Реферат КУРСОВА РОБОТА з підприємництва Розвиток комерції в Україні Зміст ј ИГЇ Рo "1-3" РЬ Рz Рu јј Ра "УИoЧ70728649" ј1. Вступ


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
КУРСОВА РОБОТА з підприємництва Розвиток комерції в Україні

КУРСОВА РОБОТА

з підприємництва

Розвиток комерції в Україні

Зміст

1. Вступ

........4

2. Розвиток комерції в Україні

........7

2.1 Розвиток торгівлі в Київській Русі

........7

2. Розвиток комерції в УРСР

........16

2.3. Розвиток комерційних відносин в України в роки незалежності

........18

3. Висновки та пропозиції

........26

Список використаної літератури

........33

1. Вступ

Проблема комерції довгий час ігнорувалась, замовчувалась або ж свідомо перекручувалась радянською історіографією. Зрозуміло, що тодішньому режиму, який протягом багатьох десятиліть ревно і нещадно поборював вільну торгівлю, ринкову економіку, будь-які спроби економічного усамостійнення України (не кажучи вже про політичне) такі праці були і непотрібні, і небезпечні. Саме поява незалежної України, необхідність переходу її до ринкової економіки, формування і функціонування всеукраїнського ринку, неймовірні труднощі, які доводиться долати на цьому шляху, зумовлюють не лише науково-пізнавальне, але й практично-політичне значення рецензованої праці.

В роботі зроблена спроба узагальнити історичний досвід розвитку обміну, торгівлі, формування ринку на території України від найдавніших часів до середини 80-х років нашого бурхливого століття.

В роботі з конкретно-історичних позицій ґрунтовно й переконливо висвітлюються питання виникнення та розвитку торгівлі в Україні, формування регіональних та всеукраїнського ринку, досліджуються зв’язки останнього з загальноросійським, європейським та світовим ринками, чітко визначаються основні види та форми торгівлі.

Значна увага приділена при цьому вирішальному впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на стан торгівлі і ринкових відносин в Україні в різні періоди. Втрата українським народом своєї державності, загарбання і розподіл українських земель між могутніми сусідніми державами дуже згубно позначились на стані всеукраїнського ринку, виході українських купців, пізніше бізнесменів на європейський та світовий ринки. Радянська влада, що надовго утвердилась в Україні, фактично знищила ринкові стосунки, а існуюча в ній система торгівлі виконувала невластиві їй функції — розподіл продовольчих і промислових товарів. Цілком очевидно, що ліквідація ринкової системи стала однією з основних причин краху колишнього режиму.

Економіка нашої країни з початку року зберігає не тільки високу динаміку - темпи зростання навіть підвищилися. ВВП зріс на 7,5%, промислове виробництво - на 12,4%. Такі темпи удвічі вищі за торішні [16, c. 44].

Намітилися позитивні зрушення у структурі промисловості. Обробна галузь, на яку припадає 70% промислового виробництва, зросла майже на 14%. Зміцнює позиції машинобудування. Темпи зростання в цій галузі становлять майже 28%. Підвищується частка продукції наукового та інноваційного призначення. Обсяги будівництва зросли на 22%. Поліпшилася динаміка на транспорті, вантажооборот збільшився на 12%.

Активно розвивається зовнішньоекономічна діяльність. Експорт товарів зріс на 27%, імпорт - на 29.

Розширюється споживчий ринок. Виробництво товарів народного споживання зросло майже на 18,5%, а роздрібна торгівля - майже на 17. Зростає купівельна спроможність населення, реальна заробітна плата підвищилася на 15%.
Кредитування виробництва зросло на 25% і досягло 53 млрд. грн. Вклади населення в банки зросли на 28% і становлять на сьогоднішній день 25 млрд.

Інфляція з початку року становить 4,6%. За прогнозом наших фахівців, на кінець року ми очікуємо приблизно 7-8%.

Водночас в економічній і соціальній сферах є ще багато проблем, особливо незадіяних резервів. Поки що немає суттєвих зрушень у розв'язанні дуже важливої проблеми - оновлення основних фондів. Амортизаційна політика застаріла і неефективна. Кредитів на ці цілі теж використовується вкрай мало - всього 6%.

Розвиток економіки в регіонах дуже неоднорідний. Припустимо, при зростанні промислового виробництва в Закарпатській області на 36%, на великий жаль, у Полтавській - триває спад 0,7%, у Хмельницькій - приріст всього 5%.

Структура кредитування поки що має торгово-посередницьке спрямування. Тут зайнято майже 40% кредитних ресурсів. Тим часом у будівництво кредитів залучено лише 2%, сільське господарство - 8%.

Слабо використовуються можливості споживчого ринку, його насичення вітчизняною продукцією. Оборот роздрібної торгівлі відстає від росту доходів населення. Натомість імпорт одягу та взуття з початку року зріс у 1,8 рази, продукції харчової промисловості у 1,6 рази.

2. Розвиток комерції в Україні

2.1 Розвиток торгівлі в Київській Русі

На ІХ ст., коли центр торгівлі перемістився на південь, до Константинополя, головною торговою артерією для Києва став славнозвісний шлях "із варяги у греки". Відтак заморська торгівля стала складати основу економічної системи Київської Русі.

Тому не випадково, що першою формальною угодою, укладеною київськими правителями, став договір князя Олега з Візантією (911 р.), згідно з яким руським купцям у Константинополі створювалися надзвичайно сприятливі умови. Коли у ХІІ - ХІІІ ст. у результаті пограбування Константинополя Хрестоносцями та частих нападів кочовиків на торгові шляхи по Дніпру став занепадати обмін з Візантією, дедалі більшого значення для Києва набували торгівельні зносини із Західною Європою, що головним чином йшли через Краків - Прагу - Регенсбург.

На противагу середньовічному Заходу, де земельна аристократія ухилялася від торгівельної діяльності, в Київській Русі торгівлею активно займалися не лише бояри, а й сам князь. Більшу частину року перші правителі витрачали на збір данини у близьких і далеких землях своїх володінь, на привезення її до Києва те на спорядження великої флотилії, що Дніпром везла до Константинополя невільників, хутра, льон, мед, віск та інший товар, який обмінювали на предмети розкошів. Навіть коли князі й бояри ставали більш осілими й прибирали у власність великі земельні володіння, значна частина продукції їхніх господарів призначалася для чужоземних ринків. Для заняття торгівлею існували різноманітні можливості, оскільки в руських містах сформувався численний прошарок купців, а його найбільш впливові й заможні представники вели заморську торгівлю й користувалися однаковими з боярами політичними та юридичними правами. Але у величезній більшості його складали просто дрібні крамарі, які торгували на внутрішньому ринку й часто визискувалися та закабалялися заможнішими купцями.

За оцінками сучасних учених, 13-15% населення Русі мешкало у міських осередках. Як засвідчують літописи, у країні налічувалося близько 240 міст і селищ. Проте цілком імовірно, що десь 150 із них фактично являли собою укріплені поселення напівземлеробського люду. Серед майже 90 великих селищ і міст найбільшим був, поза всяким сумнівом, Київ. До монголо-татарської навали численність його мешканців становила близько 35-40 тис. (Лондон досяг таких цифр лише через 100 років). Для порівняння, такі важливі центри, як Чернігів та Переяслав, Володимир-Волинський, Львів і Галич, налічували не більше 4-5 тис. жителів кожен. Населення цих міст переважно складалося з дрібних торгівців та ремісників, оскільки великого поширення набули ремесла. Так, у Києві було представлено від 40 до 60 різних ремесел, найважливішими серед них були теслярство, ковальство, гончарство та кожум'яцтво [13, c. 48].

Деякі історики підкреслюють комерційну спрямованість економіки Київської Русі. Інші, на противагу їм, доводять, що її основу становило землеробство. Цієї ж думки тримаються видатні українські історики Михайло Грушевський, Дмитро Багалій та Ярослав Пастернак, а також провідні радянські фахівці з цього питання. Вони вважають, що оскільки слов'яни традиційно були людом землеробським, то малоймовірно, що у Київську добу вони раптом змінили спосіб життя. Додатковим підтвердженням цієї гіпотези є часті згадки про землеробську діяльність на Русі у літописах, аграрна орієнтованість календаря та міфології давніх слов'ян і, що найпереконливіше, - археологічні знахідки.

Недавні розкопки виявили, що у Х ст. на Україні користувалися залізним лемешем і що тут, як і в Західній Європі, дістала поширення відносно прогресивна дво і трипільна система сівозміни (за якою одна друга чи одна третя орної землі лишалася під паром). Культивувалася переважно пшениця, овес, жито та ячмінь. Значного поширення серед селян на русі була ви годівля худоби. Це забезпечувало їх не лише м'ясом та молоком, але й шкірою для одягу і взуття. Те ж саме можна сказати про розведення коней, свиней, овець, гусей, курей і голубів. Використання волів уможливлювало землеробство у широких масштабах. Хоч селяни часто мали власний реманент, необхідний для обробки землі, вони, як правило, об'єднувалися в колективи, або общини (до них входили кревні родичі кількох поколінь на чолі зі старшиною), допомагаючи один одному. Пізніше община виникла на основі спільності території, об'єднуючи сусідів, не пов'язаних кревно.

Якщо економіка Русі й була насамперед сільськогосподарською, то як же прихильники цього підходу пояснюють виникнення великих міських і торгівельних центрів? З появою міст важливу роль в їхньому піднесенні стала відігравати торгівля, проте не заморська, а перш за все між містом і селом та аграрною провінцією.

Зважаючи на переконливі аргументи прибічників як "торгівельної", так і "сільськогосподарської" інтерпретацій економічної історії Київської Русі, сучасні історики й тут схильні йти на компроміс. Погоджуючись, що князь, його дружина та найбагатші купці були заінтересовані передусім у жвавій та прибутковій заморській торгівлі, яка особливо процвітала до кінця XII ст., вони також визнають, що у переважній своїй більшості населення Київської Русі займалося сільським господарством.

Одним з найбільших показників розкладу сільської общини в дофеодальний період Київської Русі, який (розклад) почався тоді, є відокремлення ремесла від землеробства, підвищення продуктивності праці ремісників і поліпшення якості продукції. Археологічні дані дозволяють нам встановити, що цей процес достатньою мірою визначився з X ст. Саме з цього часу ремісничі вироби починають дуже відрізнятись своєю якістю й різноманітністю типів від продукції попередньої епохи.

Цей процес виявляється в усіх основних галузях ремісничої праці, але особливо показовий він, за археологічними даними, Щодо ремісничого оброблення металів. Раніш металеві вироби були дуже грубі своєю технікою, не відрізнялись різноманітністю зразків і не мали стабільних форм. Обслідування археологічних об’єктів, датованих X ст., виявляє, що їх асортимент різко збільшується. З’являються добре вироблені ремісничі інструменти: сокири, долота, щипці, скоби, заклепки, цвяхи та ін., зброя у вигляді списів, стріл, кинджалів, ножів різноманітних типів, хатнє начиння, наприклад, сковорода, хатні речі, як от: кресала, замки, ключі тощо. Порівняння всіх цих виробів з виробами попередньої епохи показує, що якість плавлення і кування різко поліпшується. Разом з тим можна простежити, що поступово встановлюються стандартні типи цих виробів по окремих районах, наприклад, сокири з прямим верхнім краєм і півкруглою виїмкою в нижньому краї, залізні лопати з протилежним кінцем у вигляді сковородника, стандартні плоскі сковороди. Неважко зробити висновок, що в обробці заліза склались спеціальні ремісничі традиції, виробились спеціальні навички, що обробка заліза стала тепер окремою спеціальністю. Так само спостерігається великий прогрес в обробці кольорових металів. Так, місцевою роботою вважаються два срібні роги для пиття, знайдені в чернігівській Чорній Могилі, датованій візантійськими монетами IX ст. Ці роги являють собою вироби високої техніки: вони мають різбляну срібну оковку зі стилізованим рослинним орнаментом і фігурами звірів і людей. З’являються в цей час і стандартні типи прикрас, наприклад, новгородські вискові кільця з ромбічним розширенням, кільця з великим обручем у смоленських кривичів, а це доводить, що вже в цей період існували певні районні центри виготовлення їх [15, c. 37].

Археологічні дані дозволяють встановити розвиток керамічного виробництва. До розглядуваного періоду глиняний посуд ліпили руками з грубої глиняної маси при поганому обпалі. Можна припускати, що кожна родина виробляла такий посуд власними засобами. В X ст. почали застосовувати гончарне коло: гончарі навчились робити рівну дрібнозернисту глиняну масу і добре обпалювати виготовлені посудини в спеціальних печах, що вимагали вмілого поводження і спеціальних знань. Унаслідок розвитку техніки гончарної справи з’являються стандартні типи горщиків з відігнутою шийкою, з випнутими округлими боками, з орнаментацією з хвилястих чи паралельних ліній, які легко й швидко можна було робити в той час, як готовий сирий горщик обертався на [гончарному] колі. Все це дозволяє зробити висновок, що вироби ці виготовляли спеціалісти, гончарі, які займались виключно керамічним виробництвом, знали всі тонкощі ремесла і працювали на обмін.

Звичайно, поруч з цим ремеслом мусило розвинутись і домашнє ремесло; з’являються ковалі, теслярі, кушніри та ін., що працюють здебільшого на замовлення. Наявність стандартних типів виробів дозволяє зробити висновок, що в даний період виникли більш-менш великі ремісничі центри серед окремих племен. Але безперечно, що поруч з ними з’являються і більші ремісничі центри, які обслуговують своєю продукцією широку територію, наприклад, центри виробництва шиферних пряслиць, деяких типів поясних пряжок і намиста.

Розвиток поділу праці, розвиток ремесла означає і розвиток обміну, розвиток торгівлі як внутрішньої, так і зовнішньої.


СкачатиСкачати:КУРСОВА РОБОТА з підприємництва Розвиток комерції в Україні


Схожі реферати:
  • Вимоги щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (реферат)
  • ДОГОВІРјИЇ "ДОГОВІР"ј щодо надання юридичних послугјИЇ "щодо надання юридичних послуг"ј м. " У" 199 р.
  • РЕФЕРАТ на тему: Правові основи сучасних Збройних Сил України” Україна, враховуючи необхідність забезпечення власної воє
  • Екологічні фактори(реферат)
  • Вексельний оборот в Україні (реферат)
  • РЕФЕРАТ на тему: Особиста гігієна фізкультурника ПЛАН 1. ОСНОВНІ ПІДХОДИ В ГІГІ@НІ ФІЗКУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ
  • Удосконалення механізму ефективного використання основних фондів підприємств промисловості на прикладі тернопільської області (курсова)
  • Сто вiтрiв в ногах лежить. Мого роду i народу... "Роде наш красний,Роде наш прекрасний! -Не цураймося, признаваймося..."
  • Структура. Типи, форми і сегменти ринків праці (реферат)
  • Оповідання Володимира Винниченка для дітей та методика їх вивчення на уроках позакласного читання та в позаурочний час (дипломна)




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.034066