Реферат Контрольна робота. Менеджмент, сутність, трактування, особливості, сутність і класифікація організацій, етапи процесу стратегічного планування, організаційні стр


СкачатиСкачать (DOC|ZIP):
Контрольна робота. Менеджмент, сутність, трактування, особли

Контрольна робота.

Менеджмент, сутність, трактування, особливості, сутність і класифікація організацій, етапи процесу стратегічного планування, організаційні структури управління, почасова форма оплати праці, сутність інформаційно – управлінської системи контролю.

Зміст

Вступ

1. Менеджмент, сутність, трактування, особливості.

2. Сутність і класифікація організацій.

3. Етапи процесу стратегічного планування.

4. Організаційні структури управління: сутність і класифікація.

5. Почасова форма оплати праці.

6. Сутність інформаційно – управлінської системи контролю.

7. Задача.

8. Висновок.

9. Список використаної літератури.

ВСТУП

Основна функція менеджменту - організація режиму функціонування суб`єкту, що залежить від управлінського продукту. Чим краще управлінський продукт, тим краще функціонує і дає позитивні результати організація (фірма).

Менеджмент – як наука виник і розвивається в зв'язку з необхідністю пояснити, "чому" та в наслідок чого процвітають чи руйнуються організації. Науковці в області менеджменту шляхом випробувань та практики в області управління методом спроб та помилок відповідають на питання: " Чим виявляється успіх організації?". Відповідь на це питання дозволяє відповісти на більш прагматичне питання: "Що може

Володіння основами сучасного менеджменту – важкий, багатоплановий процес, який оцінюється фахівцями з різних боків. Одні вважають, що менеджером потрібно народитися, другі, - що менеджмент це така ж наука, як наприклад фізика чи біологія, так чи інакше формування менеджера здійснюється через активне навчання і самовдосконалення. Як показує статистика, не багато з тих, хто має талант організатора вміє розвивати цей талант і користуватись їм за ради розвитку суспільства.

Менеджерське керування починалось з нижчих підрозділів функціональних відділів (цех, склад, магазин) і середньої ланки (керування самими функціональними відділами і їхньою координацією). Зниження витрат на одиницю продукції за рахунок збільшення швидкості й обсягу постачань, виробництва і збуту, а також їхній скоординованості давала конкурентну перевагу, досягнення якого було прямим обов`язком менеджерів (як адміністраторів, або лінійних керуючих, так і штабних спеціалістів), що займалися прикладними дослідженнями і розробками.

У зарубіжних країнах накопичений значний досвід управління в області промисловості, торгівлі, кооперації, сільського господарства і т. д., внаслідок безпосередньої участі людей в управлінській діяльності. Він збагачується за рахунок знань основ науки управління, світових досягнень в практичній організації економічних і соціальних процесів.

1. Менеджмент, сутність, трактування, особливості.

У процесі ринкових перетворень в Україні в усіх сферах виробничо-господарської діяльності почали використовувати термін „менеджмент”. Широкої популярності набули професії менеджерів ділової адміністрації, з перевезень, реклами, продажу, маркетингу, зовнішньоекономічної діяльності тощо, У різноманітних закладах освіти України — університе­тах, академіях, інститутах, коледжах, технікумах — активно йде підгото­вка фахівців кваліфікації менеджера.

Варто чітко зрозуміти різницю між поняттями „менеджмент" та „управління", оскільки дуже часто їх ототожнюють, шо призводить до плутанини. Управління є цілеспрямованою дісю на об'єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв'язку зі зміною обставин. Управляти можна технічними системами, комп’ютерними мережами, автомобілем, конвеєром, літаком, людьми тошо. Менеджмент є різновидом управління та означає управління людьми (працівниками, юлективами працівників, групами, організацією та ін.).

Менеджмент – цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей.

Сьогодні у світі існує понад п’ятдесят визначення поняття „менедж­мент”. В його основі лежить англійське дієслово „to manage" - керувати, яке походить від латинського „manus" — рука. Так, фундаментальний Оксфордський словник англійської мови, вперше виданий ще 1933 року, дає такі тлумачення: 1) Менеджмент — це спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками); 2) Менеджмент — це вла­да та мистецтво керівництва; 3) Менеджмент — це вміння і адміністра­тивні навики організовувати ефективну роботу апарату (служб праців­ників); 4) Менеджмент — це органи управління, адміністративні одиниці, служби і пілрозділи.

З функціональних позицій менеджмент – це процес планування, організування, мотивування, контролювання, необхідних для формування та досягнення цілей організації (під організаціями розуміють підприємства, товариства, банки, асоціації тощо, їх відділи, бюро, сектори, цехи). За напрямком здійснення менеджмент можна поділити на три види: виробничий менеджмент, фінансовий менеджмент та маркетинг.

Український економіст Валерій Терещенко зазначає, що менедже­ризм як американська теорія управління пересуває центр ваги правових питань у галузь соціології, суспільних відносин, людських стосунків, пси­хофізіології праці, психотехніки, колективної психології. Менеджери розглядаються як розпорядники економічного життя суспільства. Олег Білоус та Євген Панченко вказують на те, що менеджмент забезпечує реалізацію мети підприємства — задоволення соціальних потреб через ринок, тобто виробництво товарів або надання послуг.

Широке розповсюдження у світі терміна „менеджмент" викликає не­обхідність застосовувати його і в Україні у розумінні управління людьми, колективами працівників, організаціями. Водночас у менеджменті буде ви­користовуватись і термін „управління", але з обов'язковою орієнтацією на об'єкт (процес). Наприклад, управління кредитним відділом банку, ління виробництвом, управління зовнішньоекономічною діяльністю.

До основних категорій менеджменту слід віднести поняття ор­ганізації, функцій управління, рівнів управління, методів менедж­менту, стилів керівництва, комунікацій, управлінських рішень тощо.

В управлінській діяльності керуються такими законами мене­джменту: спеціалізації управління, інтеграції управління, оптима­льного поєднання централізації і децентралізації управління, пропорційною розвитку систем управління тощо.

Важливу роль також відіграють принципи менеджменту: ціле­спрямованості, врахування потреб та інтересів, ієрархічності, вза­ємозалежності, динамічної рівноваги, економічності, активізації, системності, єдиновладдя тощо.

Центральною фігурою сучасного менеджменту є менеджер.

Менеджер — це управлінець ринкової орієнтації, який активно впроваджує ефективні умови господарювання, нововведення та досяг­нення науково-технічного прогресу, виважено враховує зміни в міжнаро­дних відносинах, своєчасно впливає на кон’юнктуру і динаміку попиту та пропозиції, вміло перебудовує виробничо-господарську діяльність з урахуванням вимог ринку.

2. Сутність і класифікація організацій.

У процесі виробничого – господарської діяльності працівники об’єднуються з метою виконання місії, цілий та завдань організації. Саме це забезпечує ефективне використання ділових якостей кожної людини.

Організація – група людей, діяльності якої свідомо, керовано або спонтанно координується для досягнення певної мети.

В українському законодавстві організації, які мають статус юридичної особи, називають підприємствами, товариствами, асоціаціями, об’єднаннями, тощо. На практиці використовують терміни „фірма”, „корпорація” та інші. Організації класифікуються за різними ознаками: способом та метою утворення, кількістю цілий, величиною, юридичним статусом, формам підприємництвами, характером адаптації до змін.

Класифікація організацій. За способом і метою утворення організації поділяють на формальні і неформальні.

Формальні організації – групи працівників, діяльність яких свідомо планується, мотивується, контролюється та регулюється для досягнення певної мети. Такими організаціями є підприємства, відділи, підрозділи, служби, комітети, факультети, кафедри, тощо. (Формальні організації називатимемо просто „організаціями”).

Неформальні організації – це групи працівників, що виникають і функціонують спонтанно. Найчастіше вони входять до складу формальної організації, створюються на основі спільних інтересів. Неформальними організаціями є групи любителів певних видів спорту, туризму, мистецтва, економічних підходів тощо.

За кількістю цілей виділяють прості організації ( мають одну ціль) і складні організації (ставлять перед собою комплекс взаємопов’язаних цілей), яких в економіці переважно більшість.


СкачатиСкачати:Контрольна робота. Менеджмент, сутність, трактування, особли


Схожі реферати:
  • Сценарій свята для учнів 1—3 класів Мета. Виховувати любов до фізкультури та спорту: розвива­ти руховий апарат, фізичні
  • Основи функціонування ринк цінних паперів (курсова)
  • Пошукова робота Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів врегул
  • Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Звільнення на підставах, зазначених у п
  • Особливості проведення нарад (реферат)
  • РЕФЕРАТ на тему: Масиви і їх призначення та типи Масив у програмуванні це тип структури даних, що має складені значення. З Оксфордського словника англій
  • - найбільшого сайту з українськими рефератами та курсовими роб
  • Громадяни як суб'єкти цивільного права (курсова)
  • Точковий масаж для відновлення і покращення зору при початкових стадіях розвитку короткозорості і далекозорості (реферат)




  • Скористайтеся пошуком:
    Loading

    Пошук :

    0.036488