиненні злочину, підробляються докумен­ти, що засвідчують особу, змінюються місця проживання і роботи, вчинюється тиск на потерпілих і свідків, приховується викрадене, знищуються маркувальні по­значення та упакування. У ряді випадків механічній обробці піддаються внутріш­ні стінки каналу ствола для позбавлення можливості ідентифікації даного екземп­ляра зброї.

Прийоми приховання злочину при заволодінні предметами озброєння шляхом зловживання службовим становищем особою, у віданні або під охороною якої зна­ходиться вогнепальна зброя і боєприпаси, відрізняються під вищенаведених. Вони полягають в основному в здійсненні підробок у звітних документах про рух предме­тів озброєння чи комплектуючих деталей.

Установлення способу вчинення і приховування злочину здійснюється за таки­ми напрямами: аналіз слідів, виявлених на місці злочину; одержання показань від осіб, інформованих про даму подію; аналіз інших елементів криміналістичної харак­теристики (наприклад, відомостей про особи злочинців і особливості організації зло­чинної структури, характеристику і кількість викраденого, типові сліди, обстановку вчинення такого роду злочинів тощо).

Обстановка вчинення розкрадань і незаконного обігу вогнепальної зброї і боє­припасів включає такі важливі компоненти, як місце і час їх вчинення, умови збе­рігання й охорони предметів озброєння, обставини, що сприяють розкраданням.

Залежно від об'єктів злочини вчинюються: на заводах-виготовлювачах предметів озброєння, у військових підрозділах, правоохоронних органах, мисливських колекти­вах, спортивних товариствах, фінансових і комерційних структурах, навчальних закла­дах, на приватних охоронних і детективних підприємствах, а також па підприємствах, що мають вогнепальну зброю і боєприпаси для проведення виробничих, рятуваль­них, дослідницьких робіт, навчання й охорони. Так, для підприємств-виготовлювачів нерідкими є вчинення крадіжок робітниками як готових виробів, так і окремих механізмів з цехів і складів. Значною мірою цьому сприяє відсутність належного конт­ролю й обліку за витратою комплектуючих деталей, а також порушення, що допускаються співробітниками охорони.

Значна кількість розкрадань вогнепальної зброї і боєприпасів пов'язана з нена­лежним збереженням готових виробів, у тому числі в місцях складування на підприємствах-виготовлювачах.

Розкрадання можуть вчинюватися в місцях використання предметів озброєння: вогнепальної зброї і боєприпасів — на стрільбищах під час бойових стрільб; боєпри­пасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв — у місцях провадження підривних робіт та ін.

Ще одним джерелом надходження зброї в незаконний обіг е її розкрадання як з територій військових частин, так і у військовослужбовців, останнє стає можли­вим через недоліки в організації служби, ослаблення службово-бойової дисципліни і неналежного виконання військовослужбовцями своїх обов'язків під час несення служби.

Типові сліди. Для розглядуваних злочинів, крім традиційних слідів, таких, як слі­ди рук, ніг, транспортних засобів, знарядь злому, слідів застосування вогнепальної зброї, можуть бути виявлені сліди збройового змащення, окремі екземпляри боєпри­пасів, деталей і вузлів викраденої вогнепальної зброї і вибухових пристроїв, ємкості для зберігання і перевезення зброї і боєприпасів, а також їх частини, пакувальні ма­теріали, частки вибухових речовин тощо.

Сліди можуть бути залишені злочинцями не тільки на місці злочину, а й за його межами, недалеко від нього, де зручно позбутися непотрібних предметів, захоплених при вчиненні злочину. На викинутих об'єктах можуть залишитися сліди пальців рук підозрюваних, їх волосся, інші біологічні об'єкти.

Вид і локалізація слідів, залишених учасниками розкрадання, залежать від спо­собу вчинення злочину і є його проявом. Так. якщо при вчиненні розкрадань пред­метів озброєння шляхом крадіжок, грабежів і розбійних нападів залишаються вище­зазначені сліди, то у випадку вчинення розкрадання шляхом зловживання своїм служ­бовим становищем слідами можуть бути підробки в товарно-транспортних накладних, картках складського обліку, фіктивні договори і гарантійні листи, доручення, платіж­ні доручення тощо.

Особа злочинця. Аналіз судово-слідчої практики показує, що розкрадання і незаконний обіг вогнепальної зброї відноситься до розряду «чоловічих злочинів», тому що абсолютна більшість таких злочинів, як правило, вчинюється чоловіками. Мають місце одиничні випадки, коли у вчиненні такого роду злочинів брала участь жінка і, як правило, її роль полягала у вчиненні підготовчих дій.

Споживчі властивості вогнепальної зброї як предмета злочинного посягання впливають на виникнення у визначеної категорії громадян злочинного інтересу до цих виробів, вибір ними відповідного способу вчинення і приховання цих зло­чинів.

Врахування цих властивостей допомагає органам, що ведуть розслідування, у ви­суненні версій щодо особи злочинців, їх кількості, віку, мотивів та цілей. Як відо­мо, підставою для можливого судження про особу невідомого злочинця може слугу­вати конкретний предмет посягання. У даному випадку це досягається вирішенням таких питань: особи якої категорії найчастіше посягають на подібний предмет, хто може бути найбільш зацікавлений у його заволодінні.

До таких злочинців, насамперед, слід віднести: 1) раніше судимих за тяжкі зло­чини проти особи і власності, які озброюються для вчинення розбоїв; 2) злочинні угруповання, що викрадають вогнепальну зброю, вибухові речовини з метою про­дажу як на території країни, так і для контрабандного вивозу за кордон; 3) особи, які мають за мету зведення рахунків з мотивів ревнощів, ворожості до окремих гро­мадян, у тому числі до представників правоохоронних органів, інших владних струк­тур та ін.; 4) особи з числа хуліганствуючих елементів, намір яких спрямований на злісне порушення громадського порядку із застосуванням вогнепальної зброї; 5) гро­мадян, то заволодівають вогнепальною зброєю для вчинення розправи над особа­ми, які належать до іншої національності, релігії, політичної партії тощо; 6) грома­дян, які вчинюють розкрадання вогнепальної зброї, бойових припасів з метою їх колекціонування, використання при полюванні, рибній ловлі; 7) громадян, які за­володівають вогнепальною зброєю для самогубства; 8) особи з психічними відхи­леннями.

Обставини, що підлягають з'ясуванню

Успішне розкриття розкрадання і незаконного обігу вогнепальної зброї і викрит­тя осіб, винних у вчиненні таких злочинів, значною мірою забезпечуються обґрунтованим, своєчасним порушенням кримінальної справи і встановленням обставин. що підлягають доказуванню.

При порушенні кримінальних справ за фактами розкрадання вогнепальної зброї і боєприпасів необхідно встановити: 1) коли і де вчинено розкрадання; 2) кількість осіб, що брали участь у вчиненні злочину; 3) спосіб вчинення злочину, мета, кіль­кість викраденого; 4) кому належала викрадена вогнепальна зброя, боєприпаси (дер­жаві, громадським організаціям, комерційним структурам чи окремому громадяни­ну); 5) хто вчинив злочин, якщо в розкраданні брало участь кілька осіб, то яка роль кожного; 6) чи не вчинювали зазначені особи аналогічні розкрадання раніше; 7) при­чини й умови, що сприяли вчиненню злочину.

Кримінальна справа за фактом про незаконне придбання, збут, зберігання і но­сіння вогнепальної зброї і боєприпасів може бути порушена тільки у випадку виявлен­ня і вилучення у конкретної особи вогнепальної зброї, її основних частим, боєпри­пасів. Тому співробітники органів внутрішніх справ проводять огляд транспортних засобів, особистий огляд водіїв і пасажирів, їх речей і вантажів, а також пішоходів, вилучаючи виявлену зброю, боєприпаси.

Перед порушенням кримінальної справи необхідно уважно вивчити всі обстави­ни правопорушення, звернути увагу на: 1) правильність оформлення органом дізнан­ня таких документів, як рапорт співробітника органів внутрішніх справ, заява або повідомлення громадянина п інші документи, що слугували підставою для достав­лення особи в чергову частину міліції; 2) протокол про адміністративне правопору­шення; 3) протокол особистого огляду затриманого і Гюго речей (ст. 264 КпАП Украї­ни); 4) документ про вилучення зброї, боєприпасів, у тому числі: а) протокол вилу­чення зброї, боєприпасів; б) протокол огляду транспортного засобу і перевірки вантажу, що перевозиться. У протоколі повинні бути чітко зазначені обставини ви­лучення: хто, де, коли виявив зброю (її основні частини), боєприпаси, у зв'язку з чим і в кого вона вилучається, докладі мім опис об'єкта, найменування, номер, серія зброї, зовнішній вигляд, індивідуальні ознаки: 5) довідку експерта про проведене криміналістичне дослідження, у якій повинно бути вказано: чи є вилучений предмет вогнепальною зброєю (його складовою частиною), боєприпасами, чи придатна вона для здійснення пострілу, застосування; б) отримані від затриманої особи документи на вилучену зброю, боєприпаси; 7) пояснення від затриманої особи, у якому повин­на бути відбита об'єктивна сторона вчиненого злочину; S) копії документів органів дозвільної системи МВС про звернення громадянина за реєстрацією зброї; 9) доку­мент про направлення особи на медичне освідування для виявлення слідів носіння зброї, боєприпасів; 10) висновок (протокол) медичного освідування; 11) пояснення очевидців.

Необхідно перевірити наявність у представлених матеріалах обставин, що виклю­чають провадження по справі: вік підозрюваного, наявність дозволу органів внутріш­ніх справ на зброю, факт добровільної здачі зброї тощо.

При вирішенні питання про порушення кримінальної справи за фактами неза­конного обігу зброї, боєприпасів і вибухових речовин, особливо при перевірці заяв, значну увагу слід приділити об'єктивній стороні діяння: 1) наявність або відсутність дозволу на носіння, зберігання, придбання зброї, боєприпасів, вибухових речовин, що можливо встановити одержанням довідки з органів внутрішніх справ або іншої організації, на яку вкаже перевірюваний; 2) чи придатні зброя, боєприпаси до вико­ристання. У цьому випадку слід запросити для консультації спеціаліста-баліста й одер­жати необхідні відомості для прийняття правильного рішення; 3) варто з'ясовувати, чи не було факту добровільної здачі зброї, боєприпасів і вибухових речовин.

Під час розслідування увага, насамперед, повинна бути приділена з'ясуванню та­ких обставин: 1) у чому конкретно проявляється кримінальне карне діяння, пов'я­зане з заволодінням вогнепальною зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами: тільки в одній з перерахованих у законі дій (виготовлення, придбання, носіння, збе­рігання або збут, а також розкрадання зазначених об'єктів) або їх сукупності; деталь­на характеристика кожної з цих дій: місце, час, інші обставини, при яких вони вчи­нені; 2) чи носили вони разовий характер або вчинювалися неодноразово; 3) чи не вчинене розкрадання вогнепальної зброї, боєприпасів або вибухових речовин шля­хом розбійного нападу; 4) кількість і характер зброї (вона є вогнепальною, гладкоствольною мисливською або холодною), боєприпасів і вибухових речовин; 5) чи не здала особа, яка зберігала вогнепальну зброю, боєприпаси або вибухові речовини без відповідного дозволу, перелічене добровільно; 6) ким вчинені розкрадання, незакон­не носіння, зберігання, придбання, виготовлення або збут зброї, боєприпасів або ви­бухових речовин; 7) чи не вчинене розкрадання зазначених об'єктів за попередньою змовою групою осіб, особливо небезпечним рецидивістом або особою, якій вогнепальна зброя, боєприпаси або вибухові речовини видані для службового користуван­ня; 8) винність особи у вчиненні злочину, його мотиви, наявність пом'якшуючих обставин, а також інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого; 9) ха­рактер збитку, заподіяного злочином, його розмір; 10) обставини, що сприяли неза­конному носінню, зберіганню, придбанню, виготовленню або збуту, а також розкра­данню вогнепальної зброї, бойових припасів або вибухових речовин.

Якщо недбале збереження вогнепальної зброї стало умовою вчинення іншою осо­бою злочину з тяжкими наслідками, то необхідно з'ясувати, у чому конкретно по­лягало недбале зберігання зброї, хто знав про це. хто міг цим скористатися, чи попереджувалася особа, відповідальна за зберігання зброї, про необхідність вжиття на­лежних заходів щодо її охорони і чому вона зневажила цим попередженням.


СкачатиСкачати:Реферат з правознавства Криміналістика: розслідування незако


Схожі реферати:
  • Громадсько-політичні об'єднання і рухи (реферат)
  • РЕФЕРАТ на тему: Хімічний склад повітря і його гігієнічне значення. Санітарно-гігієнічне значення забруднення атмосферного повітря, повітря закритих приміще
  • Врахування психологічного аспекту при встановленні цін на товари (реферат)
  • Методика вивчення твору з хором. Елементи хорового звучання (реферат)
  • Статут про студії Українського Вільного Університету в Празі
  • на тему: Розвиток екологічних знань та їх роль у становленні цивілізації. Українська екологічна школа. Пл
  • "В сiм'ї вольнiй, новiй" (присвячено Тарасовi Шевченку) Якщо людина не має мрiї - її життя буде обов'язково сумнимi поро
  • Зведення і групування статистичних матеріалів. Статистичні таблиці Суть статистичного зведення і групування У результаті статистичного спостереже
  • РЕФЕРАТ на тему: Природне оточення та матеріальна культура основні елементи життєвого середовища людини ПЛАН 1. Система "люд
  • КУРСОВА РОБОТА на тему: Культура поведінки та службовий етикет посадової особи місцевого самоврядування ЗМІСТ Вступ...




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.034134