Реферат Платіжний баланс, його структура і методологія складання. Платіжний баланс України (контрольна)


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Платіжний баланс, його структура і методологія складання. Пл

К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А

по дисципліні « Міжнародна економіка »

Зміст.

Тема роботи : Платіжний баланс, його структура і

методологія складання. Платіжний баланс України.

1. Сутність платіжного балансу та методологія його складання - 3

2. Структура платіжного балансу - 6

3. Рівновага платіжного балансу - 7

4. Державна політика коригування платіжного балансу України - 10

Список літератури.

1. Сутність платіжного балансу і методологія його складання.

Сукупність зовнішньоекономічних зв'язків окремої країни можна об'єднати в декілька груп, кожна з яких характеризує особливості її участі в міжнародному поділі праці. До першої групи входить множина торговельних операцій, пов'язана з експортом та імпортом товарів. Ця група зв'язків називається товарною торгівлею, або товарним експортом та імпортом. До другої групи належать по­слуги в галузі банківської справи, страхування, транспорту тощо, тобто операції, об'єктом яких є нефізичний (нематеріальний) про­дукт. Сьогодні торгівля послугами — один із найбільш динамічних секторів світового ринку, розвитку якого значною мірою сприяло ус­пішне завершення Уругвайського раунду переговорів в межах ГАТТ. Третя група зовнішньоекономічних зв'язків охоплює фінансові та ін­вестиційні операції, тобто купівлю-продаж акцій, облігацій, інших фінансових активів, а також матеріальних елементів капіталу — ма­шин, обладнання, землі тощо.

Названі операції, що здійснюються громадянами, фірмами та державними установами окремої країни за певний період часу (як правило, один рік), відображаються цілою системою рахунків, яка називається платіжним балансом. Платіжний баланс має велике зна­чення для аналізу міжнародних економічних позицій держави, ос­кільки він характеризує реальні та фінансові потоки між даною кра­їною та світовою економікою загалом.

У цілому зовнішньоекономічні зв'язки окремої країни можна роз­глядати як сукупність товарно-фінансових потоків, які можна умов­но поділити на дві групи.

До першої групи належать реальні (нефінансові) потоки. Цей тер­мін використовується для позначення операцій, які мають місце в про­цесі виробництва або придбання товарів та послуг. Іншими словами, ха­рактеризуючи торговельні операції, можна говорити про товарні пото­ки, потоки послуг тощо. Другу групу становлять фінансові потоки, до яких відносять зміни обсягів міжнародних фінансових активів та зо­бов'язань країни. При цьому слід пам'ятати, що значна кількість фінан­сових операцій не супроводжується відповідними реальними потоками, як це має місце, наприклад, при обміні фінансовими інструментами.

У платіжному балансі відображаються всі операції між рези­дентами даної країни та нерезидентами. Термін резидент стосується тих економічних суб'єктів, які мають тісніші зв'язки з те­риторією даної країни. Всі інші суб'єкти господарської діяльності називаються нерезидентами. Поняття «резидент» і «нерезидент» зовсім не пов'язані з терміном «національність», а точніше з гро­мадянством: резидент України може бути громадянином СІЛА чи Канади.

Загалом при визначенні статусу економічної одиниці в термінах «резидент — нерезидент» користуються рядом загальновизнаних правил. Так, фізичні особи, що постійно проживають на території країни, вважаються резидентами незалежно від їх громадянства. Ро­бітники-мігранти також вважаються резидентами тієї країни, в якій вони працюють, якщо вони перебували на її території не менше од­ного року. Але в категорію резидентів не входять фізичні особи, які є офіційними представниками своїх держав. Аналогічно і державна установа, яка здійснює свою діяльність за кордоном (наприклад, дипломатичне представництво), є резидентом своєї країни. Всі під­приємства та компанії, які функціонують на території країни, вважа­ються її резидентами навіть тоді, коли вони частково або повністю належать іноземцям. Тому операції між американською компанією, штаб-квартира якої розташована в Нью-Йорку, та її філіями в Євро­пі мають статус міжнародних (зовнішньоекономічних) і відобра­жаються у відповідних графах платіжного балансу.

Важливе значення при розрахунку платіжного балансу має ви­значення часу здійснення тієї чи іншої операції. Операція мусить бу­ти відображена на рахунках платіжного балансу тоді, коли внаслідок її виникає зобов'язання однієї з сторін (це, як правило, момент юри­дичної зміни власника активу). Це означає, що у міру виникнення та­ких зобов'язань їхні величини додаються, а в балансі підбивається остаточний підсумок. Але в окремих випадках (наприклад, в Угор­щині) платіжний баланс може розраховуватися на готівковій основі. При цьому надходження та виграти обліковуються за фактом реаль­ного руху грошей. Але в практиці розрахунку та аналізу платіжного балансу дана різниця не має суттєвого значення.

Кожна операція в бухгалтерському обліку відображається под­війним записом. Аналогічне правило діє і при складанні платіжного балансу. Як і будь-який бухгалтерський рахунок, платіжний баланс має дві частини — дебет та кредит. До дебету належать операції, вна­слідок яких у країни з'являються платіжні зобов'язання щодо інших держав. Так, імпорт товарів та послуг, грошові перекази за межі кра­їни, закордонні капіталовкладення резидентів записуються в дебето­вій частині балансу. Ці операції відображаються зі знаком «мінус». До кредиту відносяться операції, в результаті яких з'являються пла­тіжні зобов'язання інших держав стосовно даної країни. У цьому ви­падку мова йде про експорт товарів та послуг, грошові перекази на користь резидентів даної країни та іноземні інвестиції в її економіку. Вони обліковуються зі знаком «плюс».Для того щоб краще зрозуміти, як розраховується платіжний баланс, та охарактеризувати його основні складові, скористаймося умовною схемою платіжного балансу, в якій відображені його розрахунок та основні категорії операцій:

Дебет (-) Кредит (+)

Категорія І: рахунок товарів та послуг

1. Імпорт товарів 1. Експорт товарів

2. Імпорт послуг 2. Експорт послуг

Категорія II: рахунок односторонніх трансферів

1. Односторонні трансферти за 1. Односторонні трансферти з-за кордон кордону

Категорія III: рахунок довгострокових операцій з капіталом

1.Збільшення довгострокових 1. Зменшення довгострокових

закордонних активів, які закордонних активів, які

належать приватним особам які належать приватним особам

та уряду даної країни. та уряду даної країни.

2. Зменшення довгострокових 2. Збільшення довгострокових

національних активів, які національних активів, які

належать іноземним приватним належать іноземним приватним

особам та урядам. особам та урядам.

Категорія 4 : рахунок короткострокових операцій з приватним капіталом

1.Збільшення короткострокових 1. Зменшення короткострокових

закордонних активів, які закордонних активів, які

належать приватним особам які належать приватним особам

даної країни. даної країни.


СкачатиСкачати:Платіжний баланс, його структура і методологія складання. Пл


Схожі реферати:
  • Надання першої медичної допомоги (реферат)
  • Мінімаксні оцінки в еліптичних рівняннях Припустимо, що спостерігається вектор ј№БІ№ё №quХtЭon.3јј гільбертового простору ј№
  • Квадратичні лишки Означення. Число Х Оn* називається квадратичним лишком або квадратом за модулем n, якщо існує таке x Оn*, що x2
  • Фінанси підприємств (контрольна)
  • Ринки робочої сили Різниця у співвідношенні попиту і пропозиції за професійно-кваліфікаційними, галузевими і статево-віковими групами зумовила поділ
  • УГОДАјИЇ "УГОДА"ј про поступку договорујИЇ "про поступку договору"ј м. " У" 199 р.
  • Міжнародний кодекс маркетингових досліджень (реферат)
  • Блокнот (NotePad) – стандартна програма Windows (реферат)
  • Сценарій усного журналу. День української писемності і мови. Дата проведення : 21 лютого 2002 року Коломийський економік
  • Програма розвитку корпоративної культури ПЛАН Вступ 1. Принципи корпоративного управління 2. Важливість корпоративного управління




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.057220